Історія Одеси: тристопний амфібрахій.

Якщо Вам тільки 17 років, то цілком можливо, що Ви пишете вірші, навіть отим тристопним амфібрахієм:
Красо України, Подолля !
Розкинулось мило, недбало !
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало !
..........
Так, це знаменитий вірш Лесі Українки, написаний ще у 1888 році, після того, як вона вперше відвідала Одесу і тут лікувалась... Вірш входить в цикл "Подорож до моря" , який потім попаде у першу збірку Лесі - "На крилах пісень" 1893 року.
І цей вірш про Одесу !!! Така моя думка ! Аргументую:
У 1894 році Одеса справляла свою першу сотню років, яка за цей час фактично з нуля вийшла на четверте місце в Російській імперії за кількістю нсселення, впереді були такі міста, як Санкт-Петербург, Москва і Варшава...
Думаю, що Поетеса розуміла і відчувала , що Подолля якраз і породило це нове, молоде і прекрасне місто - Одесу !!!
Читаємо у "Географічній енциклопедії України", що Подолля (Поділля) Київ 1993, т. 3, С. 52::
" Поділля - історико-географічна область, що займає басейн Південого Бугу і лівобережну частину бас. Дністра. Вперше згадується у документах з середини 14 ст...."
"Подільська височина  в південо-західній частині України, у Львів., Терноп., Хмельн., Івано-Фр. Вінн., та частково Одес. областях... Простягається смугою завдовжки 580 км, завширшки до 180 км...."
Ви, напевно, знаєте, що місто Броди лежить на краю Подільської височини, а на другому краю цієї височини бере початок річка Великий Куяльник (150 км), яка впадає в Чорне море в районі нинішньої одеси. Тобто Одесу ще можна назвати - подільським містом !! Одесу і Броди поєднали не тільки євреї, але й Поділля - Подільська височина.
Шановні, а що Ви знаєте про багатства Поділля, завдяки яким і народилась Одеса ??
Наведу Вам всього один абзац з латиномовного бестселера, який  побачив світ ще у  1611 році, і написав його італієць, веронець Олександр Гваніїні, починав ротмістром і написав дуже популярну книгу : "Хроніка Європейської Сарматії". У 2007 році (лише) вона вперше була перекладена повністю на українську мову. Сторінка 416:
"ПОДІЛЬСЬКИЙ КРАЙ.  Подільський край дуже великий. Він межує з рікою Доном, що біля Меотійського озера та Евксинського моря, тягнеться до перекопських татар. Він має  дуже великі порожні поля. Ця країна родяча і багата всім, що родить земля. Коли орач будь-як кине насіння в землю, все одно буде мати у сто разів більше користі. Поля і луки там родячі напрочуд, а з трави ледве побачиш роги вола. Однак ця земля настільки тверда і так довго лежала цілиною, що орачі мусять впрягати у ярма по дванадцять волів і все одно неймовірну тяжкість праці побачиш із втомленого дихання волів. Ліси дуже багаті на мед і пасіки, скрізь у дуплястих деревах і пнях повно бджіл, котрі накопичують там мед. Великі стада і зграї різних тварин і птахів дуже полюбляють цю країну. Тут спочатку жили алани, готи, кумани, половці і роксолани. а черкащани й досі там, над Дністром, мають свої землі."
Тепер зрозуміло, що можна і так написати:
"Красо України, Одесо !"...