Газета "День" за 18-19 січня 2019 року опублікувала статтю Миколи Тимченко "На Маланку в Осички" про те, як у селі Осички Савранського району Одеської області проходить святкування Маланки. Стаття із кольоровими фотографіями.
Свято Маланки не таке просте, як може здатись на перший погляд. У своїй книжці "Тисовецькі старожитності" Чернівці 2002 року я (Т.Д.) записав, як проводилась Маланка у селі Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області. Це статті С.11 " Тисовецька Маланка" і С. 14 " Неври з Буковини".
Тисовецьку Маланку очолювали двоє Калфів-генералів. Пізніше в словнику англійської мови я знайшов, що можливо "калфа" - це молодий бик !?
Сама тисовецька Маланка складалася із двох частин: Діганії і Саржі. Саржа вважалася "чистою, панською" у ній збиралися неодруженні юнаки. У Діганії всі були в масках і костюмах різних персонажів. Ще Діганія водила Ведмедя, на другий день (14 січня) Ведмеді різних Маланок в центрі села сходились у двобоях. Свята із ведмедями можна віднести ще доземлеробську епоху !?
Ще у Діганії "читарали-чітарали" - насміхалися над помилками односельців, які ті зробили за минулий рік - насміхалися у вигляді читання-співання своєрідних коломийок....
Маланкарі били землю та людей великими пастушими батогами - гарапникаи - таким чином пробуджували від сну Землю і людей бо народився Новий рік.
Осичківські костюми маланкарів здається подібні на костюми, що використовуються подібним чином у Болгарії !?
Одеський університет є одним з провідних університетів України і може на високому науковому рівні описати і розібратись із народним святом Маланки у Савранському районі, порівнявши його з іншими новорічними святами у Світі.
Різні костюми Маланки, старі і нові фотографії, фільми, розповіді, спогади - все це може стати експонатами цікавого Музею, а ще наукові статті, книги і т.п.
При правильній організації подивитись на Маланку в Осичках та інших селах Савранського району будуть приїзджати - гості, туристи, науковці...
понеділок, 28 січня 2019 р.
середу, 23 січня 2019 р.
Львів - місто фестивалів.
Минулорічний Календар подій у Львові нараховував близько 92 події, на які з.їзджались гості та туристи з всієї України та Світу. Від кількості подій і кількості гостей міста залежать прибутки самого Львова і його жителів.
Ось короткий список подій у Львові за 2018 рік: У січні було 7 подій, в лютому місяці - 3, в березні 4 події, зокрема Фестиваль писанок, тиждень моди, у квітні Великодній ярмарок, Весняний діловий форум, у травні було 17 подій, серед них День вишиванки, День міста Львова, у червні 11 подій, зокрема Фестиваль давньої музики, Міжнародний джазовий фестиваль. У липні 8 подій - Міжнародний фестиваль класичної музики, у серпні 12 подій, серед них Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів, у вересні також 12 подій - Дні європейської спадщини, 25 Форум видавців, Міжнародний театральний фестиваль "Золотий Лев", У жовтні 6 подій - Львівський безпековий форум, Львівський тиждень моди, у листопаді 3 події - Фестиваль "Місто, що надихає" , у грудні 4 події - серед них Джаз-фестиваль ...
А ось список українознавчих наукових установ Світу , які діють при академіях та університетах ( без громадських організацій) по країнах:
Австралія - 2 установи
Австрія - 2
Азербайджан - 1
Білорусь - 2
Болгарія - 1
Велика Британія - 2
Грузія - 1
Італія - 2
Іспанія - 1
Канада - 7
Німеччина - 17
Південна Корея - 1
Польща - 7
Придністров,я - 1
Росія - 4
Ромунія - 2
Сербія - 1
Словаччина - 1
США - 5
Угорщина - 1
Україна - 14
Фінляндія - 1
Франція - 2
Чехія - 3
Японія - 1.
Тема дослідження України є дуже широкою і неосяжною в даний час. Грошей , що виділяється у державах Світу на розвиток україністики безумовно бракує.
Львів зараз став фестивально-туристичним містом, але він був і є ще провідним науковим центром України, а ще індустріальним центром, а ще саме місто має недосліджену історію, як багатонаціонального міста із багатими архівами та бібліотеками...
Львівська шановна громада для науковців-україністів може на пільгових мовах запропонувати місця в готелях, хостелах та просто у квартирах самих львів,ян, безплатні сніданки, обіди, вечері у ресторанах, кафе та інших забігайлівках, таксі раз чи два може привезти чи відвезти на вокзал чи в аеропорт гостей поважних. Львівські видавці книжок при від,їзді науковця можуть йому подарувати набір своїх видань , в залежності від його заслуг...
Львівська громада ще може запросити на тиждень, два чи місяць часу - відомих, маловідомих художників, фотографів, письменників, журналістів Світу та інших творчих діячів, щоби вони пожили і попрацювали у Львові його архівах, бібліотеках, музеях і т.п.
Це буде на благо Львова , та й всієї України.
Ось короткий список подій у Львові за 2018 рік: У січні було 7 подій, в лютому місяці - 3, в березні 4 події, зокрема Фестиваль писанок, тиждень моди, у квітні Великодній ярмарок, Весняний діловий форум, у травні було 17 подій, серед них День вишиванки, День міста Львова, у червні 11 подій, зокрема Фестиваль давньої музики, Міжнародний джазовий фестиваль. У липні 8 подій - Міжнародний фестиваль класичної музики, у серпні 12 подій, серед них Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів, у вересні також 12 подій - Дні європейської спадщини, 25 Форум видавців, Міжнародний театральний фестиваль "Золотий Лев", У жовтні 6 подій - Львівський безпековий форум, Львівський тиждень моди, у листопаді 3 події - Фестиваль "Місто, що надихає" , у грудні 4 події - серед них Джаз-фестиваль ...
А ось список українознавчих наукових установ Світу , які діють при академіях та університетах ( без громадських організацій) по країнах:
Австралія - 2 установи
Австрія - 2
Азербайджан - 1
Білорусь - 2
Болгарія - 1
Велика Британія - 2
Грузія - 1
Італія - 2
Іспанія - 1
Канада - 7
Німеччина - 17
Південна Корея - 1
Польща - 7
Придністров,я - 1
Росія - 4
Ромунія - 2
Сербія - 1
Словаччина - 1
США - 5
Угорщина - 1
Україна - 14
Фінляндія - 1
Франція - 2
Чехія - 3
Японія - 1.
Тема дослідження України є дуже широкою і неосяжною в даний час. Грошей , що виділяється у державах Світу на розвиток україністики безумовно бракує.
Львів зараз став фестивально-туристичним містом, але він був і є ще провідним науковим центром України, а ще індустріальним центром, а ще саме місто має недосліджену історію, як багатонаціонального міста із багатими архівами та бібліотеками...
Львівська шановна громада для науковців-україністів може на пільгових мовах запропонувати місця в готелях, хостелах та просто у квартирах самих львів,ян, безплатні сніданки, обіди, вечері у ресторанах, кафе та інших забігайлівках, таксі раз чи два може привезти чи відвезти на вокзал чи в аеропорт гостей поважних. Львівські видавці книжок при від,їзді науковця можуть йому подарувати набір своїх видань , в залежності від його заслуг...
Львівська громада ще може запросити на тиждень, два чи місяць часу - відомих, маловідомих художників, фотографів, письменників, журналістів Світу та інших творчих діячів, щоби вони пожили і попрацювали у Львові його архівах, бібліотеках, музеях і т.п.
Це буде на благо Львова , та й всієї України.
неділю, 30 грудня 2018 р.
Царська Скіфія.
Про це державне утворення вітчизняна та світова наука майже нічого не говорить. Тому що їм не вдалося розв,язати ребус який тут закрутив сам Геродот.
Моя спроба розібратись із рікою Пантікап про яку згадує батько історії, дозволила розв,язати цю складну історичну проблему. Отож Геродот про ріку Пантікап кн.4 :
п.18 ... Отже ці скіфи-землероби живуть на сході на відстанні 3 днів шляху і до ріки, що називається Пантікап...
п.19 На схід від цих скіфів-землеробів, якщо перейти ріку Пантікап, у цій країні мешкають кочівники, які нічого не сіють і не обробляють землі ...
п. 47 ... Їхня країна рівнинна і рясніє травою і зрошується водою багатьох річок... Істр... Тірас, Гіпаній, Борисфен, Пантікап, Гіпакіріс, Герр та Танаїд.
п. 54 ... Після них тече пята ріка, що зветься Пантікап, що бере початок на півночі і витікає з одного озера, і між ним і Борисфеном живуть скіфи-землероби, а гирло його в Гілеї, де огинаючи її, він зливається з Борисфеном.
Остання розповідь про початок і кінець ріки Пантікап географічно говорить, що це може бути тільки річка Інгулець .
Трикратне згадування Геродотом, що біля ріки Пантікап живуть "скіфи-землероби" заставило засумніватись у правдивості розповіді Геродота.
Межиріччя Інгульця та Дніпра дуже багатн на скіфські об,єкти: городища, які зокрема контролювали дніпровські переправи і броди, тут розкопанні царсько-скіфські кургани - тобто це і є частина Царської Скіфії !!!
Велике Ходосівське скіфське городище біля нинішнього Києва контролювало тут дніпровську переправу і брід. Звичайно, що таку важлива дніпровська переправа просто не могла належати якомусь іншому державному скіфському утворенню...
Нарешті прояснилася доля відомого величезного скіфського городища на р. Ворсклі - Більського. В цілому в басейні р. Ворскли є 16 скіфських городищ. Й зараз межа між Степовою і Лісостеповою зонами проходить по нижній течії Ворскли. - "Географічна енциклопедія України" Київ 1993, т. 3 , С. 320 (вклейка).
По Ворсклі проходила границя між Царською Скіфією та скіфським царством Тиссагетів. Центральною частиною Тиссагетського царства був басейн ріки Сіверський Дінець, там історики-археологи нараховують 18 скіфських городищ, які очевидно, контролювали тут головні дороги і річкові переправи та броди. Східною границею Тиссагетського царства була р. Дон., морським портом тиссагетів - Кремни-Бердянськ.
Західною границею Царської Скіфії були ріки Вісла та Дністер іще Нижнє Подунав,я. Геродот в третє описуючи Скіфію пише таке, п. 99 "... від Істру (Дунаю) це є власне первісна Скіфія..." Що то за "первісна" Скіфія ? Очевидно, що можна сказати - "давня" !? Також очевидно, що таку стратегічну дорогу до Дунаю царські скіфи не могли віддати комусь іншому. Тому Геродот нібито тут написав правильно, але від цього не можна зрозуміти загальну побудову Скіфії.
Геродот кн.4 , п. 51 "... Тірас (Дністер) який тече з півночі витікає з великого озера, що відмежовує землю скіфів від неврів. "Велике озеро" це Камарницькі колишні торфяні болота у Львівській області в басейні Дністра. Низинні торфи, як відомо утворюються в тихій озерній воді... Отож Неврида - це Карпатський регіон.
Цілком очевидно, що згадуванні Геродотом племена аллізонів, калліпідів були у складі Царської Скіфії.
Землі Царської Скіфії очевидно, що Таврів (Кримського півострова) не сягали. Ось, що пише Геродот кн.4, п. 20 :
" За Герром (р. Обитічна) простягається країна, що називається царською, і скіфи, які тут живуть, найхоробріші та найчисленніші і вони вважають інших скіфів своїми невільниками. Вони на півдні сягають аж до Тавріки, а на схід - до рову, що як я сказав, пропокали народжені від сліпих (рабів..)".
Розповідь Геродота кн.4, п. 1- 3 проте, як скіфське військо було 28 років не вдому і їхх жінки народили від рабів дітей і ці діти почали керувати Скіфією і для своєї оборони вони викопали великий рів - це все хитра вигадка Геродота, щоби зганьбити, спаплюжити скіфське суспільство, і зокрема скіфських жінок ! Місце демав би бути "широченний рів" географічно добре відомо, але там ніякого рову, ні його слідів не знайдено !??
Тому посилання Геродота на вигаданий ним рів - немає ніякої достовірності, правдивості.
В другій половині 6 ст. до н.е. Боспорське царство , що в Керченській протоці починає карбувати свої монету, а Геродот навіть не згадує ні цього царства, ні його столиці - Пантікапею. Очевидно, щоби закрутити людям голову Геродот дає назву одній скіфській річці, яка знаходиться в глибині Скіфії - Пантікап...
Царська Скіфія не могла бути теритріально маленькою, адже їй прийшлося воювати із величезною Перською імперією на чолі з Дарієм Першим у 519 р. до н.е.
Тут виникає ще одне питання, проти Дарія виступило три скіфські царі , за Геродотом кн.4, п. 120: цар Скопасіс був разом із савроматами - очевидно, що він керував Тиссагетським царством, адже там савромати були його сусідами; Ідантірс керував більшою частиною війська - це Царська Скіфія; Таксакіс керував меншою частиною війська і до неї ще приєдналися гелони і будини, що проживали біля Дунаю нижнього. Очевидно, що він і був царем Будинів, які займали землі між Дністром і Карпатськими горами...
Моя спроба розібратись із рікою Пантікап про яку згадує батько історії, дозволила розв,язати цю складну історичну проблему. Отож Геродот про ріку Пантікап кн.4 :
п.18 ... Отже ці скіфи-землероби живуть на сході на відстанні 3 днів шляху і до ріки, що називається Пантікап...
п.19 На схід від цих скіфів-землеробів, якщо перейти ріку Пантікап, у цій країні мешкають кочівники, які нічого не сіють і не обробляють землі ...
п. 47 ... Їхня країна рівнинна і рясніє травою і зрошується водою багатьох річок... Істр... Тірас, Гіпаній, Борисфен, Пантікап, Гіпакіріс, Герр та Танаїд.
п. 54 ... Після них тече пята ріка, що зветься Пантікап, що бере початок на півночі і витікає з одного озера, і між ним і Борисфеном живуть скіфи-землероби, а гирло його в Гілеї, де огинаючи її, він зливається з Борисфеном.
Остання розповідь про початок і кінець ріки Пантікап географічно говорить, що це може бути тільки річка Інгулець .
Трикратне згадування Геродотом, що біля ріки Пантікап живуть "скіфи-землероби" заставило засумніватись у правдивості розповіді Геродота.
Межиріччя Інгульця та Дніпра дуже багатн на скіфські об,єкти: городища, які зокрема контролювали дніпровські переправи і броди, тут розкопанні царсько-скіфські кургани - тобто це і є частина Царської Скіфії !!!
Велике Ходосівське скіфське городище біля нинішнього Києва контролювало тут дніпровську переправу і брід. Звичайно, що таку важлива дніпровська переправа просто не могла належати якомусь іншому державному скіфському утворенню...
Нарешті прояснилася доля відомого величезного скіфського городища на р. Ворсклі - Більського. В цілому в басейні р. Ворскли є 16 скіфських городищ. Й зараз межа між Степовою і Лісостеповою зонами проходить по нижній течії Ворскли. - "Географічна енциклопедія України" Київ 1993, т. 3 , С. 320 (вклейка).
По Ворсклі проходила границя між Царською Скіфією та скіфським царством Тиссагетів. Центральною частиною Тиссагетського царства був басейн ріки Сіверський Дінець, там історики-археологи нараховують 18 скіфських городищ, які очевидно, контролювали тут головні дороги і річкові переправи та броди. Східною границею Тиссагетського царства була р. Дон., морським портом тиссагетів - Кремни-Бердянськ.
Західною границею Царської Скіфії були ріки Вісла та Дністер іще Нижнє Подунав,я. Геродот в третє описуючи Скіфію пише таке, п. 99 "... від Істру (Дунаю) це є власне первісна Скіфія..." Що то за "первісна" Скіфія ? Очевидно, що можна сказати - "давня" !? Також очевидно, що таку стратегічну дорогу до Дунаю царські скіфи не могли віддати комусь іншому. Тому Геродот нібито тут написав правильно, але від цього не можна зрозуміти загальну побудову Скіфії.
Геродот кн.4 , п. 51 "... Тірас (Дністер) який тече з півночі витікає з великого озера, що відмежовує землю скіфів від неврів. "Велике озеро" це Камарницькі колишні торфяні болота у Львівській області в басейні Дністра. Низинні торфи, як відомо утворюються в тихій озерній воді... Отож Неврида - це Карпатський регіон.
Цілком очевидно, що згадуванні Геродотом племена аллізонів, калліпідів були у складі Царської Скіфії.
Землі Царської Скіфії очевидно, що Таврів (Кримського півострова) не сягали. Ось, що пише Геродот кн.4, п. 20 :
" За Герром (р. Обитічна) простягається країна, що називається царською, і скіфи, які тут живуть, найхоробріші та найчисленніші і вони вважають інших скіфів своїми невільниками. Вони на півдні сягають аж до Тавріки, а на схід - до рову, що як я сказав, пропокали народжені від сліпих (рабів..)".
Розповідь Геродота кн.4, п. 1- 3 проте, як скіфське військо було 28 років не вдому і їхх жінки народили від рабів дітей і ці діти почали керувати Скіфією і для своєї оборони вони викопали великий рів - це все хитра вигадка Геродота, щоби зганьбити, спаплюжити скіфське суспільство, і зокрема скіфських жінок ! Місце демав би бути "широченний рів" географічно добре відомо, але там ніякого рову, ні його слідів не знайдено !??
Тому посилання Геродота на вигаданий ним рів - немає ніякої достовірності, правдивості.
В другій половині 6 ст. до н.е. Боспорське царство , що в Керченській протоці починає карбувати свої монету, а Геродот навіть не згадує ні цього царства, ні його столиці - Пантікапею. Очевидно, щоби закрутити людям голову Геродот дає назву одній скіфській річці, яка знаходиться в глибині Скіфії - Пантікап...
Царська Скіфія не могла бути теритріально маленькою, адже їй прийшлося воювати із величезною Перською імперією на чолі з Дарієм Першим у 519 р. до н.е.
Тут виникає ще одне питання, проти Дарія виступило три скіфські царі , за Геродотом кн.4, п. 120: цар Скопасіс був разом із савроматами - очевидно, що він керував Тиссагетським царством, адже там савромати були його сусідами; Ідантірс керував більшою частиною війська - це Царська Скіфія; Таксакіс керував меншою частиною війська і до неї ще приєдналися гелони і будини, що проживали біля Дунаю нижнього. Очевидно, що він і був царем Будинів, які займали землі між Дністром і Карпатськими горами...
вівторок, 25 грудня 2018 р.
Дві таємничі, скіфські ріки - Герра та Гіпакіріс.
Про ці дві скіфські ріки, яких наука й досі не знайшла, є написано в "Історіях" Геродота у його 4 книзі. Подаю усі фрагменти у яких згадуються ці дві річки, щоби зменшити кількість тексту номерую ці фрагменти :
ф.1 п.(параграф)19 : ... Ці кочівники живуть на схід на відстанні 14 днів шляху і доходять до річки Герра.
ф.2 п. 20 : За Герром простягається країна, що називається Царською і скіфи, які в ній живуть є найхоробріші та найчисленіші і вони вважають інших скіфів своїми невільниками...
ф.3 п.47 : ... я назву тепер ті (річки) з них які найбільш відомі і судноплавні від самих своїх джерел. Це Істр, що має 5 гирлів, а потім Тірас, Гіпаній, Борисфен, Пантікап, Гіпакірій, Герра та Танаїд.
ф.4 п. 53 : ...Через 40 днів плавання (по Борисфену) до містевосці, яка називається Герр (Герра)...
ф. 5 п. 55 : Шоста ріка - це Гіпакірій, що починається від озера, тече країною скіфів-кочівників і вливається в море біля міста Каркінітиди, залишаючи праворуч від себе Гілею і так званий Ахіллесів шлях.
ф.6 п. 56 : Сьома ріка - Герра, яка відокремлюється від Борисфена в тому місці, до котрого є відомий Борисфен. В тому місці вона починає віддалятись від нього і має таку саму назву, як і та країна Герр, прямуючи до моря, відділяє країну скіфів-кочівників від царських скіфів і вливається в Гіпакірій.
ф. 7 п. 71 : ... Могили їхніх царів розташовані в місцевості .Геррів, в тому місці до якого Борисфен судноплавний, пливучи від моря ...
З січня 1992 року я почав грунтовно займатися Скіфською історією і зокрема Геродотом. І в тому ж році я знайшов річку Герру ф.5 , яка "відокремлювалася" від Борисфена ! Виявилося, що у давнину Дніпро-Борисфен мав дельту, яка на сході обмежувалася дніпровською протокою, яка починалася нижче м. Нова Каховка і впадала в нинішню Каркінітську затоку біля теперішнього міста Каланчак. Десь тут і потрібно шукати досі не знайдене місто Каркінітиду (Каркіну), яке не варто плутати з іншим давнім містом - Керкінітидою !..
Все було чудово до 2008-2009 років допоки я не познайомився з частиною праці Клавдія Птоломея "Географія" де йдеться про Європейську Сарматію. Зокрема ця праця підтвердила існування дніпрової протоки під назвою - Каркініт на якій знаходилися такі міста: Каркіна, і далі вверх - Торока, Пасіріда, Еркаб, Тракана і Навар.
Ще виявилося, що є устя ріки Герра в Азовському морі !?? Нині ця ріка зветься - Обитічна . Тоді подумалося, що було кілька рік з назвою - Герра і одна з них стала називатись Каркіною !?
Пошуки скіфських невідомостей зробили великий круг і фактично повернулися на своє місце, але рівним вище !:))
А недавно вияснилося , що "джерела Борисфена" це місцевість у районі нинішнього міста Запоріжжя, де закінчувалися дніпровські пороги ! А у ф.6 Геродот називає це місце " до котрого є відомий Борисфен", а у ф.7 він ще більш точніший - "в тому місці до якого Борисфен судноплавний".
У ф.6 Геродот пише, що тут починалася ріка Герра - тобто це великий район м. Запоріжжя !? Нижче Запоріжжя у Дніпро впадає ріка Кінська, яка тут з Дніпром творили відомий, козацький Великий Луг !
Тримати коней, чи кінноту, як колись так і тепер дорого коштує. Якщо коней літом-осінню було прокормити без проблем, то зимою-ранньою весною це була досить серйозна проблема... Великий Луг, як колись сприяв козакам у житті, так він помагав і скіфам нашим !..
З грецької мови - "гіпос" - кінь, "кіріос" - пан, господь. Гіпаній - Кінська річка, так греки називали наш Південний Бог-Буг, тоді Гіпа-кіріс можна розшифрувати, як "річка Панських Коней" - Кінська, що цілком відповідає природньо-історичним реаліям !!
Ріка Кінська бере початок з Приазовської височини ( за Кл. Птолемеєм - це Аланські гори) , південніше, менш як 10 км. тут бере початок річка Обитічна... Ось це і є границя між царськими і простими скіфами !
В даному випадку Геродот цілком свідомо перекрутив географічні дані про Скіфію, адже за точними записами можна було би створити досить точку карту Скіфії чи іншої держави. Адже для створення такої карти ( як і сьогодні) вимагало багато часу, достовірних даних, коштів, роботи... і такі карти були військовими, секретними....
Геродот писав на замовлення афінської верхівки і на її гроші і зробив із Скіфської історії та географії справжній ребус чи головоломку, тай заздрили ті греки скіфській звитяжності !!!
Отож Герра - це нині ріка Обитічна, а Гіпакіріс - ріка Кінська, що впадає у Дніпро...
ф.1 п.(параграф)19 : ... Ці кочівники живуть на схід на відстанні 14 днів шляху і доходять до річки Герра.
ф.2 п. 20 : За Герром простягається країна, що називається Царською і скіфи, які в ній живуть є найхоробріші та найчисленіші і вони вважають інших скіфів своїми невільниками...
ф.3 п.47 : ... я назву тепер ті (річки) з них які найбільш відомі і судноплавні від самих своїх джерел. Це Істр, що має 5 гирлів, а потім Тірас, Гіпаній, Борисфен, Пантікап, Гіпакірій, Герра та Танаїд.
ф.4 п. 53 : ...Через 40 днів плавання (по Борисфену) до містевосці, яка називається Герр (Герра)...
ф. 5 п. 55 : Шоста ріка - це Гіпакірій, що починається від озера, тече країною скіфів-кочівників і вливається в море біля міста Каркінітиди, залишаючи праворуч від себе Гілею і так званий Ахіллесів шлях.
ф.6 п. 56 : Сьома ріка - Герра, яка відокремлюється від Борисфена в тому місці, до котрого є відомий Борисфен. В тому місці вона починає віддалятись від нього і має таку саму назву, як і та країна Герр, прямуючи до моря, відділяє країну скіфів-кочівників від царських скіфів і вливається в Гіпакірій.
ф. 7 п. 71 : ... Могили їхніх царів розташовані в місцевості .Геррів, в тому місці до якого Борисфен судноплавний, пливучи від моря ...
З січня 1992 року я почав грунтовно займатися Скіфською історією і зокрема Геродотом. І в тому ж році я знайшов річку Герру ф.5 , яка "відокремлювалася" від Борисфена ! Виявилося, що у давнину Дніпро-Борисфен мав дельту, яка на сході обмежувалася дніпровською протокою, яка починалася нижче м. Нова Каховка і впадала в нинішню Каркінітську затоку біля теперішнього міста Каланчак. Десь тут і потрібно шукати досі не знайдене місто Каркінітиду (Каркіну), яке не варто плутати з іншим давнім містом - Керкінітидою !..
Все було чудово до 2008-2009 років допоки я не познайомився з частиною праці Клавдія Птоломея "Географія" де йдеться про Європейську Сарматію. Зокрема ця праця підтвердила існування дніпрової протоки під назвою - Каркініт на якій знаходилися такі міста: Каркіна, і далі вверх - Торока, Пасіріда, Еркаб, Тракана і Навар.
Ще виявилося, що є устя ріки Герра в Азовському морі !?? Нині ця ріка зветься - Обитічна . Тоді подумалося, що було кілька рік з назвою - Герра і одна з них стала називатись Каркіною !?
Пошуки скіфських невідомостей зробили великий круг і фактично повернулися на своє місце, але рівним вище !:))
А недавно вияснилося , що "джерела Борисфена" це місцевість у районі нинішнього міста Запоріжжя, де закінчувалися дніпровські пороги ! А у ф.6 Геродот називає це місце " до котрого є відомий Борисфен", а у ф.7 він ще більш точніший - "в тому місці до якого Борисфен судноплавний".
У ф.6 Геродот пише, що тут починалася ріка Герра - тобто це великий район м. Запоріжжя !? Нижче Запоріжжя у Дніпро впадає ріка Кінська, яка тут з Дніпром творили відомий, козацький Великий Луг !
Тримати коней, чи кінноту, як колись так і тепер дорого коштує. Якщо коней літом-осінню було прокормити без проблем, то зимою-ранньою весною це була досить серйозна проблема... Великий Луг, як колись сприяв козакам у житті, так він помагав і скіфам нашим !..
З грецької мови - "гіпос" - кінь, "кіріос" - пан, господь. Гіпаній - Кінська річка, так греки називали наш Південний Бог-Буг, тоді Гіпа-кіріс можна розшифрувати, як "річка Панських Коней" - Кінська, що цілком відповідає природньо-історичним реаліям !!
Ріка Кінська бере початок з Приазовської височини ( за Кл. Птолемеєм - це Аланські гори) , південніше, менш як 10 км. тут бере початок річка Обитічна... Ось це і є границя між царськими і простими скіфами !
В даному випадку Геродот цілком свідомо перекрутив географічні дані про Скіфію, адже за точними записами можна було би створити досить точку карту Скіфії чи іншої держави. Адже для створення такої карти ( як і сьогодні) вимагало багато часу, достовірних даних, коштів, роботи... і такі карти були військовими, секретними....
Геродот писав на замовлення афінської верхівки і на її гроші і зробив із Скіфської історії та географії справжній ребус чи головоломку, тай заздрили ті греки скіфській звитяжності !!!
Отож Герра - це нині ріка Обитічна, а Гіпакіріс - ріка Кінська, що впадає у Дніпро...
неділю, 23 грудня 2018 р.
"джерела Борисфена " за Геродотом.
Описуючи Скіфію давньогрецький історик Геродот пише таке, кн.4, 18 : "... на півночі на відстані, якщо пливти одинадцять днів, там джерела Борисфена" !?
Дивно, але такий цікавий пасаж про Дніпро-Борисфен ні український перекладач і коментатор Геродота А.О. Білецький, ні російський Г.А. Стратановський нічого не пишуть і не коментують ?
Беремо звичайний аттичний стадій - 177,6 метра, 200 стадій за день шляху за Геродотом і 11 днів шляху сягає у нас 390 кілометрів. Міряємо цю відстань від кінця Дніпра (м. Очаків) вверх по-течії і впираємося у перший чи то останній поріг, що був за м. Запоріжжям і звався цей поріг - Вільним, далі вище йшли ще пороги: Лишній, Будило, Вовнизький, Ненаситець, Дзвонецький, Лоханський, Сурський та Кодацький.
Як пише "Географічна енциклопедія України" Київ 1989, т.1, С. 330 - "... пороги - пасма, які повністю перегороджували Дніпро."
Тобто грецькі кораблі, які піднімалися вверх по Дніпру до першого дніпровського порогу Вільного, то далі для них ходу не було ніякого, і цілком очевидно, що тогочасні греки вважали, що тут і починається Борисфен !
Цілком очевидно, що пізніше грецькі мандрівники-купці глибше познайомилися із Скіфією, то вони більше взнали і про Борисфен-Дніпро .
Ось що далі пише Геродот кн.4, 53 про ріку Борисфен : " Через 40 днів плавання до місцевості, яка називається Герр, відомо, що він тече з півночі, але звідти вище ніхто не може сказати, якими країнами він протікає..."
Описуючи Скіфію Геродот використовував різночасові джерела інформації, але віднісся до них доволі некритично , зокрема описуючи Борисфен-Дніпро, тому тут така плутанина, яка нерозв,язана й досі...
Дивно, але такий цікавий пасаж про Дніпро-Борисфен ні український перекладач і коментатор Геродота А.О. Білецький, ні російський Г.А. Стратановський нічого не пишуть і не коментують ?
Беремо звичайний аттичний стадій - 177,6 метра, 200 стадій за день шляху за Геродотом і 11 днів шляху сягає у нас 390 кілометрів. Міряємо цю відстань від кінця Дніпра (м. Очаків) вверх по-течії і впираємося у перший чи то останній поріг, що був за м. Запоріжжям і звався цей поріг - Вільним, далі вище йшли ще пороги: Лишній, Будило, Вовнизький, Ненаситець, Дзвонецький, Лоханський, Сурський та Кодацький.
Як пише "Географічна енциклопедія України" Київ 1989, т.1, С. 330 - "... пороги - пасма, які повністю перегороджували Дніпро."
Тобто грецькі кораблі, які піднімалися вверх по Дніпру до першого дніпровського порогу Вільного, то далі для них ходу не було ніякого, і цілком очевидно, що тогочасні греки вважали, що тут і починається Борисфен !
Цілком очевидно, що пізніше грецькі мандрівники-купці глибше познайомилися із Скіфією, то вони більше взнали і про Борисфен-Дніпро .
Ось що далі пише Геродот кн.4, 53 про ріку Борисфен : " Через 40 днів плавання до місцевості, яка називається Герр, відомо, що він тече з півночі, але звідти вище ніхто не може сказати, якими країнами він протікає..."
Описуючи Скіфію Геродот використовував різночасові джерела інформації, але віднісся до них доволі некритично , зокрема описуючи Борисфен-Дніпро, тому тут така плутанина, яка нерозв,язана й досі...
понеділок, 17 грудня 2018 р.
Історія України : Гай Фонтей Агріпа.
Про цього чоловіка я вже згадував у своїй статті " Апостол Андрій, Київ та Йосиф Флавій. ( літня сенсація за 2018 р.)" за 4 липня 2018 рік у цьому ж блозі.
В цій статті йдеться проте, що апостол Андрій не просто приїздив у Київ - Скіфію-Сарматію, а цілком очевидно, що вів тут переговори, щоби наші предки виступили проти тодішньої Римської імперії.
Йосиф Флавій в "Іудейській війні" кн.7, 4,3 писав що скіфи у Мезії побили римлян і вбили легата Фонтея Агріпу.
Цікаво, що у мінському виданню "Иосиф Флавий. Иудейская война" Минск "Белорусь" 1991 у показчику імен зовсім не згадується Фонтей !?
Коли буде український переклад Йосифа Флавія, хочеться, щоби Фонтея Агріпу згадали не просто так, адже про нього ще писав римський історик Корнелій Таціт у своїй "Історії" кн. 3, 4,6 :
"... коли війна загорілась по всій Італії... даки (у Й. Флавія - скіфи) захопили зимові табори перших когорт і кінних загонів, обидва береги Дунаю ....
Мунціан ... послав на даків шостий легіон... На чолі Мезії був поставлений Фонтей Агріпа, переведений з Азії, де рік він там був проконсулом. Йому дали армію, набрану із колишніх вітеліанців..."
У російському перекладі "Корнелий Тацит. История" Санкт-Петербург 1993 , с. 658 в коментарі пишеться таке: " Гай Фонтей Агриппа - консул-суффект 58 р. наглядач за водами Тібру з 66-68 роки, а в 68 р. проконсул Азії. Призначений у 69 р. нмісником Мезії, загинув у битві з сарматами".
За Скіфії і Сарматії на заході границя проходила по Дунаю... і все що там відбувалося належить до нашої української Історії !!! Тому у нашій вітчизняній галереї історичних осіб - портрет далеко не останнього римлянина - Фонтея Агріпи має бути на своєму місці ...
У радянські часи було написано пісеньку про "Орла шостого легіону", її й досі люблять у Третьому Римі !;)) Така вже їх доля, тих Римів. Ось така виходить - ферратта !?:))
В цій статті йдеться проте, що апостол Андрій не просто приїздив у Київ - Скіфію-Сарматію, а цілком очевидно, що вів тут переговори, щоби наші предки виступили проти тодішньої Римської імперії.
Йосиф Флавій в "Іудейській війні" кн.7, 4,3 писав що скіфи у Мезії побили римлян і вбили легата Фонтея Агріпу.
Цікаво, що у мінському виданню "Иосиф Флавий. Иудейская война" Минск "Белорусь" 1991 у показчику імен зовсім не згадується Фонтей !?
Коли буде український переклад Йосифа Флавія, хочеться, щоби Фонтея Агріпу згадали не просто так, адже про нього ще писав римський історик Корнелій Таціт у своїй "Історії" кн. 3, 4,6 :
"... коли війна загорілась по всій Італії... даки (у Й. Флавія - скіфи) захопили зимові табори перших когорт і кінних загонів, обидва береги Дунаю ....
Мунціан ... послав на даків шостий легіон... На чолі Мезії був поставлений Фонтей Агріпа, переведений з Азії, де рік він там був проконсулом. Йому дали армію, набрану із колишніх вітеліанців..."
У російському перекладі "Корнелий Тацит. История" Санкт-Петербург 1993 , с. 658 в коментарі пишеться таке: " Гай Фонтей Агриппа - консул-суффект 58 р. наглядач за водами Тібру з 66-68 роки, а в 68 р. проконсул Азії. Призначений у 69 р. нмісником Мезії, загинув у битві з сарматами".
За Скіфії і Сарматії на заході границя проходила по Дунаю... і все що там відбувалося належить до нашої української Історії !!! Тому у нашій вітчизняній галереї історичних осіб - портрет далеко не останнього римлянина - Фонтея Агріпи має бути на своєму місці ...
У радянські часи було написано пісеньку про "Орла шостого легіону", її й досі люблять у Третьому Римі !;)) Така вже їх доля, тих Римів. Ось така виходить - ферратта !?:))
понеділок, 10 грудня 2018 р.
Таргітай - родоначальник скіфів.
Читаємо уважно Геродота "Історії" книга 4, п. 5 :
" Скіфи кажуть, що їхній народ є наймолодший серед усіх народів, і ось як це сталося. Їхня країна була пустелею і перша людина, що там з,явилася, був такий, що звався Таргітаєм. Батьками цього Таргітая, як вони кажуть, але я цьому не ввірю, були, за їхніми твердженнями Зевс і дочка бога ріки Борісфена. Від них походив Таргітай і у нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями, з неба впали на скіфську землю зроблені з золота : плуг, ярмо, сокира та чаша".
Зараз більшість вважає, що скіфи були іраномовними кочівниками, які прийшли на наші землі з якоїсь частини Азії ??
І принесли з собою священний предмет - "золотий плуг" ! Кочівники з плугом !? Безглузддя, нісенітниця !!
А ще тут бачимо, що мати Таргітая є місцевою особою, і Зевс тут, як тут - Геродот у це не хоче вірити, але так було !
А шановна більшість прихильників іраномовності скіфів, знають, як називається родоначальник, першопредок іранців ???
" ЙЙма, Йама - іранській міфології першопредок людства, культурний герой, творець благ цивілізації і суспільства людського, а ще при ньому не було хвороб, старості, смерті....
А батьком Йами рахується - Вівахвант !!" -
"Мифологический словарь" М. 1991, С. 265.
Сини Таргітая мають ірано-ідійське закінчення - "ксай" !? Найбільш ймовірно, що ця скіфська легенда про Таргітая є дуже давньою, архаїчною для скіфського часу, коли в індоєвропейських народів було ще чимало спільного...
Зевсу належало Небо. Ім,я Таргітай є двокоріневим : "тар" - зірка, "гет..." - людина = людина-зірка - цілком можливе трактування ім,я, коли тій батько володіє Небом !
" Скіфи кажуть, що їхній народ є наймолодший серед усіх народів, і ось як це сталося. Їхня країна була пустелею і перша людина, що там з,явилася, був такий, що звався Таргітаєм. Батьками цього Таргітая, як вони кажуть, але я цьому не ввірю, були, за їхніми твердженнями Зевс і дочка бога ріки Борісфена. Від них походив Таргітай і у нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями, з неба впали на скіфську землю зроблені з золота : плуг, ярмо, сокира та чаша".
Зараз більшість вважає, що скіфи були іраномовними кочівниками, які прийшли на наші землі з якоїсь частини Азії ??
І принесли з собою священний предмет - "золотий плуг" ! Кочівники з плугом !? Безглузддя, нісенітниця !!
А ще тут бачимо, що мати Таргітая є місцевою особою, і Зевс тут, як тут - Геродот у це не хоче вірити, але так було !
А шановна більшість прихильників іраномовності скіфів, знають, як називається родоначальник, першопредок іранців ???
" ЙЙма, Йама - іранській міфології першопредок людства, культурний герой, творець благ цивілізації і суспільства людського, а ще при ньому не було хвороб, старості, смерті....
А батьком Йами рахується - Вівахвант !!" -
"Мифологический словарь" М. 1991, С. 265.
Сини Таргітая мають ірано-ідійське закінчення - "ксай" !? Найбільш ймовірно, що ця скіфська легенда про Таргітая є дуже давньою, архаїчною для скіфського часу, коли в індоєвропейських народів було ще чимало спільного...
Зевсу належало Небо. Ім,я Таргітай є двокоріневим : "тар" - зірка, "гет..." - людина = людина-зірка - цілком можливе трактування ім,я, коли тій батько володіє Небом !
Підписатися на:
Дописи (Atom)