( ця стаття була надрукована ще 17 травня 1997 року в газеті "Кам*янець-Подільський вісни к" і досьогодні не втратила своєї актуальності, хоча минуло вже трохи літ).
Ознайомившись із статтями історика Івана Гарнаги і археолога Андрія Задорожнюка, що друкувались в січні-лютому 1997 року в "Кам*янець-Подільському віснику", я вирішив включитися в дискусію, оскільки ці автори, на мій погляд, висловлюють упереджене ставлення до гіпотези Ольги Пламеницької щодо римського походження Замкового мосту.
Зокрема І.Гарнага посилається на Страбона:"...Чи продовжували римські легіони після розгрому гето-дакійських військ експансію в бік сучасного Кам*янець-Подільського. На це питання дає відповідь античний історик Страбон:" РИмляни,- повідомляє він ,- відкрили країну по той бік Істра (Дунаю) до Тіри (Дністра)". Страбон, згадуючи Дністер, мав на увазі лише нижню течію ріки. Далі він зазначив, що витоки Дністра і його середню течію ще не відкрито" ("Вісник " від 15 лютого).
Звичайно, в часи життя Страбона (63р. до н.е. - 20 р.н.) римляни про Дністер мало що знали. Але в 101-106 рр. н.е. коли імператор Траян завоював Дакію, географічні знання римлян значно розширились. Так що посилання на Страбона в даній ситуації зовсім недоречне.
У другому аргументі супроти гіпотези О.Пламеницької І.Гарнага посилається на сучасного історика із Чернівців Ігоря Чеховського. Чеховський твердить, що "римські легіони ніколи не ступали на землю Буковини, тим більше за Дністер" (газети "Голос України" за 12 жовтня 1996 року і "Чернівці" за 24 травня того ж року).Ще Чеховський говорить, що "ймовірно" спорудження Траянових валів на Буковині і в Хмельницькій області припадає на 3-4 ст. н.е. в часи черняхівської археологічної культури. Але досить було би обом глянути на карту розселення племен черняхівської культури, вони б зрозуміли, що помиляються. Для чого черняхівцям було потрібно будувати ці грандіозні споруди в центрі своїх земель ? Щоб Гарнага і Чеховський переконалися , що певні частини римських військ перебували навіть за Дністром - їм - потрібно уважно прочитати статтю львівських істориків М.Бандрівського і О.Бандровського в науковому збірнику "Україна в минулому" (Київ-Львів, 1992, Випуск 2, С.5 Стаття досить велика і переповідати її на сторінках газети нема можливості.
Іще Гарнага твердить, що римський спосіб будівництва кам*яних споруд використовувався і в пізніші часи. Можливо. Але таке твердження не може заперечити римського часу спорудження самого мосту. Отож, як бачимо, сейозних аргументів проти гіпотези О.Пламеницької в І.Гарнаги немає.
Немає коментарів:
Дописати коментар