Про давню символіку українського прапора.

Тарас Дишкант "Тисовецькі старожитності" Чернівці 2002 , С.16-17  із статті "Від Маланки до Куста" :
У  селі Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області збереглося зимове дійство "Маланка", яке має найбільше з-поміж подібних прадавніх, архаїчних рис. Характерною ознакою цього свята є те, що в ньому беруть участь усі групи чоловічого населення села. До дійств Маланки в зимовому циклі свят є дуже подібне ходження Вертепу......
Якщо село Тисовець на Буковині, можливо, є єдиним в Україні, де збереглася Маланка з найдавнішими рисами цього свята, тож село Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області є такоє єдиним, де збереглося вповні свято-дійство "водіння Куста", яке має виразну жіночу сутність.....
У холодний зимовий період року нашими предками вважалося, що земля в той час відпочиває, спить. Зимою відбувається таке незвичайне космічне явище, як сонцестояння, після якого починає прибувати день. Вірогідно, що в ці дні і відбувалися основні зимові свята, цей час вважається народженням нового сонця, а з ним і нового часу (року). Сонячні божества за міфологією в більшості народів мають чоловічу сутність, тобто холодна, зимова пора року - це була чоловіче частина року. Про другу половину року читачу, напевно, не важко буде домислити, кому вона належала. Існування двочленого поділу давнього суспільства науковці відносять до середнього кам*яного віку, а це десь один-два десятка тисяч років тому назад.Ось в якій давнині слід шукати коріння зимових і літніх свят нашого народу.....
Сучасні грунти - це недавні творіння людини і природи. Основою грунтів були і є: пісок, глина, лес. У більшості ці геологічні утворення мають жовтий, жовтуватий колір. За  східною астрологічною міфологією жовтий колір - це колір землі. Тому й вірогідно, що жовто-золота смуга на нашому прапорі символізує не просто землю в колоссях, а ту первісну землю, яка ще не була вкрита грунтами.
Чоловічою сутністю було не тільки Сонце, але й небо, з якого йшли благодатні дощі - сім*я небесного бога на землю-богиню і запліднювали її.
З цього виходить, що символіка нашого синьо-жовтого прапора закорінена ще в ці прадавні часи, що й наші зимово-літні свята вище згадані. Крім того синьо-голубий колір більше в*яжеться із зимовим періодом, ніж з іншими порами року.
Отже, наш прапор синьо-жовтий - це не тільки єдність Неба і Землі, але це і єдність чоловічого та жіночого начала.