Лист у Вічність.

Цей Лист справді був написаний у Вічність і через сотні і тисячі років він дійшов до нашого часу. Він не згорів, його не переписали, його не могли знищити  чиїсь злі наміри.
Розміри його велитенські - 7,8 метра висоти і 22 метри довжини. Лист вибитий на каменю, написаний трьома мовами, зроблений на скалі , на висоті 105 метрів від дороги між сьогоднішніми містами Хамадан і Керманшах у Ірані, біля Бехістуна...
Починається цей Лист так:
" Я - Дарій, цар великий, цар царів, цар у Персії, цар провінцій, син Виштаспи (Гістаспа), внук Аршами, Ахеменід..."
У Листі Дарій розповідає, як він боровся із бунтуючими провінціями - коли став царем Персії і всієї Перської імперії.
Повернувшись із Скіфського походу, він "дописує" цього Листа, але вже тільки однією мовою - перською і додає доволі гротескне зображення скіфа, який символізує скіфський народ. Сучасний переклад Бехістунського напису Дарія складає майже 9 сторінок стандартного книжкового тексту.
Ось закінчення Листа, де йдеться про наших предків - скіфів, яких Дарій називає саками.
"Говорить Дарій: разом з військом саків я ввійшов в країну Саків, яка є за морем, які носять гострі шапки.
Далі я відновив корабельний міст, що був близько моря. Через цей корабельний міст ввійшов я в країну і саків дуже розбив, одну частину я схопив, друга частина була зв*язана і приведена до мене. І я їх першого і найбільшого із них - Скунха по імені його, вони схопили і привели до мене. Потім іншого, найбільшого зробив я (царем) - така моя воля була. Потім країна стала моєю".
Спочатку чимало дослідників вважали, що саки - тут названі - це скіфські племена у Середній Азії, і що  в даному випадку Дарій написав тільки правду !?
Хоча Амудар*я і Сирдар*я ріки і сьогодні досить норовливі і  ніякого судноплавства і кораблебудування на них у давні часи не було ...
Дарій Перший у своєму Листі "трохи" прибрехав про скіфів, якби хтось тоді за сумнівався в достовірності написаного - то ним безсумніву зайнялось ахеменідське гестапо чи нквд .
Якби дійсно Скіфія зазнала якоїсь, навіть незначної невдачі чи поразки від Перської імперії, то античні автори б цю історію у своїх творах повторили б не раз ! Але цього немає !!
Натомість є цікава книга Квінта Еннія Флавія Арріана (бл. 95-175 рр. н.е.) де у книзі "Похід Олександра" він пише таке, кн.4,4:
"Олександр відповів, що краще йому піти на смерть, коли підкоривши майже всю Азію, ніж стати посміховиськом для скіфів, як став їм колись Дарій, батько Ксеркса..."
А ось кн.5,4:
"А поразку, отриману персами у скіфській землі, я по-правді не знаю, як пояснити: важка місцевість, якась помилка Кіра, чи тим, що скіфи виявились кращими воїнами ніж перси..."
Арріан римський сенатор, потім консул, у 131 р. н.е. управитель провінції - Капподокія, а ще історик. Отож війському справу він знав не тільки з книжок.
Відкриваємо для себе важливий постулат Історії: Не все , що написане - є правдою, тим більше про наших предків !!!