Перша скіфо-перська війна 529р. до н.е.

або  Скіфська цариця Томіра.
      Скіфська цариця  Томіра покищо відсутня на сторінках сучасної української історіографії, ще потрібно сказати, що про неї майже не говорили і у радянський період. Найбільше про Томіру, як царицю массагетів, про звичаї самих массагетів написав Геродот кн.1, 201-216. Основні події массагетської історії відбувалися навколо ріки Аракс, але за самим Геродотом 1.204 массагети живуть на великій рівнині на схід від Каспійського моря, тобто це регіон сьогоднішньої Середньої Азії.
      Сучасна ріка Аракс тече на Закавказзі і впадає разом з Курою у Каспійське море. Вчені вдалися до роздумувань, що у давнину існувало кілька річок з однойменною назвою - Аракс. І їхня більшість схиляється до думки, що це був Західний Узбой. Узбой - це один із рукавів Амудар*ї, через який     у давнину вона скидала свої води у Каспійське море. Довжина самого Узбою близько 550 км, вважається, що у середині 1-го тис. до н.е. стік води цим руслом Амудар*ї закінчився?..
      Але переглядаючи усі прямі і побічні згадки Геродота про Аракс приходимо до висновку, що всетаки історик мав на увазі кавказький Аракс. Про це свідчить і опис Геродота 4,40 границь Азії, де Аракс і його місце відповідає цілковито сьогоднішним реаліям.
      Геродот 1,204-214 розповідає про війну між массагетською царицею Томірою і перським царем Кіром. Кір 2 Старший (Великий) царював з 558р. до 529 р. до н.е. Є засновником Перської величезної держави, підкорив такі країни, як Мідію, Лідію, Вавілонію. Відповідно до античної традиції Кір Старший був сміливим і терпиливим царем до підкорених  народів. Ксенофонт Афінський історик і письменник написав "Кіропедію" - своєрідний педагогічний роман проте, як потрібно виховувати ідеального правителя. У романі є навіть передсмертна розмова Кіра із нащадками.
      А ось, що пише Геродот 1,204 про причини походу Кіра на массагетів:" Причин, які підштовхнули його на це у нього було багато і важливих. Насамперед його походження, його ідея, ніби він був вищий за всіх інших людей, по-друге, його успіхи у війнах, бо куди тільки не вирушав Кір у похід, не можна було тому народові від нього врятуватися."
     Далі цей історик розповідає, що Кір спробував посвататись до вдови Томіри, але отримавши гарбуза "відкрито пішов війною проти массагетів", підійшовши до Араксу і почав будувати через річку переправу. Самі ж массагети відійшли від річки на 3 дні шляху, щоби Кір міг без перешкод переправитись. Далі за порадою колишнього лідійського царя Креза - Кір зробив хитру пастку, у яку потрапив Спаргапіс - син Томіри з частиною массагетського війська. Далі зійшлося військо персів з массагетським, і як пише Геродот 1,214: "Протягом довгого часу, кажуть вони вперто билися і ніхто з них не думав тікати. Нарешті, все ж таки перемогли массагети. Більшу частину перського війська було знищено там таки на полі бою і серед них було вбито і самого .Кіра. Він процарював всього двадцять дев*ять років. Тоді Томіра наповнила міх людською кров*ю і наказала знайти серед убитих персів Кірове тіло. А коли його знайшли, вона занурила його голову у міх...  ...Існує багато переказів щодо того, як саме помер Кір, але оцей, що я його навів, мені здається найвірогіднішим".
      Спроба автора (Т.Д.) хоч приблизно знайти район, де була переправа Кірового війська через Аракс увінчалася успіхом, і цей факт допоміг розв*язати ще цілий ряд супутніх історичних проблем.
      Загальна довжина ріки Аракс становить 1072 км., несудноплавна.Повноводдя буває з березня по червень, дощові паводки у листопаді-грудні. Після впадіння притоки Ахурян - Аракс тече Араратською долиною, довжина якої близько 90 км. Тут ріка тече у низьких берегах, розділяючись на кілька русел. Араратська долина була і є важливим районом поливного землеробства. А ось,що про Аракс пише Геродот 1,202:" Кажуть, що на цій річці існує кілька островів, що за своїми розмірами вони майже дорівнюють острову Лесбосу". "А риби у них багато у річці Аракс" - Геродот 1,216. Без сумніву, що річкова система Араратської долини була і є сприятливою для розмноження риби.
     Переправившись тут через Аракс Кір з військом попав у багатющу землю, яка нині називається  Вірменією. Але у Геродота є інша країна Вірменія, яка знаходилася за кілька сот кілометрів від нинішньої у горах, де починається ріка Галіс, а нині Кизилирмак (Червона річка), що у Туреччині. Та Вірменія входила у 13 округ, який сплачував перським царям 400 талантів податку - Геродот 3,93. А територія нинішньої Вірменії у давнину була частиною давньої Урартської держави.
      Першим володарем всього Урарту став цар Арам (864-845 рр. до н.е.). За царя Аргішті (786-764 рр. до н.е.) Урарту досягнуло зеніту своєї могутності. На території сьогоднішньої Вірменії будувалися такі урартські міста, як Аргіштіхнілі, Еребуні, Тейшебаіні. Будувалися також зрошувальні канали, водосховища, зерносховища. Сучасна вірменська земля і сьогодні є багатою на запаси мідної руди, зараз нараховується кілька сотень родовищ і рудопроявлень міді. На Зодському золотому руднику був знайдений 150 метровий штек, який  розробляли ще у 3 тис. до н.е. Геродот 1,215 пише про массагетів, що "у їхній країні золота і міді скільки завгодно". А на початку цього розділу Геродот пише, що "массагети одягаються так, як скіфи, і спосіб життя у них є такий самий".
      До 590 р. до н.е. з політичної карти Урарту зникає і стає частиною великої Мідійської держави. Цілком очевидно, що північні землі Урарту, що знаходилися за Араксом попадають під владу массагетів. Тому здається, що однією з головних причин походу Кіра на массагетів були багатства цього краю і бажання об*єднати усі колишні землі Урарту під своєю владою.