Тлумачення Йосипівського скарбу.

Цей скарб арабських монет було знайдено 6 липня 1986 року на південно-східній околиці села Йосипівка Буського району Львівської області. Нині досліджує його Юрій Гудима, який разом з археологом Миколою Пелещишином написав невелику статтю, зокрема і про цей скарб "Земля літописних бужан" у часописі "Літопис червоної калини" 10-12, 1992 рік, де вони вказують, що скарб  знаходився у горщику, який "  типовий був для  Західного Побужжя". Знайдений скарб миттєво розійшовся по-руках, Ю.Гудимі вдалося дослідити близько сотні дирхемів, які вкладаються у такий час свого випуску: 708 - 812 рр. н.е. Монети тут із всього відомого тодішнього мусульманського світу.
Автор (Т.Д.) цього допису подає свою найбільш вірогідну версію появи Йосипівського скарбу.
1. Місце.Зовсім невипадкове! У давні часи ріка Стир - притока Прип*яті і відповідно Дніпра починалася з озера, нині болото, довжиною близько 10 км,  на південному боці цього болота-озера сьогодні розташувалися такі села: Йосипівка, Олесько (знамените) і Хватів ( від нього найближче до відомого Плісниськ).За два кілометри на захід від Йосипівки знаходиться с. Ожидів, тут є початки річечки Солотвини, яка впадає в районі м.Буська в  Західний Буг- Вісла і далі Балтійське море, тобто між цими двома селами проходить Головний Європейський вододіл, який легко можна було здолати тут майже рівна площина! Очевидно, що на місці нинішньої Йосипівки була пристань (порт) відомого городища Плісниська.
2. Гроші. Варіант, що це були гроші місцевих чи приїзджих купців тут не підходить. Археологічні розкопки тогочасних жител місцевого населення цього факту не підтверджують - ці монети тут не були в оббігу!
Це арабське срібло - це плата слов*янському племені бужан від Хозарії за союзницько-договірні відношення. Тобто ці гроші зібрані з всього мусульманського світу у Хозарії йшли у скарбницю племені бужан, що в Плісниську. "А хозари брали (данину) з полян, і з сіверян, і з в*ятичів ." - "Літопис Руський" С.12 . Все в скарбниці бужан прийшле хозарське срібло фасували у місцеву тару (горщики), це тільки у фільмових скарбницях все лежить валом.
Хозарський каган Йосиф у листі (С.А.Плетнева 1976 ) описує свою країну, яка має в довжину "чотири місяці шляху" (3600 км). Від Плісниська напряму до ставки Йосифа (степи Північного  Кавказу) всього 1530 км ?! Отож розміри Хозарії із залежними, напівзалежнрими, незалежними народами-племенами ще далекі від остаточного розуміння. Напідхваті у хозарів спочатку були руси-варяги, які запливали нераз у Каспійське море, очевидно, що річковим шляхом вони привозили й хозарську плату бужанам у Пліснисько.
3.Скарб. Коли в кінці 10 ст. київський князь Володимир Великий почав приєднювати праукраїнські племена до Київської Русі, то верхівка бужан, очевидно, була проти цього процесу і була розбита у Плісниську. Скарбниця бужан попала Володимиру, а так, як тут не було спокійно, він вирішив відправити її у Київ річковим шляхом. Все логічно !?
Скарбницю перевезли з Плісниська до нинішньої Йосипівки для завантаження у лодії. Скарбниця була чимала, коли згадати, що Баварський географ згадує про 231  місто-городище бужан . І під час всіх транспортних пертурбацій із скарбницею бужан знайшовся один злодій, який один горщик із арабським сріблом сховав неглибоко у землю...