Описуючи Скіфію давньогрецький історик Геродот пише таке, кн.4, 18 : "... на півночі на відстані, якщо пливти одинадцять днів, там джерела Борисфена" !?
Дивно, але такий цікавий пасаж про Дніпро-Борисфен ні український перекладач і коментатор Геродота А.О. Білецький, ні російський Г.А. Стратановський нічого не пишуть і не коментують ?
Беремо звичайний аттичний стадій - 177,6 метра, 200 стадій за день шляху за Геродотом і 11 днів шляху сягає у нас 390 кілометрів. Міряємо цю відстань від кінця Дніпра (м. Очаків) вверх по-течії і впираємося у перший чи то останній поріг, що був за м. Запоріжжям і звався цей поріг - Вільним, далі вище йшли ще пороги: Лишній, Будило, Вовнизький, Ненаситець, Дзвонецький, Лоханський, Сурський та Кодацький.
Як пише "Географічна енциклопедія України" Київ 1989, т.1, С. 330 - "... пороги - пасма, які повністю перегороджували Дніпро."
Тобто грецькі кораблі, які піднімалися вверх по Дніпру до першого дніпровського порогу Вільного, то далі для них ходу не було ніякого, і цілком очевидно, що тогочасні греки вважали, що тут і починається Борисфен !
Цілком очевидно, що пізніше грецькі мандрівники-купці глибше познайомилися із Скіфією, то вони більше взнали і про Борисфен-Дніпро .
Ось що далі пише Геродот кн.4, 53 про ріку Борисфен : " Через 40 днів плавання до місцевості, яка називається Герр, відомо, що він тече з півночі, але звідти вище ніхто не може сказати, якими країнами він протікає..."
Описуючи Скіфію Геродот використовував різночасові джерела інформації, але віднісся до них доволі некритично , зокрема описуючи Борисфен-Дніпро, тому тут така плутанина, яка нерозв,язана й досі...
Немає коментарів:
Дописати коментар