Історія Одеси: бродівські євреї - хто вони ?

Глянемо на загальний результат того, як царська, а потім радянська Росія змогла розбудувати Південь України. За Всесоюзним переписом населення 1989 року в Одесі проживало 1.115 тис. чол., в Миколаєві - 503, Херсоні - 355, Севастополі - 356, у Феодосії - 84,3 тисю Усі ці міста майже одночасно попали в залежність від Росії (кінець 18 стю) і вона їх почала будувати-розбудовувати. Феодосія сюди попала, тому що царський уряд наперекір економічним законам, сюди першим проклав залізничну магістраль (1864 р.), але це недопомогло. - Н. Полонська-Василенко "Історія України" Київ 1993, т.2, С. 384.
І тут виникає закономірне питання: а що ж то за люди були - оці бродівські євреї  ?? Що змогли збудувати отаке велике, нібито космополітичне місто на краю Подільської височини ?
"В 1839 р. М.М. Кіріаков, М.М. Мурзакевич, Д.І. Княжевич, М.І. Надеждін, А.І. Левшин та інші створили "Одеське товариство історії та старожитностей" - одне з перших наукових історичних товариств        в Європі. Воно видавало "Записки Одесского общества истории и древностей" (із 1844 по 1919 р. вийшло 33 томи) - "Археологія та стародавня історія України" Київ 1992, С. 29.
Це я до того, що 15 серпня в Україні святкують тепер офіційно День Археолога ! Думається, що до цього Дня, можна прикріпити оцей одеський 1839 рік !?
Вертаємось до Бродів, які на краю Подільської височини знаходяться, далі на північ від них розкинулась ще одна велика історико-географічна область України - Волинь ! Із своєю природою, багатствами, історією, звичаями ... Очевидно, вже з часів Київської Русі Броди стають тим контрольованим місцем, через яке йдуть торгівельні та інші зв*язки між землями України.
Завдяки воєнним і політичним діям в 16 ст. утворилася велика держава чотирьох народів: поляків, литовців, білорусів та українців - Річ Посполита. У цій державі ще проживає великий прошарок євреїв та вірмен. Ось, як характеризує історію цієї держави Анджей Сулима Камінський в "Історії Речі Посполитої" Київ 2011, С. 22 (вступ):
"На європейському тлі заслуговують на повагу величезні здобутки народів Речі Посполитої у розвитку парламентаризму, самоврядування, громадських прав і більшої, ніж у решти  християнських країн, релігійної віротерпимості. В тім, ці досягнення не є загальновідомими, їх часто применшують або просто висміюють..."
А це з післямови, перше речення    С. 241 :
"Історія Речі Посполитої та народів, що її населяли, уривається 1795 роком. Поділи Речі Посполитої знищили не лише країну, а й найрозвинутіше на той час (поряд з Великобританією) громадське суспільство..."
Ось, що сьогодні коротко можна прочитати на туристичній карті "Броди", видавництва "Мандрівець" 2004, 2011 р.:
"Євреї налагоджують зв*язки з такими європейськими містами, як Лейпціг, Гамбург, Гданськ, Франкфурт, Трієст та ін.
У цей час місто стає центром ортодоксального іудаїзму. У 1742 році тут будується одна з найбільших синагог Галичини, у якій зберігалося близько 28 тисяч книг, здебільшого релігійного характеру.. Проте, не зважаючи на це, Броди вважаються також містом, де зародився альтернативний релігійний напрямок іудаїзму - хасидизм. У першій третині 18 ст. тут проживав і працював при початковій єврейській школі Ізраїль Бен Еліезер (Бааль Шем Тов), який заснував це нове вчення.
Тоді ж у Бродах зароджується  рух Гаскала ( єврейське просвітництво), представлений такими видатними діячами єврейської культури і науки, як Іцхак Ертер, Езекіель Ландау, Бер Гінзбург, Іцхак Левізон та Натан Крохмаль."
В роки  Другої світової війни єврейська громада Бродів була повністю знищена німецько-фашистськими окупантами, а 18 березня 1944 року радянська авіація розбомбила центральну площу Ринок і цілий житловий квартал у Бродах. Як пише Д. Чобіт "Броди ..." 2014, С. 268: " пл. Ринок (була) з унікальною забудовою 17-18 століть..." Неважко збагнути, що більшість будівель тут були єврейськими...
Одні почали, а другі закінчили назовсім "єврейське питання" у Бродах - ось така виходить "фроййншафт", чи як там її.
Світло-жовті стіни Бродівської синагоги й зараз відсвічують світло на фоні зелені дерев, і чекають роками, хоча би простого ремонту і накриття дахом...
Хай там буде і молитовний дім, і простий музей із численними копіями документів, фотографій і т.п. про життя єврейського народу в Україні, адже це і є частина непростої і маловідомої Історії України та Одеси зокрема...