НПП "Бузький Гард" та скіфський цар Аріант.

       До недавного часу не міг зрозуміти, чому в українській вікіпедії скіфських царів називають "скіфськими династами" ?
       Ось зацікавив мене скіфський цар Аріант, відкриваю укрвікі і читаю перше речення :  "Аріант - скіфський династ, про якого Геродот повідомляє у своєму відомому уривку Історії !У, 81, який має фольклорний характер..."
       Суть тут в тому, що скіфським династом може бути і якийсь голова скіфської  хліборобської сім,ї, яка могла жити без держави і без царя  ( в голові). Але якщо про царя пише якийсь немісцевий історик (наприклад Геродот) - то значить, що існувала держава, існувало царство, яким керував такий-то цар, а називати царя - "династом" - то є  пряме вихолощення і пониження нашої історії, шановні !!!
      Відкриваємо Геродота кн.4, п. 81  у перекладі А.О. Білецького, Київ 1993 і читаємо :
                   "  Яке число населення Скіфії, я не спромігся вточнити, але чув різні твердження про  їхнє число, одне - ніби населення її дуже велике, а інше - ніби справжніх  скіфів досить мало.  Проте одну річ мені показали наочно.  Отже проміж рік Борисфеном і Гіпаній є місцевість Ексампай, про яку я вже трохи вище сказав, що там є джерело з гіркою водою, котрого  вода вливається в Гіпаній і його воду не можна пити. В тому місці стоїть казан у шестеро більший від кратера, що його присвятив Павсаній, син Клеомброта в гирлі Понту Евксіну. Хто його ще не бачив, я поясню тому, що це таке.  Цей казан у Скіфії вільно вміщує шістсот амфор і завтовшки цей скіфський казан має шість стіп (пальців).
      Як кажуть тубільці, його було зроблено з наконечників стріл. Отже, їхній цар, якого звали Аріант, захотів довідатись, скільки є скіфів, і для цього наказав усім скіфам кожному принести по одному наконечнику стріли. А хто не принесе тому він загрожував смертю. Отже коли йому принесли дуже багато наконечників стріл, він вирішив спорудити з них постійний пам,ятник. З них він зробив цей казан і присвятив його  тому Екзампеєві. Оце я чув про населення Скіфії. "
             Як самі  бачите, нічого  "фольклорного" у розповіді Геродота немає !..
        А ось у російському перекладі Г.А. Стратановського пишеться-перекладається, що цар Аріант вирішив "собі пам,ятник" поставити з тих наконечників - ну ж  треба цього нашого   скіфського царя  зобразити трохи придурком, правда ж ?
      Про Екзампей  Геродот ще пише, що ця місцина-джерело, знаходиться "на відстанні чотирьох днів шляху від моря..." - кн.4, п. 52 .
      У Геродота кн.4, 101 "день шляху" становить 200 стадіїв. У Стратановського стадія  антична становить  177,6 метрів, а у Білецького так само, але у нього ще є геродотова  (?)  стадія у 148,85 метрів.   Тобто в одному випадку день шляху у Геродота це - 35,52 кілометрів, а у Білецького і 29,77 кілометрів. 
       За чотири дні шляху це може бути дорога довжиною у 119 і 142 кілометри... Де на морі у якій точці закінчувався цей 4-денний шлях ми не можемо знати !?
     
Але якщо взяти за основу річку з незвичайною назвою   Мертвовід-Мертвовод ( та що відає  мертвими), яка  протікає у Національному природньому парку "Бузький Гард" і вона в районі міста  Вознесенська  впадає у Гіпаній - Південний Буг і міряти від цієї точки в низ до моря Чорного - то за 134 кілометри  ми попадаємо у головне античне місто Дніпро-Бузького лиману - Ольвію ( с. Парутино)  !!!
      Отож бачимо, що 4-денний шлях від  Ольвії до р. Мертвовода був (є) цілком реальним ! І знаменитий Екзампей знаходився саме на цій річці !
      Глибокі  каньони, тверді породи каменю  і розмитий тонкий шар грунтів , заставляв думати тодішніх жителів, що тут десь має бути вхід у підземне царство Аїда . Такі незвичайні місцевості здається усі давні народи вважали святими, сакральними, культовими....
      І саме десь тут скіфський цар Аріант і поставив цей бронзовий казан, як своєрідний пам,ятник    Першій переписній компанії у Скіфії.
        Важко буде знайти місце де він поставив цей казан, але цілком можливо буде знайти місце де того казана відливали !
      Адже для виплавки  багато бронзи потрібно було чимало бронзоливарних печей, рештки яких можна  буде знайти, залишки бронзоливарних  шлаків,  поломаних і використаних інструментів майстрів, кераміку, у якому тимчасовому поселенню проживали майстри і їх підмайстри, їм потрібно було ще багато деревного вугілля, інших матеріалів, а ще багато їди і кухонної  посуди...
      Можливо майстри із всієї Скіфії проживали десь на березі Південного Бугу - там було багато води, лісу і можливість все це транспортувати річкою. А вже після виготовлення казану транспортували його в Екзампей.
      Щодо гіркоти води в Екзампаї - то це справді фольклорний момент, бо як Мертвовід, скіфський варіант Стіксу, який витікав з підземного Аїду - міг мати прісну, солодку воду !?:))
        Антична міфологія розповідає, що над водою ріки Стікс олімпійські боги давали клятку, а хто   її порушуквав, то лише на десятий рік мав змогу повернутися на Олімп. Ця клятва вважалася найнай...
За селом Петропавлівка вверх по течії Мертвоводу на топографічній карті Миколаївської області 1993 р.  зображено три кургани: можливо скіфські, можливо в одному з них  поховано царя Великої Скіфії -  Аріанта...