Княгиня Ольга родом з Пліснеська .

Львівський історик Ігор Мицько проаналізувавши багато матеріалів письмових, фольклорних, археологічних прийшов до висновку, що велика княгиня Ольга ( бабця Володимира Великого)  є родом з Пліснеська.  Мої доповнення до цієї гіпотези будуть такі:
1. У березні 2013 року у Львові на виставці давніх карт мені довелося на карті Польщі 1770 року виданій у Парижі бачити, що річка Стир починається з великого озера біля Олеська. За нинішньою топографічною картою за меліоративними каналами можна визначити його розміри: 8 на 2 км. З сторони Пліснеська на березі цього озера знаходяться: відоме Олесько і село Йосипівка, яке відоме скарбом арабських дирхемів. Тобто ця місцевість слугувала портом-пристанню для човнів, які рухалися річкою Стир. У давньоруські часи на берегах цієї річки були столиці князівств - Перемильського, Луцького і Чорторийського.
На південь від Пліснеська протікає ріка Західний Буг, яка також очевидно витікала з меншого озера біля Верхобужа, розміри його приблизно 3 на 6 км. На східному краю цього болота-озера на відстані трохи більше одного кілометра протікає річечка В*ятина притока Серета, який є притокою Дністра. На Сереті відоме князівське місто - Теребовля. Якщо тут порту-пристані не було, то волок для човнів був точно. При злитті Бугу і р. Золочівки можна віднайти ще одне озеро-болото, розмірами 6 на 10 км. А ріка Західний Буг мала такі столиці князівств: Бужеськ, на початках Полтви ( притоки Бугу) - Звенигород і Львів, далі Белз, Володимир, Берестя і Дорогочин. Як бачимо Пліснеська земля з трьох сторін омивалася озерами і кругом неї було багато вони, біля самого городища і нині протікає річечка Бужок притока  Бугу!  Місцеве велике городище площою 160-300 га говорить за те, що тут була столиця бужан! "Водний" корінь - пливе, плесо (озеро) дає ключ до розуміння походження назви Пліснеського городища.
2. Як пишеться у руських літописах, що Ігору привели Ольгу з "Плескова" у 903 році. Значить Олегом до цього року і були відвойовані у Великої Моравії колишні "скіфські" землі, аж до Кракова на Віслі. Отож назва Пліснесько - Плесков є чесько-моравського походження, а Пліснесько - це місцева назва - бужанська.
Так, як це були досить віддалені землі Руського князівства і пограничні з сусідами, і в Олега не було стільки війська, що всюди поставити свої гарнізони - то вирішено було укласти династичний шлюб Ігоря з Ольгою, яка представляла місцеву , очевидно бужансько-моравську владу. У ці часи Псков для Русі був глухою провінцією і якийсь династичний шлюб з цього регіону був просто неможливий!
В часи Русі Пліснесько не могло розвиватись, тому, що було колишнім племенним центром бужан і щоб тут не зароджувався сепаратизм - ось така була повсюдна політика руських князів. Очевидно, що Пліснесько було завойоване в часи найбільшого розквіту Великої Моравії 846-870 роках. Тому у Пліснеську знаходять залишки зброї, упряж, прикраси, кераміку, які мають західнослов*янське походження. Знайшли також кілька поховань варягів, які можливо прийшли з Олегом і тут залишились, або це були місцеві варяги. Тому не дивно, що границі Чеської (Моравської) церкви сягали колись Бугу і Стиру.
Очевидно, що вже після смерті Святослава 972 року в часи князівських міжусобиць Ляхи забрали ці землі собі, як "спірні". Прийшовши до влади у Києві енергійний Володимир Великий у 981 році впершу чергу пішов відвойовувати землі на заході Русі. - "Перемишль, Червен та інші  городи". У Пліснеську очевидно в той час захищався  польський гарнізон.
Нинішній дослідник Пліснеська львівський історик, археолог Михайло Филипчук   вважає, що Пліснеське городище було знищене походом Володимира Великого у 993 році на Хорватів, як місто Білої Хорватії !?. Але на наших землях ні білих, ні червоних хорватів не було !