Баварський географ описуючи народи, які в той час проживали 19. номером подає Чурян (Червлян), які мали 325 міст (градів). Настуаним номером 20. він згадує Бужан у яких 231 град. А 37 номером згадуються Велунчани із 70 градами, які більшостю вважаються волинянами.
Величезне Пліснеське слов*янське городище знаходиться у верхів*ї Західного Бугу і мало площу від 160 до 300 га і могло належати тільки бужанам! Витік Бугу являє собою потужне джерело, звичайно, що у давні часи воно не могло залишитись поза увагою тодішніх жителів.
Раніше у мене була думка, що Бужеськ (нині Буськ) міг бути столицею бужан, бо назва міста утворена від самих бужан, а ці послідовно від річки Буга, бо далеко не кожне місто могло мати назву, яка би походила від назви річки.
Але щодо масштабності то Пліснесько серйозно більше від Бужська! Але у Буську в ріку Буг впадає ріка Полтва, яка значно повноводніша за Буг бо має велику площу свого басейну , тобто територію і якраз у межиріччі Полтви і Бугу знаходиться стара частина міста Буська, який і контролював тут річкові шляхи. Найбільш вірогідно, що Бужеськ міг бути віддаленою частиною столичного міста Бужан - Пліснеська, бо ж не пропадати митним зборам десь-інде. Тоді ситуація з назвою Бужеськ-бужани-буг стає зрозумілою.
Вже в часи Володимира Великого територія праукраїнського племені бужан (від витоку Зах.Бугу до м.Дорогочина) була розділена на окремі частини, а сам великий князь на притоці Бугу збудував місто Володимир (Волинський) і ця частина стала належати Волині, а Бужеськ пізніше потрапив в залежність від Галицького князівства. Пліснесько також попало до Волині і границя тут проходила між Ожидовим і Олеськом, тут вірогідно й був річковий волок у давніх часах із р.Солотвини (зах. Буг) у Стирське озеро-болото біля Олеська. Тому й про бужан руські літописи мало що пишуть. А столиця червлян Стільсько, як і столиця бужан Пліснесько у давньоруському житті активної участі не приймала .
Немає коментарів:
Дописати коментар