Історія України. 1. Село Мутин.

Село Мутин Кролевецького району Сумської області історикам відоме незвичним для тих країв могильником 1 ст. н.е. у якому поховані вершники, вихідці із так званої пшеворської археологічної культури, яка була на території нинішньої Польщі. Що сюди привело цих військових людей ?
У найновішій історичній книзі, яку написали такі автори-історики, як М. Відейко, О. Комар, А. Плохонін, Є. Синиця, О. Моця " Тіні згаданих предків" Харків 2016, С. 145 пишеться, що це були "найманці" !?
Це дуже сумнівно, бо для  того жителі Посейм,я могли запросити своїх ближніх чи дальних сусідів.
Найбільш вірогідно, що цей загін кельтизованих пшеворських вершників попав у пастку, засаду десь на території нинішньої Західньої України і здався нашим предкам - зарубинцям.
Війна, очевидно, вже йшла не один рік, і щоби на полонених пшеворців не впливали і не використовували   із їхньої батьківщини - весь загін переводять за багато сотень кілометрів, аж у басейн ріки Сейм.
Такий великий маршрут переміщення загону ворожих вершників говорить проте, що у зарубинців була вже певна державна влада, яка поширювалася на всю їх територію !
Якби зарубинці були роздріблені, розділені, то посилання полонених ворогів до своїх сусідів було б неможливо, адже ці сусіди могли би запросто використати цей загін вершників проти своїх же сусідів ...
Скарб республіканських, римських монет із села Почапи Золочівського району Львівської області  свідчить про те, що для підкупу нашої та інших племінних верхівок давній Рим  тратив гроші вже з середини 2 ст. до н.е. !
А в 1 ст. н.е  для нападу на наші землі Подністров,я Рим, очевидно, використав пшеворців і липивців. І це риму вдалося, бо напочатку 2 ст. н.е. римськи й імператор Траян  завоював і Дакію і Подністров,я. З Подністров,я Траян пішов, але збудований ним міст нині у Кам,янець-Подільську назавжди залишився зображеним на Траяновій колоні у Риму.
У тодішньому Подністров,ї залишились підвладні Риму - липивці і пшеворці, а ще Траянові вали...