смт Саврань та Геродот.

        Давньогрецький історик Геродот, описуючи нашу землю, яка мала  в давнину назву Скіфія у своїй 4 книзі "Історій"  п. 52 згадує ріку Гіпаній ( Південний Буг) у якій на відстані 5 днів шляху ще тече солодка (прісна) вода, а потім впадає джерело з "дуже гіркою водою".
       У попередньому дописі - "НПП "Бузький Гард" та скіфський цар Аріант" автор (Т.Д.) впевнився, що це гірке джерело (ріка Мертвовід) впадала в Гіпаній у районі   нинішнього міста Вознесенська Миколаївської області  !
       Міряємо вверх по течії "пять днів шляху солодкої води Гіпанія" ... і ми попадаємо у цікаве селище міського типу Саврань, що знаходиться на півночі Одеської області.
       Через містечко протікає річка Савранка - 97 км, тече  з Подільської височини, у верхів,ї вона має У подібну форму , а далі трапецієвидну - тобто це фактично гірська річечка і очевидно, що колір води у неї був "саврасий" - світло-гнідої масті. У Словнику Ожегова є ще кінь такої масті - савраска. Гнідий - це масть коня червоно-рижого кольору із чорним хвостом і гривою.
        Річка Савранка впадає у Південний Буг і контраст забарвлення води у цих ріках був добре помітним .
        Коли в майбутньому Саврань захоче мати свій герб, то зображення на ньому коня саврсової  масті буде цілком доречним.
      З геогрфічної точки зору  містечко Саврань цікаве тим, що тут  Півд. Буг вверх по-течії прямує майже на північ і між ним і Дністром (Тірасом) утворюється своєрідний коридор. в тому ж п.52 Геродот в кінці пише:
       "Тірас і Гіпаній у країні алізонів не дуже віддаляються один від одного, але звідти і далі кожен з них розходиться з іншим і відстань між ними розширюється."
        Ось і точка "розходження" цих рік і є сьогодні смт. Саврань !
       Ще в цьому п.52 говориться, що  "Це джерело (гіркоти) є на межі країн скіфів-землеробів та алізонів".
      Отож ми маємо чітку границю між алізонами і скіфами-землеробами по річках : Савранці, Півд. Бузі і Мартвовіду.  В цьому регіоні ще й проходить широтна  границя   між Степом і Лісостепом.
        Про алізонів Геродот пише ще в п. 17    : "... є інший народ, що називається алізонами. Вони і калліппіди взагалі мають такий спосіб життя, як скіфи, але сіють і їдять пшеницю і цибулю та часник  і сочевицю та просо.  Над алізонами живуть скіфи-оратаї, які сіють пшеницю не  для їжі, а на продаж..."
       Науковці ніяк не могли узгодити між собою "скіфів-землеробів" і "скіфів-оратаїв". Тут все просто - Геродот користувався кількома   письмовими джерелами по історії Скіфії.
      Отож у  Саврані колись проживали алізони, там і зараз живуть їх нащадки, які сіють пшеницю, садять часник і цибулю і т.п...
       А те, що Геродот трохи прибрехав про іраномовних скіфів - так він же історик, тим більше писав він по- заказу Афін...