Підписуючи Будапештський Меморандум Україна віддала ядерну зброю - показавши Світу майбутній і можливий шлях до дальшого існування людської цивілізації на Землі.
Але ніхто неподумав, що через деякий час усі міжнародні гарантії майже нічого не будуть вартувати !?
У 2009 році Росія почала друкувати книги про ймовірну війну між Росією і Україною.
Але ніхто тоді неподумав, що це йшла підготовка тодішніх суспільств (українського і російського) до справжньої війни між Росією і Україною !?
"Дружба радянських народів" дожила до наших часів.
Але ніхто до останнього часу неподумав, що треба було спростувати цей фальшивий кремлівський міф !?
Польський Парламент ( не якась там групка маргінальних політиків) у липні 2016 року прийняв Постанову про геноцид поляків українцями у 1943 році на Волині.
Але ж, ніхто із українських політиків, партій, організацій серйозно не виступив проти цього брехливого польського документу !?
Згадаємо ще антиукраїнський фільм "Волинь", польську реконструкцію 1943 року, та інші антиукраїнські випадки і випади наших сусідів !??
З цього можна зробити висновок, що майже вся польська еліта майбутнє земної цивілізації бачить у темних, чорних тонах, і що в майбутніх критичних ситуаціях в Україні і Світі загалом спробує відірвати кілька шматків Нашої землі...
Тому пропонується переглянути, проаналізувати наші україно-польські політичні міфи, віддати Цвинтар орлят, що обороняли польський Львів напочатку 20 ст. у Польщу. Немає сьогодні польського Львова, а є об*єкт (цвинтар), який може бути ефектично використанний проти України... Визначимося нарешті із нашими сусідами, , скинувши ще одні рожеві окуляри, бо добрих часів, очевидно, не варто чекати насьогодні ... із такими сусідами!
Ніхто, вчора не думав, що наші західні сусіди, дивним чином, дуже подібні до наших східних !?:)))
неділю, 30 квітня 2017 р.
суботу, 15 квітня 2017 р.
Мухи, Ісус Христос та котлєти.
прочитав учора статтю історика, професора Католицького університету, що у Львові Ярослава Грицака у "Новому времєні", яка має назву "Віра і постправда." і вона мені не сподобалась, але сподобався коментар там одного читача, який попросив Я.Г. не писати декадентських текстів, а писати про Історію ...
Прочитав сьогодні зранку, уважно ще раз статтю Я.Г. і зрозумів чому вона мені не сподобалася.
Ось кілька цитат із цієї статті Я.Г. :
"Що нам робити з Ісусом Христом ? Питання звучить наївно і смішно. Це як якщо б муха ...
Коли пишу цей текст, відчуваю себе безпорядним як муха ...
... щоб допомогти нам, зграї мух перетворитись на реактивний літак ...
" ???
Мені чомусь не віриться, що цей текст пан Професор написав обтяжений глобальними думками про Віру, про Правду, про Український народ !??
Якщо ми зграя мух - то це професорське твердження (визначення) цілком підпадає під категорію літературної течії, поглядів під назвою "декаденс". Переклад цього слова з французької - занепадницький. Характерні риси декаденства - песимізм, містика, розгубленість...
У нас в країні йде війна: за батьківську віру, за правду, за нашу Історію, і неможливо повірити, що пан Професор цього не розуміє і не розбирається у цьому !!!
Смерть Ісуса Христа і на сьогодні не є такою простою і до кінця усім зрозумілою, і українська наука у цьому плані могла би стати наріжним каменем всієї Християнської науки...
Ось кілька цитат із моєї давньої статті, яка була надрукована у чернівецькій газеті "Час" 9 жовтня 1998 році, стаття має назву: "Вбивство в Єрусалимі. Кримінальна версія смерті Ісуса Христа.":
2Важливі свідчення про причепність Ірода Антипи до смерті Ісуса Христа подає апокрифічне Євангеліє від Петра (апостола). Його доповнює давньоруський переклад твору Йосифа Флавія "Іудейська віна"...
Найбільш вірогідно, що перша редакція книги Й. Флавія "Іудейської війни" попала у Крим разом із засланням сюди Климента Римського, а пізніше її до Києва привіз Володимир Великий, коли ходив походом на Херсонес (Корсунь) ...
За канонічними Євангеліями Ісусу, коли він почав говорити особливий "звинувачувальний" 21 псалм, йому дали напитися з губки оцту, а за Євангелієм того ж Петра - це була жовч з оцтом. Жовч з грецької має ще одне значення - отрута ! Після пиття Ісус замовк ! Тобто, Ісуса було ще й отруєно на хресті ..." ???
А фарисеї у цей час, очевидно, наминали котлєти !:))
Прочитав сьогодні зранку, уважно ще раз статтю Я.Г. і зрозумів чому вона мені не сподобалася.
Ось кілька цитат із цієї статті Я.Г. :
"Що нам робити з Ісусом Христом ? Питання звучить наївно і смішно. Це як якщо б муха ...
Коли пишу цей текст, відчуваю себе безпорядним як муха ...
... щоб допомогти нам, зграї мух перетворитись на реактивний літак ...
" ???
Мені чомусь не віриться, що цей текст пан Професор написав обтяжений глобальними думками про Віру, про Правду, про Український народ !??
Якщо ми зграя мух - то це професорське твердження (визначення) цілком підпадає під категорію літературної течії, поглядів під назвою "декаденс". Переклад цього слова з французької - занепадницький. Характерні риси декаденства - песимізм, містика, розгубленість...
У нас в країні йде війна: за батьківську віру, за правду, за нашу Історію, і неможливо повірити, що пан Професор цього не розуміє і не розбирається у цьому !!!
Смерть Ісуса Христа і на сьогодні не є такою простою і до кінця усім зрозумілою, і українська наука у цьому плані могла би стати наріжним каменем всієї Християнської науки...
Ось кілька цитат із моєї давньої статті, яка була надрукована у чернівецькій газеті "Час" 9 жовтня 1998 році, стаття має назву: "Вбивство в Єрусалимі. Кримінальна версія смерті Ісуса Христа.":
2Важливі свідчення про причепність Ірода Антипи до смерті Ісуса Христа подає апокрифічне Євангеліє від Петра (апостола). Його доповнює давньоруський переклад твору Йосифа Флавія "Іудейська віна"...
Найбільш вірогідно, що перша редакція книги Й. Флавія "Іудейської війни" попала у Крим разом із засланням сюди Климента Римського, а пізніше її до Києва привіз Володимир Великий, коли ходив походом на Херсонес (Корсунь) ...
За канонічними Євангеліями Ісусу, коли він почав говорити особливий "звинувачувальний" 21 псалм, йому дали напитися з губки оцту, а за Євангелієм того ж Петра - це була жовч з оцтом. Жовч з грецької має ще одне значення - отрута ! Після пиття Ісус замовк ! Тобто, Ісуса було ще й отруєно на хресті ..." ???
А фарисеї у цей час, очевидно, наминали котлєти !:))
Частина 2: до Дня міста Кам*янець-Подільського.
6. На сторінці 62 Яків Гордієнко подає карту, яка називається "Розташування Кам*янець-Подільського відносно території Римської імперії" і пише "... і проходила вона кілометрів на триста південніше Кам*янця" !?
Шановні, та читайте вдумливо і критично будь яку Історію, та огляньтесь кругом: гляньте на наш час: Придністров*я від найближчого кордону Третьоримської держави (РФ), якщо міряти прямо по карті України, знаходиться на віддалі - 500 з гаком кілометрів, і що ?
У давні часи Рим мав такі країни: як напівзалежні від нього, залежні, союзницькі, нейтрально-прихильні... Нині хіба якось інакше у міжнародній політиці ??
На батьківщині мого батька (Сокальський район Львівської області) є невеличке село Ромош. Село особливе тим, що і зараз знаходиться на границі між Львівською і Волинською областями, і у давні часи було границею. Тут відомі такі археологічні культури, як культура лійчастого посуду, шнурової кераміки, вельбарської, давньоруської, скіфської, стжижевської, ранніх слов*ян і липицька археологічна культура.Остання - це та археологічна культура, яку не бажають згадувати мостові ретрогради. А липицька археологічна культура - це і є ті ж розшукувані ними даки-переселенці. Ромош по-прямій від Кам*янець-Подільського знаходиться на віддалі 265 кілометрів, це найпівнічніша точка куди тоді проникли даки-переселенці ! Дані про с. Ромош взяті із "Списка пам*яток стародавньої історії Львівської області" Склав І. Михальчишин, Львів 1993, С. 45.
7. На закінчення поставимо тавро, що би було видно - хто є хто !:))
Ось у Кам*янець-Подільську О.М. Завальнюк і О.Б. Комарніцький була випущена книга "Кам*янець-Подільський: історія і сучасність", 2011 рік, де автори на на сторінці 10 цитують Т. Дишканта (тобто мене): "В поселенні на півострові могли проживати місцеві піддані Риму, жителі, які на свій посуд ставили тавро, що його зроблено в Римі."
Увага !!! А тепер правильна, достовірна цитата із статті Тараса Дишканта "Кам*янець-Подільському 1890 років": "В поселенні на півострові могли проживати, просто місцеві, піддані Риму, жителі, які на свій посуд не ставили клейма, що його зроблено у Римі."
Але це ще не все ! - як говорилося колись у рекламі.
У Списку використаних джерел згаданої книги, початок С.116, на С. 118 шановні автори замінили мою фамілію на фамілію Дашкевича Я.Р. !? Тобто кінці у воду - Смотрича !? А що, як брехати і перекручувати - то на повну катушку ...
А тепер доповнена новими аргументами моя версія (гіпотеза) щодо часу побудови Замкового мосту у Кам*янець-Подільську:
В ході Другої Дакійської війни 105-106 рр. н.е. римський імператор Траян із своїм військом дійшов аж до крутих берегів ріки Смотрича - притоки Дністра. Побачивши унікальний кам*яний острів на р. Смотричі римський імператор разом із своїм архітектором Аполлодором Дамаським вирішив здивувати, вразити місцевих жителів технологічною могутністю Римської імперії. Аполлодор збудував тут міст, зробив розбивку римського табору на Смотричанському острові....
Подібну тактику настрахати варварів робив ще Гай Юлій Цезар, який всього за 10 днів збудував із своїм військом дерев*яний міст через Рейн ! - "Записки Юлія Цезаря про Гальську війну" книга 4,18 .
Поки римляни будували кам*яний міст на Смотричі і табір, до них підійшло військо сарматів-аорсів на чолі з царем Інісмеєм, щоби помогти місцевим боротися проти Першого Риму.. Очевидно, відбулося кілька битв, що й сам Інісмей героїчно загинув... і був похований біля нинішнього села Пороги Ямпольського району Вінницької області. Могилу царя було знайдено у 1984 році Б.І. Лобаєм.
На території Івано-Франківської області, а також Тернопільської відомі сарматські могильники тих часів: сс. Острівець, Кіселів та Буряківка, цілком очевидно, що тут були поховані воїни Інісмея...
А потім, було підписано, щось на кшталт античних Мінських домовленостей, утворено НовоРимію, римське військо відійшло у Дакію, а на наших землях залишились керувати даки-переселенці (липицька археологічна культура), які насипали Траянові вали за підказкою римських інженерів для захисту захоплених земель.
Отож, Замковий міст у Кам*янець_Подільську потребує свого дальнішого , грунтовного дослідження - адже це унікальна річ, на весь Світ !!!
Можливо про дослідженні Мосту віднайдуться якісь давньоримські кам*яні чи бронзові письмові свідчення про римську назву міста на Смотричі, яке почав будувати знаменитий римський імператор - Траян ! Я все сказав !!!:)))
краєзнавець Тарас Дишкант ....
Шановні, та читайте вдумливо і критично будь яку Історію, та огляньтесь кругом: гляньте на наш час: Придністров*я від найближчого кордону Третьоримської держави (РФ), якщо міряти прямо по карті України, знаходиться на віддалі - 500 з гаком кілометрів, і що ?
У давні часи Рим мав такі країни: як напівзалежні від нього, залежні, союзницькі, нейтрально-прихильні... Нині хіба якось інакше у міжнародній політиці ??
На батьківщині мого батька (Сокальський район Львівської області) є невеличке село Ромош. Село особливе тим, що і зараз знаходиться на границі між Львівською і Волинською областями, і у давні часи було границею. Тут відомі такі археологічні культури, як культура лійчастого посуду, шнурової кераміки, вельбарської, давньоруської, скіфської, стжижевської, ранніх слов*ян і липицька археологічна культура.Остання - це та археологічна культура, яку не бажають згадувати мостові ретрогради. А липицька археологічна культура - це і є ті ж розшукувані ними даки-переселенці. Ромош по-прямій від Кам*янець-Подільського знаходиться на віддалі 265 кілометрів, це найпівнічніша точка куди тоді проникли даки-переселенці ! Дані про с. Ромош взяті із "Списка пам*яток стародавньої історії Львівської області" Склав І. Михальчишин, Львів 1993, С. 45.
7. На закінчення поставимо тавро, що би було видно - хто є хто !:))
Ось у Кам*янець-Подільську О.М. Завальнюк і О.Б. Комарніцький була випущена книга "Кам*янець-Подільський: історія і сучасність", 2011 рік, де автори на на сторінці 10 цитують Т. Дишканта (тобто мене): "В поселенні на півострові могли проживати місцеві піддані Риму, жителі, які на свій посуд ставили тавро, що його зроблено в Римі."
Увага !!! А тепер правильна, достовірна цитата із статті Тараса Дишканта "Кам*янець-Подільському 1890 років": "В поселенні на півострові могли проживати, просто місцеві, піддані Риму, жителі, які на свій посуд не ставили клейма, що його зроблено у Римі."
Але це ще не все ! - як говорилося колись у рекламі.
У Списку використаних джерел згаданої книги, початок С.116, на С. 118 шановні автори замінили мою фамілію на фамілію Дашкевича Я.Р. !? Тобто кінці у воду - Смотрича !? А що, як брехати і перекручувати - то на повну катушку ...
А тепер доповнена новими аргументами моя версія (гіпотеза) щодо часу побудови Замкового мосту у Кам*янець-Подільську:
В ході Другої Дакійської війни 105-106 рр. н.е. римський імператор Траян із своїм військом дійшов аж до крутих берегів ріки Смотрича - притоки Дністра. Побачивши унікальний кам*яний острів на р. Смотричі римський імператор разом із своїм архітектором Аполлодором Дамаським вирішив здивувати, вразити місцевих жителів технологічною могутністю Римської імперії. Аполлодор збудував тут міст, зробив розбивку римського табору на Смотричанському острові....
Подібну тактику настрахати варварів робив ще Гай Юлій Цезар, який всього за 10 днів збудував із своїм військом дерев*яний міст через Рейн ! - "Записки Юлія Цезаря про Гальську війну" книга 4,18 .
Поки римляни будували кам*яний міст на Смотричі і табір, до них підійшло військо сарматів-аорсів на чолі з царем Інісмеєм, щоби помогти місцевим боротися проти Першого Риму.. Очевидно, відбулося кілька битв, що й сам Інісмей героїчно загинув... і був похований біля нинішнього села Пороги Ямпольського району Вінницької області. Могилу царя було знайдено у 1984 році Б.І. Лобаєм.
На території Івано-Франківської області, а також Тернопільської відомі сарматські могильники тих часів: сс. Острівець, Кіселів та Буряківка, цілком очевидно, що тут були поховані воїни Інісмея...
А потім, було підписано, щось на кшталт античних Мінських домовленостей, утворено НовоРимію, римське військо відійшло у Дакію, а на наших землях залишились керувати даки-переселенці (липицька археологічна культура), які насипали Траянові вали за підказкою римських інженерів для захисту захоплених земель.
Отож, Замковий міст у Кам*янець_Подільську потребує свого дальнішого , грунтовного дослідження - адже це унікальна річ, на весь Світ !!!
Можливо про дослідженні Мосту віднайдуться якісь давньоримські кам*яні чи бронзові письмові свідчення про римську назву міста на Смотричі, яке почав будувати знаменитий римський імператор - Траян ! Я все сказав !!!:)))
краєзнавець Тарас Дишкант ....
пʼятницю, 14 квітня 2017 р.
до Дня міста Кам*янець-Подільського.
В кінці травня місто з багатющою історією - Кам*янець-Подільськ святкує свій День народження.
Рівно двадцять років тому 17 травня 1997 року газета "Кам*янець-Подільський вісник" опублікувала мою статтю під назвою "Кам*янцю-Подільському 1890 років !?". Отож на сьогодні цьому місту за моєю версією буде вже - 1910 років від заснування (побудови) ! Для кращого розуміння ситуації справжнім любителям Історії Кам*янець-Подільського варто дістати копію моєї іншої статті - дослідження - "Пошуки Вібантаваріуму", яка друкувалась у чернівецькій газеті "Час" за 2, 9 і 23 травня 1997 року. Найпростіше це зробити у бібліотеці Чернівецького університету.
Недавно до рук мені потрапила книга, і я її навіть купив, заради статті у ній про Кам*янець-Подільський.
Написав її якийсь невідомий Яків Гордієнко і називається вона : "50 нарисів з українського примарознавства" Київ "Дуліби" 2014 рік видання. Про Кам*янець-Подільський там йдеться на сторінках 59-64. Нарис має підзаголовок - "Кам*янець-Подільський заснували даки або римляни у 2 ст. нашої ери". У цьому нарисі Яків Гордієнко фактично зібрав чи дали йому усі відомі антинаукові гіпотези, тези, припущення, догадки, які заперечують античний початок міста Кам*янець-Подільського. Отож спростуємо брехню (науково-популярну і пр.):
1. Ретроградам неподобаються аналізи будівельних розчинів, які були зроблені під керівництвом Пламенських, які були взяті із наявних споруд шановного Кам*янця-Подільського.
"В процесі дослідження будівельних розчинів було відібрано 64 зразки 10-и споруд ..." - Є.Пламеницька, О. Пламеницька "Фортечний міст Кам*янець-Подільського: хронологічна і типологічна атрибуція" - це стаття із щорічника "Архітектурна спадщина України" 1995, 2 номер, С. 32 .
Шановні противники здорового глузду, як щось хочете заперечити відомим архітекторам-реставраторам ?? То, візміть привселюдно аналізи будівельних розчинів із споруд Кам*янця-Подільського, зробіть такий же аналіз , проб аналізів має бути більше 64 штук. І тоді із своїми результатами давайте щось вагоме заперечувати, а Ваше словесне заперечення - це далеко не мішки з цементом носити...
2. Ось, згаданими архітекторами-реставраторами було знайдено 6 (шість) подібностей між мостом зображеним на колоні Траяна у Римі і Кам*янець-Подільським мостом (Замковим, Фортечним, Турецьким) ! Хочете щось заперечити - то шукаєте у давній Дакії міст чи його руїни, які мають аж 7 (сім) подібностей до мосту, що зображений на Трояновій колоні у Римі. Якщо нічого не знаходите, то йдете просто лісом, або Мостом і не озираєтесь...
3.Тридцять років свого життя на дослідження Змійових валів віддав математик А.С. Бугай "Змієві вали" Київ 2011р., 276 сторінок така книга. Завдяки тому, що при спорудженні цих валів використовували деревину, то радіовуглицевим аналізом вдалося встановити, що Змієві вали будували з 2 ст. до н.е. до 7 ст. н.е.
Для дослідження Траянових валів на Одещині, Поділлі, Буковині такого великого ентузіаста не знайшлося. Цілком вірогідно, що творці Траянового валу на Одещині деревини не використовували - бо це степовий регіон... Тому одиничні, короткочасні дослідження Траянових валів не можуть заперечити, що якусь частину Траянових валів збудував таки Марк Ульпій Траян - римський імператор.
4.Яків Гордієнко С. 63 посилається на книгу Бронштена В. Клавдій Птолемей. М. 1988. По "Географії" Клавдія Птолемея я написав три книги, які можна знайти у бібліотеках наукових: Києва, Львова, Одеси, Харкова і Чернівців. Але загалом, в цілому проблема "Географії" Клавдія Птолемея й досі не вирішена і нерозв*язана !..
5.Яків Гордієнко С.63-64 : "Очевидне використання римської системи вимірів при плануванні старої частини Кам*янця теж не є підтвердженням "дако-римської" концепції: "відомо, що європейські будівельники користувалися римськими мірами і послуговувалися римською технологією мурування аж до 17 ст..." Це йде посилання на І. Гарнагу, якого я ще у 1997 році спростовував у своїй статті - "Кам*янецю-Подільському 1890 років !?":
"Іще Гарнага твердить, що римський спосіб будівництва кам*яних споруд використовувався і в пізніші часи. Можливо. Але таке твердження не може заперечити римського часу спорудження самого мосту". Крапка.......
Рівно двадцять років тому 17 травня 1997 року газета "Кам*янець-Подільський вісник" опублікувала мою статтю під назвою "Кам*янцю-Подільському 1890 років !?". Отож на сьогодні цьому місту за моєю версією буде вже - 1910 років від заснування (побудови) ! Для кращого розуміння ситуації справжнім любителям Історії Кам*янець-Подільського варто дістати копію моєї іншої статті - дослідження - "Пошуки Вібантаваріуму", яка друкувалась у чернівецькій газеті "Час" за 2, 9 і 23 травня 1997 року. Найпростіше це зробити у бібліотеці Чернівецького університету.
Недавно до рук мені потрапила книга, і я її навіть купив, заради статті у ній про Кам*янець-Подільський.
Написав її якийсь невідомий Яків Гордієнко і називається вона : "50 нарисів з українського примарознавства" Київ "Дуліби" 2014 рік видання. Про Кам*янець-Подільський там йдеться на сторінках 59-64. Нарис має підзаголовок - "Кам*янець-Подільський заснували даки або римляни у 2 ст. нашої ери". У цьому нарисі Яків Гордієнко фактично зібрав чи дали йому усі відомі антинаукові гіпотези, тези, припущення, догадки, які заперечують античний початок міста Кам*янець-Подільського. Отож спростуємо брехню (науково-популярну і пр.):
1. Ретроградам неподобаються аналізи будівельних розчинів, які були зроблені під керівництвом Пламенських, які були взяті із наявних споруд шановного Кам*янця-Подільського.
"В процесі дослідження будівельних розчинів було відібрано 64 зразки 10-и споруд ..." - Є.Пламеницька, О. Пламеницька "Фортечний міст Кам*янець-Подільського: хронологічна і типологічна атрибуція" - це стаття із щорічника "Архітектурна спадщина України" 1995, 2 номер, С. 32 .
Шановні противники здорового глузду, як щось хочете заперечити відомим архітекторам-реставраторам ?? То, візміть привселюдно аналізи будівельних розчинів із споруд Кам*янця-Подільського, зробіть такий же аналіз , проб аналізів має бути більше 64 штук. І тоді із своїми результатами давайте щось вагоме заперечувати, а Ваше словесне заперечення - це далеко не мішки з цементом носити...
2. Ось, згаданими архітекторами-реставраторами було знайдено 6 (шість) подібностей між мостом зображеним на колоні Траяна у Римі і Кам*янець-Подільським мостом (Замковим, Фортечним, Турецьким) ! Хочете щось заперечити - то шукаєте у давній Дакії міст чи його руїни, які мають аж 7 (сім) подібностей до мосту, що зображений на Трояновій колоні у Римі. Якщо нічого не знаходите, то йдете просто лісом, або Мостом і не озираєтесь...
3.Тридцять років свого життя на дослідження Змійових валів віддав математик А.С. Бугай "Змієві вали" Київ 2011р., 276 сторінок така книга. Завдяки тому, що при спорудженні цих валів використовували деревину, то радіовуглицевим аналізом вдалося встановити, що Змієві вали будували з 2 ст. до н.е. до 7 ст. н.е.
Для дослідження Траянових валів на Одещині, Поділлі, Буковині такого великого ентузіаста не знайшлося. Цілком вірогідно, що творці Траянового валу на Одещині деревини не використовували - бо це степовий регіон... Тому одиничні, короткочасні дослідження Траянових валів не можуть заперечити, що якусь частину Траянових валів збудував таки Марк Ульпій Траян - римський імператор.
4.Яків Гордієнко С. 63 посилається на книгу Бронштена В. Клавдій Птолемей. М. 1988. По "Географії" Клавдія Птолемея я написав три книги, які можна знайти у бібліотеках наукових: Києва, Львова, Одеси, Харкова і Чернівців. Але загалом, в цілому проблема "Географії" Клавдія Птолемея й досі не вирішена і нерозв*язана !..
5.Яків Гордієнко С.63-64 : "Очевидне використання римської системи вимірів при плануванні старої частини Кам*янця теж не є підтвердженням "дако-римської" концепції: "відомо, що європейські будівельники користувалися римськими мірами і послуговувалися римською технологією мурування аж до 17 ст..." Це йде посилання на І. Гарнагу, якого я ще у 1997 році спростовував у своїй статті - "Кам*янецю-Подільському 1890 років !?":
"Іще Гарнага твердить, що римський спосіб будівництва кам*яних споруд використовувався і в пізніші часи. Можливо. Але таке твердження не може заперечити римського часу спорудження самого мосту". Крапка.......
неділю, 9 квітня 2017 р.
Буський поштовий папір.
До недавнього часу основним матеріалом який широко використовувався у Пошті всього Світу був папір: аркуші паперу для написання листів, конверти, пакети, коробки для посилок, марки, обгортковий папір, папір для ведення поштової документації і т. п.
Найдавнішою папірнею, яка працювала на українських землях - була у Буську, нині Львівська область.
За книгою О.Я. Мацюка "Папір та філіграні на українських землях ." Київ, Наукова думка, 1974 р., сторінки 29-30: Найдавніша філігрань Буської папірні відома з 1541 року.
Буський папір широко використовувався як у Західній так і Східній Україні, а ще у Великому князівстві Литовському для ведення міських гродських та земських книг.
Для друкування своїх книг буським папером користувався відомий друкар Іван Федоров.
Крім писального і друкарського паперу Буська папірня випускала ще так званий промисловий папір, який використовувався, як шибки для вікон - змащували його жиром.
У 1575 році внаслідок татарського нападу папірня перестала діяти, але через кілька років вона відновила свою діяльність.Очевидно, що в ході Визвольної війни Б. Хмельницького у 1654 році папірня знову перестала діяти, відновила свою роботу через деякий час.
У 1714 році велика повінь на Західному Бузі зруйнувала папірню і греблю. Відбудували папірню лише у 1765 році, але очевидно недовго вона пропрацювала ??
Після захоплення Австрією українських земель папірня у Буську запрацювала і відома філігрань за 1783 рік.
Остання філігрань Буської папірні датується 1788-9 роками.
За роки існування Буської папірні змінювалися її власники, а разом з тим змінювалися і філіграні (герби) переважно на буському папері.
Серед водяних знаків буського паперу були такі герби: польського міста Лодзя, герб самого міста Буська, герб Леліва, герб Сас, герб Побуг ...
Останнім володарем Буської папірні очевидно, що був відомий Ян Фредерік Прешель. Ось опис філіграні буського паперу за 1789 рік С. 264 : " Поштовий ріжок під короною в орнаменті з квіткою".
Пізніше поштовий папір виробляли ще у папірнях таких сіл : Кривотули (1808), Ляховичі (1824) і Шкло (1824-26 ).
Отож Буська папірня належить до найдавніших папірень України, де вперше, офіційно почали виготовляти поштовий папір !!!
Залишки греблі, де була знаменита Буська папірня можна бачити і сьогодні, через ню прокладена пішохідна доріжка, а через річку Зах. Буг пішохідний , залізний міст, а недавно поряд, при дорозі був встановлений пам*ятний знак щодо Буської папірні.
Від нинішньої Буської пошти до Папірницької греблі близько одного кілометра асфальтової дороги...
Найдавнішою папірнею, яка працювала на українських землях - була у Буську, нині Львівська область.
За книгою О.Я. Мацюка "Папір та філіграні на українських землях ." Київ, Наукова думка, 1974 р., сторінки 29-30: Найдавніша філігрань Буської папірні відома з 1541 року.
Буський папір широко використовувався як у Західній так і Східній Україні, а ще у Великому князівстві Литовському для ведення міських гродських та земських книг.
Для друкування своїх книг буським папером користувався відомий друкар Іван Федоров.
Крім писального і друкарського паперу Буська папірня випускала ще так званий промисловий папір, який використовувався, як шибки для вікон - змащували його жиром.
У 1575 році внаслідок татарського нападу папірня перестала діяти, але через кілька років вона відновила свою діяльність.Очевидно, що в ході Визвольної війни Б. Хмельницького у 1654 році папірня знову перестала діяти, відновила свою роботу через деякий час.
У 1714 році велика повінь на Західному Бузі зруйнувала папірню і греблю. Відбудували папірню лише у 1765 році, але очевидно недовго вона пропрацювала ??
Після захоплення Австрією українських земель папірня у Буську запрацювала і відома філігрань за 1783 рік.
Остання філігрань Буської папірні датується 1788-9 роками.
За роки існування Буської папірні змінювалися її власники, а разом з тим змінювалися і філіграні (герби) переважно на буському папері.
Серед водяних знаків буського паперу були такі герби: польського міста Лодзя, герб самого міста Буська, герб Леліва, герб Сас, герб Побуг ...
Останнім володарем Буської папірні очевидно, що був відомий Ян Фредерік Прешель. Ось опис філіграні буського паперу за 1789 рік С. 264 : " Поштовий ріжок під короною в орнаменті з квіткою".
Пізніше поштовий папір виробляли ще у папірнях таких сіл : Кривотули (1808), Ляховичі (1824) і Шкло (1824-26 ).
Отож Буська папірня належить до найдавніших папірень України, де вперше, офіційно почали виготовляти поштовий папір !!!
Залишки греблі, де була знаменита Буська папірня можна бачити і сьогодні, через ню прокладена пішохідна доріжка, а через річку Зах. Буг пішохідний , залізний міст, а недавно поряд, при дорозі був встановлений пам*ятний знак щодо Буської папірні.
Від нинішньої Буської пошти до Папірницької греблі близько одного кілометра асфальтової дороги...
Підписатися на:
Дописи (Atom)