неділю, 19 серпня 2018 р.

Скіфське поле.

        У 2016  році у Харкові Клуб сімейного дозвілля випустив книгу "Поле бою - Україна. Від "володарів степу" до "кіборгів". Воєнна історія України"., 352 сторінки, додатковий наклад 10 тисяч примірників, книга із серії "популярне видання".
        Ця книга вийшла за підтримки Інституту історії України НАН України, Історичного факультету Київського університету, Українського інституту пам,яті.
        Рекомендована була до друку вченою радою згаданого факультету (протокол номер 10  , від 22 жовтня 2015 р.).
       Авторський колектив складається з одинадцяти осіб. Ця книга є результатом Громадського просвітницького проекту "Лікбез. Історичний фронт", координатором якого є Кирило Галушко.
        Читаючи розділ "Військова справа та війни доби раннього залізі...." СС. 21-55  складається враження, що автор писав, зокрема, про скіфів лівою рукою, можливо, що й не рукою !?
        С. 23 - згадується Дарій Третій, який воював "близько" 514 р. до н.е. із скіфами ??
        Дарій Третій воював із Олександром Македонським і на його боці були союзники - скіфи.
         А ось Дарій Перший Гістасп воював проти скіфів. За Геродотом це було у 519 р. до н.е., а за Капітолійським кодексом - 512 р. до н.е. 514 рік - це вже домисли сучасних істориків.
        Велику помилку робить автор, коли пише на  С. 25-26 про 34-тисячну армію Зопіріона, за історичними  джерелами армія мала рівно - 30 тисяч.
       Автор навіть не подав імена трьох царівв скіфських, які воювали проти Дарія Першого  - Ідантірса, Скопасіса та Таксакіса ?? За те, він подав імена скіфських царів, які воювали в Азії, але без широкої розповіді про Європейську Скіфію і її царів цей матеріал не сприймається на потрібному рівні....
         Автори не подали ні однієї ілюстрації на скіфську тему !?? Це заставляє задуматися кожного. Дивно, що ніхто із колег автора не  вказав на очевидні помилки .
      Розповіді про скіфів переплітаються із розповіддями про вигаданих Геродотом - кімерійцями ? Якщо уважно прочитати і проаналізувати усі згадки кіммерійців у Геродота - то напрошується думка - що це його , Геродота - вигадка !
        В ході Першої скіфо-перської війни 529 р. до н.е.  Кір Великий із 200 тисячним військом загинув в районі ріки Аракс від скіфсько-массагетської цариці - Томіріс, а в ході Другої  скіфо-перської війни 519 р. до н.е.  Дарію Першому вдалося втекти із Скіфії, втративши при цьому лише 80 тисяч свого війська.
        Завдяки відбитті глобальної азійської агресії скіфами грецькі держави  розвинули античну культуру, зокрема філософію, науки: математику, астрономію, історію, географію, астрономію, театр, літературу, право - що стало міцним фундаментом нинішньої Європейської цивілізації .
                       Фактично негативне, зневажливе ставлення до Скіфської історії академічними істориками України - це є прояв, пережиток ще царсько-російсько-радянської ідеологеми у ставленні до нашої недостатньовиченої по-сьогодні  Скіфської давнини...
       

четвер, 9 серпня 2018 р.

Скіфія та Індія. (до 27-ліття Незалежності України)

        Читаючи, переглядаючи книгу "Махабхарата. Рамаяма " переклад з санскриту, видавництва  "Художественная литература" Москва 1974 рік, сторінки 53, 552, 586 - де йдеться про скіфське плем,я  хайхаїв і   їхнього царя Арджуну Картавір,ю ( Тисячорукого)  в Індії.
       Це для мене  було неймовірним, адже мені зовсім недоводилося  читати про такі скіфо-індійські стосунки у минулому ???
       У пригоді стала інша книга Флавія Філострата "Життя Аполонія Тіанського" Москва Наука 1985 р. видання. Філострат описуючи тодішній світ кн.2, 2 пише таке:    " Разом з іншими горами Тавра, Кавказ,  охоплює всю дотичну з Індією Скіфію, досягаючи Меотіди і лівобережжя Понту і лежить на двадцяти тисяч стадіїв (3.532 км) , така іменно довжина Кавказького хребта".       Далі
Філострат пише таке, кн.3, 20  :  " Ганг (міфічний цар Індії)  збудував 60 міст.... Ганг відбив напад скіфів, які увійшли в цю країну через Кавказ..."
       Тут ми бачимо, що Скіфія в Середній  Азії була  сусідом Індії, і бачимо, що скіфські племена нападали на індійські землі, і в тому немає нічого дивного. Але в боротьбі між індійськими царствами їх царі могли і використовували скіфське військо, загони для своїх цілей.  Щось подібне відбувалося в Русі, коли руські князі небезплатно кликали собі на допомогу половців, чорних клобуків, берендеїв, чи Б. Хмельницький - татарів.
       Можливо, якесь хоробре скіфське племя і захопило владу у якомусь індійському царстві, а перед тим міг бути якийсь династичний шлюб, який й "узаконив" дану подію ? Нічого неймовірного тут немає !
        Епос "Махабхарата" чекає детального вивчення нашими дослідниками.
      Павло Орозій "Історія проти язичників" описуючи тодішній світ, писав таке, кн.1, 2, 44-45 :
  "...від витоку ріки Ганг до витоку ріки Отторогори, яка знаходиться на північ, де живуть горяни  паропанісади - гора Тавр. ... від витоку Отторогори до міста Отторогора між гуннами, скіфами і  гандари дами - гора Кавказ...."
       Паропанісади - це гори Гіндукуш.  Про жителів цих гір, про їх життя нелегке писав Курцій Руф в "Історії про Олександра Македонського"  кн.7, 3,6, а далі він пише таке, 19 :  " Звідти військо відправилося до Кавказьких гір, які неперервним ланцюгом підходять до моря в Кілікії,  а з другого - до Каспійського моря, ріки Аракс та інших пустельних місцевостей Скіфії..."
        Варто тут згадати в Курція  Руфа промову скіфського посла до О. Македонського, кн. 7, 8, яка закінчується ось таким реченням: "      Ми сусіди обидвох твоїх імперій, подумай, кого хотів би ти з нас мати: ворогів чи друзів ??"
        О. Македонський володів тоді Елладою і Перською імперією....  А Велика Скіфія займала землі від Дунаю до Алтаю (Пазирикські кургани), а на півдні в Азії до гір - Гіндукушу,  і мала відносини з народами Індії.
         Царська Скіфія через екологічну катастрофу загинула, але ж інші кочові і некочові народи, які проживали у Великому Степу продовжили й далі своє життя...
        А це з повідомлення П. Орозія кн.2, 45 виходить, що якась частина гуннів походить з давньої скіфсько-індійської границі...., але про це сучасні українські історики твердо мовчать.
       Повідомлення К. Руфа кн.7,3,6 про ріку Аракс, яка була границею Скіфії на сучасному Кавказі підтвержує, що саме на берегах цієї ріки воювала скіфська (массагетська) цариця  Томіра із перським царем Кіром Великим ...
 
     

неділю, 5 серпня 2018 р.

4 серпня 2018 р. Краєзнавча бібліотека Анатолія Недільського.

      12.20 Я спізнився.  Виступав один професор, потім другий, далі науковці, бібліотекарі. Розповідали про книги, відомі і невідомі екслібриси, художників обкладинок і просто художників, про бібліотеки видатних наших земляків і що  з ними сталося... Загалом неприємна картина виходила.
        Час летить швидко. Перед самим обіднім переривом я напрошуюсь до виступу. Показую Анатолію Недільському листочок з блокнота де записано дев,ять пунктів мого виступу - маючи на увазі, що виступ буде коротким.
        Свій виступ називаю: " Книг , яких немає, але які мають бути !"  Отож тези мого виступу:
     1. Щоби бути повноцінною державою у нас має творитись  "Корпус письмових пам,яток людства".
     2. Що така історична пам,ятка, як "Гетика" Йордана була перекладена і прокоментована на російській мові ще у 1960 році. Що за останніх 58 років світова історична наука пішла далеко вперед, але у нас й досі немає українського перекладу цієї книги, адже у ній йдеться і про наші землі.
     3.  Що немає українського перекладу такої важливої книги Павла Орозія "Історія проти язичників". Говорю, що для мене ця книга цікава тим, що у ній  здається єдиний автор, який написав, що Олександр Македонський боявся скіфів ! і що у цій книзі наші землі названі - Аланією !?
     4. Кажу, що у нас немає українського перекладу такої унікальної книги для всіх християн - Йосифа Флавія " Іудейська війна". І що таких книг має бути дві редакції: давньоруська і звичайна.
     5. У 1993 році вперше вийшов повний переклад "Історій" Геродота на українську мову. Я кажу що в цьому перекладі і друці знайшов багато технічних помилок, про інші помилки не знаю... і що така книга у якій є найдавніший опис нашої землі - Скіфії, має як мініум що 10 років перевидаватись, адже наука не стоїть на місці.   Що Скіфське оповідання Геродота має бути видане із кольоровими ілюстраціями, історичними картами і т.п. - подарунковий варіант книги. Це наша Велика Історія 1
     6. Розповідаю, що є відомий на весь світ індійський епос - "Махабхарата" та "Рамаяма" на санскриті . Що головний герой "Арджуна тисячорукий" керував скіфським племенем - хайхаїв" !?
    7.  Говорю, що науку - єгиптологію, яка у нас тільки-но народжується. Колись наші предки  скіфи - перемогли давніх єгиптян у диспуті: який народ є найдавнішим.
    8.  Згадую про ірландський епос, в одному згадується, що частина кельтів помандрувала із Скіфії через всю Європу, і зупинилась аж на Зеленому острові (Англії).
                         Анатолій мовчки показує на годинника....
     9.  Останнє. Говорю про свого земляка - Ілларіона Свєнціцького , виданого музеєзнавця, мовознавця, славіста,, який помагав творити музеї в Коломиї, Тернополі та інших галицьких містах. Писав наукові праці, статті - коли буде видано його доробок !??
             Далі обідня перерва. Шведсько-скнилівські столи із наїдками і різними газованими і негазованими напоями.  У двох макітрах паляниці з маком. На столі цікаві , очевидно із простого скла різні келішки, стаканчики, бокали, фужери зеленого і жовтого кольорів....
         Ще були дві студентки із бандурами.
        Потім була екскурсія двома тутешніми музеями. .. Аж тепер я згадав, що самої то Бібліотеки я так і не бачив... довго не міг відійти і від побаченого, і зробленого сім,єю Недільських.
      Тепер згадую, що у музеях А.Н.  стоїть багато різноманітних шаф, із яких у майбутньому  можна буде зробити просто окрему виставку.
       Радив, би ще Анатолію придбати із сільської Вінничини одну шафу. Вони цікаві тим, що в одних дверцях є скляне віконечко, що там ставили, я так і недопитався колись.
        Запамяталось старе деревяне ліжко - де замість матраца і решту лежать книги, зверху все затягнуте поліетиленом, а ще зверху підсвітка з двох ламп. Оригінальне поєднання!
       Ще Анатолій згадує про свого діда, який любив книги, знав п,ять мов і був офіцером, очевидно ще  австро-угорських часів.  Питаюсь Анатолія - чи є фотографії діда ?  каже , що є ! Я тоді лізу із своїм "совєтом" . Кажу: -  Йой, Анатолію, напиши про свого діда хоч 10 сторіночок, дай хоч 10 фотографій - це буде дуже показова і потрібна книжечка в наш час, а то багато у нас ще й досі вірять, що культура у нас пішла від офіцерської білої гвардії.
        Коротко знайомлюсь з дружиною Анатолія - Ольгою... Забув їм розказати цікавий факт з недавньої історії м. Буська. Був момент, що у Буську директорами однієї школи, гімназії, музшколи  і великої пошти були Ольги...
      Тепер ясно, як це все велике вдалося зробити Анатолію !:))
        Із побаченого можу зробити висновок - цьому Проекту потрібен ще міні-готель економ-класу для різних істориків, науковців, художників, літературознавців, письменників та інших людей, які зацікавлені нашим майбутнім !!!
       Виходячи з сьогоднішніх днів - бачимо, як нашим сусідам, чи то з заходу, чи сходу  Наша Історія, Наша Культура сильно муляє очі та інші частини їхнього тіла -  праця Анатолія Недільського, його дружини Олі і всієї родини дуже є на часі...