Царська Скіфія.

     Про це державне утворення вітчизняна та світова наука майже нічого не говорить. Тому що їм не вдалося розв,язати ребус який тут закрутив сам Геродот.
      Моя спроба розібратись із рікою Пантікап  про яку згадує батько історії, дозволила розв,язати цю складну історичну проблему.   Отож Геродот про ріку Пантікап кн.4 :
      п.18 ... Отже ці скіфи-землероби живуть на сході на відстанні 3 днів шляху і до ріки, що називається Пантікап...
     п.19    На схід від цих скіфів-землеробів, якщо  перейти  ріку  Пантікап, у цій країні мешкають кочівники, які нічого не сіють і не обробляють землі ...
     п. 47    ... Їхня країна рівнинна і рясніє травою і зрошується  водою багатьох річок... Істр... Тірас, Гіпаній, Борисфен, Пантікап,  Гіпакіріс, Герр та Танаїд.
      п. 54 ... Після них тече пята  ріка, що зветься Пантікап, що бере початок на півночі і витікає з одного озера, і між ним і Борисфеном живуть скіфи-землероби, а гирло його в Гілеї, де огинаючи її, він зливається з Борисфеном.
      Остання розповідь про початок і кінець ріки Пантікап географічно говорить, що це  може бути тільки річка Інгулець .
      Трикратне згадування Геродотом, що  біля ріки  Пантікап живуть "скіфи-землероби" заставило засумніватись у  правдивості розповіді Геродота.
      Межиріччя Інгульця та Дніпра дуже багатн на скіфські об,єкти: городища, які зокрема контролювали дніпровські переправи і  броди, тут розкопанні царсько-скіфські кургани - тобто це і є частина Царської Скіфії !!! 
     Велике Ходосівське скіфське городище біля нинішнього  Києва контролювало тут дніпровську переправу і брід. Звичайно, що таку важлива  дніпровська переправа просто не могла належати якомусь іншому державному скіфському утворенню...
      Нарешті прояснилася доля відомого величезного скіфського городища на р. Ворсклі - Більського. В цілому в басейні р. Ворскли є 16 скіфських городищ. Й зараз межа між Степовою  і Лісостеповою зонами проходить по нижній течії Ворскли. - "Географічна енциклопедія України" Київ 1993, т. 3 , С. 320 (вклейка).
     По Ворсклі проходила границя між Царською Скіфією та скіфським царством Тиссагетів.  Центральною  частиною Тиссагетського царства був басейн ріки  Сіверський Дінець, там історики-археологи нараховують 18 скіфських городищ, які очевидно, контролювали тут головні дороги і  річкові переправи та броди.  Східною границею Тиссагетського царства була  р. Дон.,  морським портом тиссагетів - Кремни-Бердянськ.
     Західною границею Царської Скіфії були ріки Вісла та Дністер іще Нижнє Подунав,я. Геродот в третє описуючи Скіфію пише таке, п. 99  "... від Істру (Дунаю) це є власне первісна Скіфія..." Що то за "первісна" Скіфія ? Очевидно, що можна сказати - "давня" !? Також очевидно, що таку стратегічну дорогу до Дунаю царські скіфи не могли віддати комусь іншому.  Тому Геродот нібито  тут написав правильно, але від цього не можна зрозуміти загальну побудову Скіфії.
      Геродот кн.4 , п. 51 "... Тірас (Дністер) який тече з півночі витікає з великого озера, що відмежовує землю скіфів від неврів.  "Велике озеро"  це  Камарницькі колишні торфяні болота у Львівській області в басейні Дністра. Низинні торфи, як відомо утворюються в тихій озерній воді... Отож Неврида  - це Карпатський регіон.
     Цілком очевидно, що згадуванні Геродотом племена аллізонів, калліпідів були у складі Царської Скіфії.
     Землі  Царської Скіфії очевидно, що Таврів (Кримського півострова) не сягали. Ось, що пише Геродот кн.4, п. 20 :
     " За Герром (р. Обитічна) простягається країна, що називається царською, і скіфи, які тут живуть, найхоробріші та найчисленніші і вони вважають інших скіфів своїми невільниками. Вони на півдні сягають аж до Тавріки, а на схід - до рову, що як я сказав, пропокали народжені від сліпих (рабів..)".
      Розповідь Геродота кн.4, п. 1- 3  проте, як скіфське військо було 28 років  не вдому і їхх жінки народили від рабів дітей і ці діти почали керувати Скіфією і для своєї оборони вони викопали  великий рів - це все хитра вигадка Геродота, щоби зганьбити, спаплюжити скіфське суспільство,  і зокрема скіфських жінок !  Місце демав би бути "широченний рів" географічно добре відомо, але там ніякого рову, ні його слідів не знайдено !??
      Тому посилання  Геродота на вигаданий ним рів - немає ніякої достовірності, правдивості.
      В другій половині 6 ст. до н.е. Боспорське царство , що в Керченській протоці починає карбувати свої  монету, а Геродот навіть не згадує ні цього царства, ні його столиці - Пантікапею.  Очевидно, щоби закрутити людям голову Геродот  дає назву одній скіфській річці, яка знаходиться в глибині Скіфії - Пантікап...
     Царська Скіфія не могла бути теритріально маленькою, адже їй прийшлося воювати із величезною Перською імперією на чолі з Дарієм Першим у 519 р. до н.е.
Тут виникає ще одне питання, проти Дарія виступило три скіфські царі , за Геродотом кн.4, п. 120:     цар Скопасіс був разом із савроматами - очевидно, що він керував Тиссагетським царством, адже там савромати були його сусідами; Ідантірс керував більшою частиною війська - це Царська Скіфія;  Таксакіс керував меншою частиною війська і до неї ще приєдналися гелони і будини, що проживали  біля Дунаю  нижнього. Очевидно, що він і був царем Будинів, які займали землі між Дністром і Карпатськими горами...