Лист Баварського географа.

Очевидно, це сталось одного разу, коли якийсь німецький курфюрст зайшов до свого архіваріуса і попросив його написати невеликого Листа-справку - де і скільки є слов*янських та інших народів-племен .
Архіваріус постарався і написав цього Листа фактично на одному листочку паперу, списавши його з обох боків.
Нині цей Лист називається - "Опис градів і земель на північ від Дунаю".
Вперше переклад цього Листа на українську мову із коментарями зробив львівський історик Леонтій Вікторович Войтович "Баварський географ: спроба етнолокалізації населення Центрально-Східньої Європи !Х ст." і ця стаття вміщена в "Українському історичному журналі" за 2009 рік, н. 488, СС. 12-34. Її можна знайти в інтернеті.
З невеликої передмови до статті ми взнаємо, що точної дати коли був написаний цей Лист історики не знають. Ось коротко їхні версії: 795 рік, 817, 830-840, 833-890, 844, 866-890, 870 ..
Ось два речення останнього абзацу з передмови статті Войтовича , С. 13:
"Ретельне дослідження пам*ятки (Листа) почали ще М. Лелевель (1786-1861 рр.), П.й. Шафарик (1795-1861 рр.) та К. Цейсс (1806-1856 рр.). Література з цієї проблеми практично неосяжна". Неосяжна, сер !:))
Дослідники ділять Лист на 58 пунктів:
С.15 " Локалізація перших тринадцяти племен не викликає серйозних суперечок, оскільки йдеться про народи, що мешкали вздовж північно-східного кордону Франкської імперії з півночі на південь".
п.1. "Ті, які найближче сидять до меж Данських називаються нортабтричі, область їх, у якій 53 гради (міста), окремо управляється їхніми герцогами".
п 8. Поряд з ними розташована область, яка називається Сорби, в області численний народ, має 50 градів".
п 11. "Марари мають 40 градів".
Очевидно, що й тоді життя людей було стандартизоване і знайбчи кількість городів у народу-племені знали і яку кількість воїнів вони можуть виставити.
п 19. "Журяни (Чуряни) мають 325 городів".
Пункт 35 вірогідно повторює ширше 19 пункт:
п 35. "Червяни,  в яких одних є королівство і від яких усі племена слов*ян, як вони стверджують, походять і ведуть свій рід".
Де було таке важливе Королівство - "журян, чурян чи Черв*ян" й досі невідомо !!! Хоча пізніше згадується таке державне утворення на західних землях нинішньої України, як "Червона Русь2 !?
п 20. "Бужани мають 231 град".
Читаємо "Літопис Руський" 1989, С.6 :
"бужани - бо сидять вони по річці Бугу, - а потім же волиняни..." В басейні ріки Західний Буг потім відомі такі руські міста-столиці удільних  руських князівств, як Пліснесько, Бужськ ( нині Буськ), Белз, Володимир, Холм, Берестій (Брест) і Дорогочин. Басейн ріки Західний Буг був дуже залісненний і заболочений і тому єдиним видом транспорту тут були річкові човни.
п 21. "Сіттичі, область, в якій народу і градів без ліку".
Вірогідно, це наше Полісся, яке з давніх часів варило  "сита" - ситу - хмільний напій із меду. Ось такий давній брендовий напів !
п 22. "Стадичі, у котрих 516 міст і безліч людей".
"Стадарня - конюшня". - Словник Б. Грінченка т.4, С. 195. Якщо стадичі проживали у більш сухій Лісостеповій зоні України, то вирощування коней "стадами" для них було найбільш вигідним бізнесом ! Власна версія, як і про ситтичів - Т.Д.
п 23. "Себбірочі мають 90 градів".
Вірогідно, що це Лівобережна Україна і тут згадуються наші - "сіверяни" !??
п 24. "Унличі, численний народ, 318 градів".
Очевидно, що це "руські уличі", які займали південні українські землі.
п 40. "Казіри, 100 градів"
Вважають, що це "хозари", Хазарія, Як бачимо - Хазарія за потенціалом не була більшою від інших наших  земель .
п 41. "Руси". - очевидно, що тут йдеться про "варягів-русів", які тут  зовсім не мали своєї землі, бо були прийшлими.Тому й наша переважно антинорманська вітчизняна історіографія не дуже й шанувала Листа Баварського географа!
п 47. "Унгри". - мадярська орда, яка на той час переходила через наші землі у Середньодунайську рівнину...
Цей Лист Баварського географа треба широко подати для українського суспільства, щоби історики, краєзнавці, студенти, пенсіонери та інші дослідники взяли пряму участь у розшифруванні цього невеликого, але дуже важливого історичного документа.