Це доповнення до Скіфського походу Дарія. Геродот кн.4,128 пише, що скіфські царі "...наказали нападати на персів, коли ті сідали, щоб поїсти". Отож до того часу скіфи обідню пору не турбували персів. Спробуємо собі уявити обід персів від цього моменту:
Кілька днів, а може й більше, як скіфи перервали зв*язок Болградського табору з Дунайською переправою. Усі спроби перських заготівельних загонів щось заготовити в скіфському степу зазнають поразки. 13.00 за місцевим часом гаряче сонце висить в чистому , синьому небі Скіфії. Біля великих і менших казанів пораються перські кухарі. Один запасливий командир дозволив навіть випити недоторкані запаси вина, мов, що завтра буде - нікому невідомо. Воно вже стоїть розлито по різних посудинах. Вояки сидять, лежать довкола казанів попивши трохи води із шкіряних бурдюків. За їх спинами стоять на легкій прив*язі віслюки і мули і щось жують поглядаючи, як і всі в сторону паруючого смачними запахами казана. Вояки вже познаходили свої миски і чекають, що ось-ось зараз почнеться "роздача їди" - неодмінний пунктик в лбій армії світу, як сьогоднійній так і давнійшій.
Тут тихенько, без всіляких переможних криків до перського табору підлітає скіфська кіннота, вся в броні і сипе, якщо без брехні пів-хмари стріл із луків своїх.
Перські вояки кидаються до своїх щитів і накриваються ними, а деяких вже і ранено. Бідні в*ючні тварини ранені однією чи кількома стрілами з страшеними ревами зриваються з прив*язок і носяться по таборі, перевертаючи все що можна. Тут люди оговтуються і мечами і піками добивають бідних тварин, а на руках невідь звідки з*являється липка твариняча кров. Неприємно. Нарешті все стихає і всі тріпають свій одяг і зачудовано дивляться, як ще парує великий кавалок м*яса з кісткою, а вся юшка давно увійшла в суху землю. І тільки тепер усім чути, як тихенький дзюркіт дорогоцінної води, яка витікає із пробитих стрілами бурдюків... Як пишуть в таких випадках: : "В цей день персам обід явно не вдавася ".
Немає коментарів:
Дописати коментар