Про справжню величину Скіфії на жаль чомусь мовчать наші та сусідські історики.
Єдиний твір на латинській мові, який зберігся до нашого часу про Олександра Македонського належить Квінту Курцію Руфу і називається "Історія Олександра Македонського".
Про цього автора нічого не відомо, античні автори про нього зовсім мовчать . Часи написання того твору відносять від 27 р. до н.е. до 224 р. н.е.
Очевидно, що така "невідомість" дозволила Курцію Руфу бути трохи вільним у написанні цього твору. Також очевидно, що йому через кілька сотень літ після зникнення Скіфії не було потреби щось тут вигадувати.
Отож слово Квінту Курцію Руфу "Історія Олександра Македонського" кн. 6,9:
"Вони (скіфи) живуть у Європі і в Азії. Ті, що проживають за Босфором, рахуються азіатами, а проживаючі у Європі живуть в областях: від лівого кордону Фракії до Борисфена, а звідтам до другої ріки - Танаїсу. Танаїс (Дон) протікає між Європою та Азією. Нема сумніву в тому, що скіфи від яких походять парф,яни , прийшли не від Боспору, а з областей Європи"...
Ні простого, ні наукового перекладу твору Курція Руфа на українську мову здається досі немає !? А він без сумніву дуже потрібен для розуміння нашого Минулого !!!
пʼятницю, 29 грудня 2017 р.
середу, 27 грудня 2017 р.
Час походу Зопіріона.
Рік походу полководця Олександра Великого Зопіріона на Ольвію-Скіфію відомий - 331 р. до н.е.
До недавно думалося, що Зопіріон здійснив цей похід після перемоги О. Македонського під Гавгамелами, але ця битва відбулася в другій половині осені, коли переважно війни закінчувалися до наступної весни.
Тобто фактично для організації цього походу в О. Македонського і Зопіріона не було часу, бо надходила зима !?
Після погрому військ Зопіріона почалися повстання: Мемнона у Фракії, у Греції під керівництвом спартанського царя Агіса і в Італії царя Епіру - Олександра.
Лише у історика Тіта Лівія можна взнати, що епірський цар загинув зимою 331-330 років.
Щоби розгорілися ці повстання потрібен був певний час. Арріан у "Поході Олександра" кн. 3, 16 пише, що для придушення цих повстань О. Македонський послав Антипатру у Європу - 3000 талантів срібла.
Цілком очевидно, що сам похід Зопіріона міг відбутися або в кінці весни, або напочатку літа 331 р. до н.е.
Також очевидно, що ті воїни Зопіріона, які найбільше бажали захопити Ольвію загинули під її стінами, а решту фракійців і греків здалися у полон скіфам.
Із полонених скіфами було організовано вірогідно два загони, які і підняли повстання на землях підкоренних О. Македонським - у Фракії та Греції
Українська історична наука поки що цієї частини Світової історії майже не торкається, хоча тут є чим гордитися ...
До недавно думалося, що Зопіріон здійснив цей похід після перемоги О. Македонського під Гавгамелами, але ця битва відбулася в другій половині осені, коли переважно війни закінчувалися до наступної весни.
Тобто фактично для організації цього походу в О. Македонського і Зопіріона не було часу, бо надходила зима !?
Після погрому військ Зопіріона почалися повстання: Мемнона у Фракії, у Греції під керівництвом спартанського царя Агіса і в Італії царя Епіру - Олександра.
Лише у історика Тіта Лівія можна взнати, що епірський цар загинув зимою 331-330 років.
Щоби розгорілися ці повстання потрібен був певний час. Арріан у "Поході Олександра" кн. 3, 16 пише, що для придушення цих повстань О. Македонський послав Антипатру у Європу - 3000 талантів срібла.
Цілком очевидно, що сам похід Зопіріона міг відбутися або в кінці весни, або напочатку літа 331 р. до н.е.
Також очевидно, що ті воїни Зопіріона, які найбільше бажали захопити Ольвію загинули під її стінами, а решту фракійців і греків здалися у полон скіфам.
Із полонених скіфами було організовано вірогідно два загони, які і підняли повстання на землях підкоренних О. Македонським - у Фракії та Греції
Українська історична наука поки що цієї частини Світової історії майже не торкається, хоча тут є чим гордитися ...
середу, 13 грудня 2017 р.
Коментар-2 до "Археології Одеси" А. Добролюбського.
Читаючи книгу Андрія Добролюбського, зокрема про Зопіріона, сторінки 104-115, зразу впадає в око, що автор чомусь дуже мало згадує про цього полководця ?
Якщо цитування Добролюбським Макробія можна вважати задовільним (С.111), то наприклад дуже важливий уривок про Зопіріона який подає Помпей Трог (Юстин) історик цитує всього шість останніх слів з нього !?
Ось повністю цей уривок Помпея Трога з хрестоматії "Українознавство" Київ 1996, С.68 :
" кн. 12,2,16 Зопіріон, залишений Олександром Великим намісником Понту, гадаючи, що його визнають ледачим, якщо він не здійснить ніякої справи, зібрав 30 тисяч війська і пішов війною на скіфів, але був знищений з усією армією і таким чином поплатився за нерозважливе починання війни з безневинним народом".
Про знищення 30 тисяч війська Зопіріона Помпей Трог ще пише далі у кн.37,3,1.
Той же Помпей Трог у кн.9,2 розповідає вигадану ним історію про те, як Філіп, батько Олександра Великого переміг скіфського царя Атея, але далі Трог пише кн. 37,3, що скіфи захопили втікаючого македонського царя Філіпа, а в кн.38,7 "Колись два царі, які тільки наважилися не підкорити Скіфію, а тільки ввійти до неї, саме Дарій та Філіп, насилу знайшли шлях для втечі звідти..."
Скіфський цар Атей фактично не зазнав поразки від Філіпа - просто наші історики недочитують до кінця навіть хрестоматій. Якби справді Філіп переміг Атея - то була би справжня сенсація античного часу і про неї написало би чимало інших авторів ! Перемогти напереможних скіфів !?
Це просто "вибілювання" Філіпа - батька Олександра Великого.
А ще А. Добролюбський зовсім не згадує Курція Руфа кн.10, 2, а там всього одне речення:
"Правитель Фракії Зопіріон, загинув із всім своїм військом під час походу проти гетів, від раптової бурі з грозою..."
Інший античний автор Діодор кн.17,62 нічого не пише про Зопіріона, але подає хронологічно точно події за 330 р. до н.е., коли повстала Греція проти Олександра Македонського і спонукав до того греків переворот у Фракії Мемнона.
Нагадую, що похід Зопіріона на Ольвію стався у 331 р. до н.е.
Похід і загибель війська Зопіріона не можна розглядати окремо від подій у тодішньому світі.
Одну серію монет Атей карбував у античному місті Каллатіс, це Пониззя Дунаю, правий берег ріки. Поряд з Каллатісом були Томи (Констанца) за Йорданом ім,я цьому місту дала скіфська цариця - Томіріс. Ще вище Том було місто Істрія.
Добролюбський дивується, що багато монет з Істрії розходилась землями Скіфії, а що тут дивного, адже Каллатія, Томи та Істрія належали до Скіфської держави.
Бо ще Геродот кн.4,99 описуючи Скіфію писав, що за Істром (Дунаєм) починається Первісна (Давня) Скіфія !
Монета царя Атея не є якоюсь випадковістю, про дві серії монет цього скіфського царя писав відомий нумізмат В.А. Анохін "Монети Атея" .."Скифские древности" Киев 1973, сторінки 20-41.
За дослідженням Анохіна границя між Скіфією і Фракією тоді проходила біля античного міста Діонісополя, нині болгарське місто Балчик на березі Чорного моря...
Очевидно, що літня ставка скіфського царя Атея деякий час була біля міста Каллатіс і тут викарбовано було його монету.
Як писав Геродот кн.4,86 у найдовші дні (тобто літом) корабель за одну добу пропливає близько 220 кілометрів.
Отож за кілька днів і ночей армада кораблів Зопіріона (ще воював разом з Філіпом) від фракійських портів безупинного руху досягла скіфське місто Ольвію і висадила десант і почала шалену облогу цього міста.
За Макробієм в Ольвії відпустили рабів на волю, дали громадянство іноземцям (біженцям очевидно), списали борги і вистояли дуже шалений штурм зопіріонового війська десь на протязі одного-двох тижнів, поки не підійшло на допомогу скіфське військо.
Можна собі тільки уявити, радість, вигуки, сльози ольвіополітів, які з веж та стін міста Ольвії
побачили довгоочікувану допомогу...
Осінню О. Македонський, нарешті взнав про долю Зопіріона у Скіфії із нервів спалив Персополь. Очевидно, що Олександр збирався піти і завоювати Скіфію, а Зопіріон для цього мав створити і утримувати Ольвійську базу для підтримки цього походу.
Якщо цитування Добролюбським Макробія можна вважати задовільним (С.111), то наприклад дуже важливий уривок про Зопіріона який подає Помпей Трог (Юстин) історик цитує всього шість останніх слів з нього !?
Ось повністю цей уривок Помпея Трога з хрестоматії "Українознавство" Київ 1996, С.68 :
" кн. 12,2,16 Зопіріон, залишений Олександром Великим намісником Понту, гадаючи, що його визнають ледачим, якщо він не здійснить ніякої справи, зібрав 30 тисяч війська і пішов війною на скіфів, але був знищений з усією армією і таким чином поплатився за нерозважливе починання війни з безневинним народом".
Про знищення 30 тисяч війська Зопіріона Помпей Трог ще пише далі у кн.37,3,1.
Той же Помпей Трог у кн.9,2 розповідає вигадану ним історію про те, як Філіп, батько Олександра Великого переміг скіфського царя Атея, але далі Трог пише кн. 37,3, що скіфи захопили втікаючого македонського царя Філіпа, а в кн.38,7 "Колись два царі, які тільки наважилися не підкорити Скіфію, а тільки ввійти до неї, саме Дарій та Філіп, насилу знайшли шлях для втечі звідти..."
Скіфський цар Атей фактично не зазнав поразки від Філіпа - просто наші історики недочитують до кінця навіть хрестоматій. Якби справді Філіп переміг Атея - то була би справжня сенсація античного часу і про неї написало би чимало інших авторів ! Перемогти напереможних скіфів !?
Це просто "вибілювання" Філіпа - батька Олександра Великого.
А ще А. Добролюбський зовсім не згадує Курція Руфа кн.10, 2, а там всього одне речення:
"Правитель Фракії Зопіріон, загинув із всім своїм військом під час походу проти гетів, від раптової бурі з грозою..."
Інший античний автор Діодор кн.17,62 нічого не пише про Зопіріона, але подає хронологічно точно події за 330 р. до н.е., коли повстала Греція проти Олександра Македонського і спонукав до того греків переворот у Фракії Мемнона.
Нагадую, що похід Зопіріона на Ольвію стався у 331 р. до н.е.
Похід і загибель війська Зопіріона не можна розглядати окремо від подій у тодішньому світі.
Одну серію монет Атей карбував у античному місті Каллатіс, це Пониззя Дунаю, правий берег ріки. Поряд з Каллатісом були Томи (Констанца) за Йорданом ім,я цьому місту дала скіфська цариця - Томіріс. Ще вище Том було місто Істрія.
Добролюбський дивується, що багато монет з Істрії розходилась землями Скіфії, а що тут дивного, адже Каллатія, Томи та Істрія належали до Скіфської держави.
Бо ще Геродот кн.4,99 описуючи Скіфію писав, що за Істром (Дунаєм) починається Первісна (Давня) Скіфія !
Монета царя Атея не є якоюсь випадковістю, про дві серії монет цього скіфського царя писав відомий нумізмат В.А. Анохін "Монети Атея" .."Скифские древности" Киев 1973, сторінки 20-41.
За дослідженням Анохіна границя між Скіфією і Фракією тоді проходила біля античного міста Діонісополя, нині болгарське місто Балчик на березі Чорного моря...
Очевидно, що літня ставка скіфського царя Атея деякий час була біля міста Каллатіс і тут викарбовано було його монету.
Як писав Геродот кн.4,86 у найдовші дні (тобто літом) корабель за одну добу пропливає близько 220 кілометрів.
Отож за кілька днів і ночей армада кораблів Зопіріона (ще воював разом з Філіпом) від фракійських портів безупинного руху досягла скіфське місто Ольвію і висадила десант і почала шалену облогу цього міста.
За Макробієм в Ольвії відпустили рабів на волю, дали громадянство іноземцям (біженцям очевидно), списали борги і вистояли дуже шалений штурм зопіріонового війська десь на протязі одного-двох тижнів, поки не підійшло на допомогу скіфське військо.
Можна собі тільки уявити, радість, вигуки, сльози ольвіополітів, які з веж та стін міста Ольвії
побачили довгоочікувану допомогу...
Осінню О. Македонський, нарешті взнав про долю Зопіріона у Скіфії із нервів спалив Персополь. Очевидно, що Олександр збирався піти і завоювати Скіфію, а Зопіріон для цього мав створити і утримувати Ольвійську базу для підтримки цього походу.
неділю, 10 грудня 2017 р.
Ще раз про Зопіріона.
У вже згадуваній книзі Андрія Добролюбского "Археологія Одеси" Одеса-Київ 2014 Зопіріону присв,ячені СС. 104-116.
З яких мені зрозуміло, що нічого нового про цього полководця Олександра Македонського в українській історичній науці на сьогодні немає !!!
Щоби не повторяти вже писаних реччей прошу шановних читачів звернутись до "Українська військова історія" де Артем Папакін написав статтю: " Македонський воїн. Північне Причорномор,я, 330 -ті рр. до Р.Х." ще у 2009 році і там є мої коментарі до цієї статті...
Ще у моєму блозі "Блог Тараса Дишканта" є стаття за 2.08.2012 р. "Скіфський цар Атей" ...
А ще я читав у якомусь виданні електронному Миколаївської області - що Зопіріон - це був ще полководець самого Філіпа - батька Олександра Македонського.
Дуже цікава історія, яку дуже вже ігнорують наші науковці...
З яких мені зрозуміло, що нічого нового про цього полководця Олександра Македонського в українській історичній науці на сьогодні немає !!!
Щоби не повторяти вже писаних реччей прошу шановних читачів звернутись до "Українська військова історія" де Артем Папакін написав статтю: " Македонський воїн. Північне Причорномор,я, 330 -ті рр. до Р.Х." ще у 2009 році і там є мої коментарі до цієї статті...
Ще у моєму блозі "Блог Тараса Дишканта" є стаття за 2.08.2012 р. "Скіфський цар Атей" ...
А ще я читав у якомусь виданні електронному Миколаївської області - що Зопіріон - це був ще полководець самого Філіпа - батька Олександра Македонського.
Дуже цікава історія, яку дуже вже ігнорують наші науковці...
пʼятницю, 8 грудня 2017 р.
Коментар до "Археології Одеси" Андрія Добролюбського.
Завдяки книзі невтомного дослідника Одеси Андрія Добролюбського "Археологія Одеси" ( на рос. мові), яку видав Олег Філюк, Одеса-Київ 2014 року, відкрилася важлива сторона Другої скіфо-перської війни 519 р. до н.е..
Про хід Першої та Другої скіфо-перських війн можна прочитати у моєму блозі "История Грузии..." (рос. мова).
За Геродотом Дарій Перший проти Скіфії зібрав 700 тисяч війська і 600 кораблів, а Ктесій Кнідський пише про 800 тисяч без згадки кораблів.Очевидно, що на флот Дарія припало 100 тисяч чоловік. Чимало дослідників сумніваються, що Дарій міг зібрати таку кількість війська, хоча інші дослідники вважають, що величезна Перська імперія могла мати населення кількістю до 50 мільйонів чоловік.
Напевно, у кожного, хто старався зрозуміти хід цієї Скіфо-перської війни 519 р. до н.е. виникало питання: а що робив в той час флот Дарія , якщо для Дунайської переправи було використано від 100 до 200 кораблів при ширині Дунаю тут у 1000 метрів ??
Андрій Добролюбський у згаданій книзі стор. 79-89 коротко розповів про археологічні розкопки біля палацу Воронцова. : Що тут було .знайдено культурний шар періоду Другої скіфо-перської війни, зокрема яма із схованим великим рибальським неводом, домашніми речами, ще виявлені ями для зберігання зерна. Дослідження показало, що населення тодішньої Одеси назад не повернулося, до своїх хат, до рибальства ? Між наступним культурним шаром, як пише А. Добролюбський С. 88 лежить "стерильна прослойка". Що ж тут трапилось тоді ?
Очевидно, коли сухопутна величезна армія Дарія ще переправлялась через Дунай (чи тільки готовилась) , а потім будувала табір біля нинішнього Болграда, а ще 8 укріплень від Дунаю до сюди, чи строїлась для генеральної битви проти скіфів - решту флоту Дарія поділилось на групи і раптово атакувало приморські поселення Скіфії...
В результаті чого все населення тодішньої Одеси було вибито, а місто спалено. Якби, якась частина неселення залишилась живою, то вони пізніше могли би забрати цінні речі свої і сусідів, але цього не сталось.
Для чого це було потрібно Дарію ? Адже відомо, що всі імперії трималися і тримаються на страху і смертях, а ще таким чином хотів він налякати скіфів і проскіфськи налаштованих греків.
Автор (Т.Д.) вважає, що на початку заселення греками приморської частини Скіфії майже ніяких протистоянь не виникало між греками і скіфами, бо не було причин для цього, це сталося значно пізніше.
Скіфські греки торгували із скіфським землеробським населенням, збираючи партії зерна у своїх ямах для загрузки кораблів, які приходили очевидно із всєї Еллади.
Цілком очевидно, що серед Дарієвого флоту переважали греки, а серед них були й ті греки, які добре знали Скіфські приморські землі, коли сюди припливали за скіфським хлібом.
Тому тепер зрозуміло, чому про це Геродот нічого не написав, про цю запеклу боротьбу проперських греків із проскіфськими. , як він не написав про кількість чоловік у Дарієвому флоті, а тільки згадав число кораблів.
Такий жорстокий удар по тодішній Одесі-Гарпіс можна ще й пояснити тим, що тут лимани Жаджибейський і Куяльницький своїм запахом асоціювалися із диханням підземного світу мертвих, і Дарій хотів унаочнити цей світ мертвих і що він ним може керувати...
Недавно, інша імперія 2 травня в Одесі також хотіла посіяти панічний страх серед жителів міста.
З 500 по 449 рр. до н.е. тривають Греко-перські війни і грекам дуже були потрібні приклади успішної боротьби із персами. Тому скіфи цілком заслужили у греків звання - "непереможних" !
На Жеваховій горі на деякий час було влаштовано одне з найбільших давньогрецьких святилищ у Північному Причорномор,ї (А. Добролюбський , С. 131) . Перед тим на деякий час ( 25 років - А. Добролюбський С. 89) було знову заселено територію в нинішньому районі палаці Воронцова. Очевидно, що сакральна зона Жевахівського святилища була розширена аж сюди і жителі переселились в інше місце, а ту влаштували могильник (для багатих) ?
Щоби все було достовірно відомо, потрібно розкопати повністю якусь частину Приморського бульвару, накрити розкоп капітальним скляним дахом ( як у Парижі), тут же збудувати скляне приміщення Музею, де будуть зберігатися усі тутейші знахідки (фонди), а цікаві і дорогі речі виставити у "габльотках" з підсвіткою. Габльотки - це оглядові вітрини, про них згадував колись одесит Юрій Липа "Призначення України" Львів 1992, С. 43.
Хідник із сталі з бордовим штучним килимовим покриттям підняти десь на метр чи більше від рівня розкопу і прокласти його до виявлених цікавих об,єктів. Під хідником можна прокласти різну електропроводку, сигналізацію, вентиляцію і т.п.
Для праці у фондах Музею Приморського бульвару приїздитимуть науковці із всього Світу, адже це безсумніву буде дуже унікальний заклад !!!
А Геродот брехун і фільсифікатор Скіфської історії, адже він писав свою Історію вже після завершення Греко-перських війн, коли приклад скіфів вже не був актуальним для Еллади, на це треба зважати...
Про хід Першої та Другої скіфо-перських війн можна прочитати у моєму блозі "История Грузии..." (рос. мова).
За Геродотом Дарій Перший проти Скіфії зібрав 700 тисяч війська і 600 кораблів, а Ктесій Кнідський пише про 800 тисяч без згадки кораблів.Очевидно, що на флот Дарія припало 100 тисяч чоловік. Чимало дослідників сумніваються, що Дарій міг зібрати таку кількість війська, хоча інші дослідники вважають, що величезна Перська імперія могла мати населення кількістю до 50 мільйонів чоловік.
Напевно, у кожного, хто старався зрозуміти хід цієї Скіфо-перської війни 519 р. до н.е. виникало питання: а що робив в той час флот Дарія , якщо для Дунайської переправи було використано від 100 до 200 кораблів при ширині Дунаю тут у 1000 метрів ??
Андрій Добролюбський у згаданій книзі стор. 79-89 коротко розповів про археологічні розкопки біля палацу Воронцова. : Що тут було .знайдено культурний шар періоду Другої скіфо-перської війни, зокрема яма із схованим великим рибальським неводом, домашніми речами, ще виявлені ями для зберігання зерна. Дослідження показало, що населення тодішньої Одеси назад не повернулося, до своїх хат, до рибальства ? Між наступним культурним шаром, як пише А. Добролюбський С. 88 лежить "стерильна прослойка". Що ж тут трапилось тоді ?
Очевидно, коли сухопутна величезна армія Дарія ще переправлялась через Дунай (чи тільки готовилась) , а потім будувала табір біля нинішнього Болграда, а ще 8 укріплень від Дунаю до сюди, чи строїлась для генеральної битви проти скіфів - решту флоту Дарія поділилось на групи і раптово атакувало приморські поселення Скіфії...
В результаті чого все населення тодішньої Одеси було вибито, а місто спалено. Якби, якась частина неселення залишилась живою, то вони пізніше могли би забрати цінні речі свої і сусідів, але цього не сталось.
Для чого це було потрібно Дарію ? Адже відомо, що всі імперії трималися і тримаються на страху і смертях, а ще таким чином хотів він налякати скіфів і проскіфськи налаштованих греків.
Автор (Т.Д.) вважає, що на початку заселення греками приморської частини Скіфії майже ніяких протистоянь не виникало між греками і скіфами, бо не було причин для цього, це сталося значно пізніше.
Скіфські греки торгували із скіфським землеробським населенням, збираючи партії зерна у своїх ямах для загрузки кораблів, які приходили очевидно із всєї Еллади.
Цілком очевидно, що серед Дарієвого флоту переважали греки, а серед них були й ті греки, які добре знали Скіфські приморські землі, коли сюди припливали за скіфським хлібом.
Тому тепер зрозуміло, чому про це Геродот нічого не написав, про цю запеклу боротьбу проперських греків із проскіфськими. , як він не написав про кількість чоловік у Дарієвому флоті, а тільки згадав число кораблів.
Такий жорстокий удар по тодішній Одесі-Гарпіс можна ще й пояснити тим, що тут лимани Жаджибейський і Куяльницький своїм запахом асоціювалися із диханням підземного світу мертвих, і Дарій хотів унаочнити цей світ мертвих і що він ним може керувати...
Недавно, інша імперія 2 травня в Одесі також хотіла посіяти панічний страх серед жителів міста.
З 500 по 449 рр. до н.е. тривають Греко-перські війни і грекам дуже були потрібні приклади успішної боротьби із персами. Тому скіфи цілком заслужили у греків звання - "непереможних" !
На Жеваховій горі на деякий час було влаштовано одне з найбільших давньогрецьких святилищ у Північному Причорномор,ї (А. Добролюбський , С. 131) . Перед тим на деякий час ( 25 років - А. Добролюбський С. 89) було знову заселено територію в нинішньому районі палаці Воронцова. Очевидно, що сакральна зона Жевахівського святилища була розширена аж сюди і жителі переселились в інше місце, а ту влаштували могильник (для багатих) ?
Щоби все було достовірно відомо, потрібно розкопати повністю якусь частину Приморського бульвару, накрити розкоп капітальним скляним дахом ( як у Парижі), тут же збудувати скляне приміщення Музею, де будуть зберігатися усі тутейші знахідки (фонди), а цікаві і дорогі речі виставити у "габльотках" з підсвіткою. Габльотки - це оглядові вітрини, про них згадував колись одесит Юрій Липа "Призначення України" Львів 1992, С. 43.
Хідник із сталі з бордовим штучним килимовим покриттям підняти десь на метр чи більше від рівня розкопу і прокласти його до виявлених цікавих об,єктів. Під хідником можна прокласти різну електропроводку, сигналізацію, вентиляцію і т.п.
Для праці у фондах Музею Приморського бульвару приїздитимуть науковці із всього Світу, адже це безсумніву буде дуже унікальний заклад !!!
А Геродот брехун і фільсифікатор Скіфської історії, адже він писав свою Історію вже після завершення Греко-перських війн, коли приклад скіфів вже не був актуальним для Еллади, на це треба зважати...
Підписатися на:
Дописи (Atom)