Топоніміка села Тур*є.

Хочеться щиро подякувати учителям Тур*ївської школи за допомогу, за екскурсію шкільним краєзнавчим музеєм, за книгу Степана Куриляка "Моє село - Тур*є Буського району на Львівщині" видану Інститутом народознавства НАН України.
Ось такі звичайні топоніми села Тур*є і його околиць не добавили мені оптимізму, що моя гіпотеза, що  назва села походить не від лісових тварин турів, а від турії - вежі, башти, укріплення: Нове село, Церковний кут, Стависько, Соснина, Горб, Яців кут, Підкалинів, болота Мохове, Кругле. Лише вдома  взявши до рук Словника Б.Грінченка підтвердилася моя версія: село Бачка і ліс Бачка знаходяться між селами Тур*є і Переволочно, тут ще протікає річечка Пуста . Слово "бачка" корінне від "бачити". Тур*є знаходиться на своєрідному острові (6 х 2 км) серед болотистої місцевості Малого Полісся. На півночі цього острова є село Лісове інша назва тут - Цьопи.Цьопати - стукати. При наближенні човнів з півдня Тур*ївського укріплення їх можна було побачити, а з півночі ріка Стир - цю інформацію передавали, попереджали стукотом, шумом. Справжнім подарунком стало слово-топонім "Демчаки": демено - руль, деменути - пхати. Тобто в цій частині села Тур*є  проживали люди, які допомагали пасажирам човнів переміщувати їх від Цьопи до Бачки по землі ( чи навпаки), а це приблизно нині 2 кілометри, можливо тут був обладнаний спеціальний шлях, рів  для цього транспортування  ?
У шкільному музеї Тур*є виставлені кам*яні сокири, крем*яні наконечники, скребачки, сокирки, які були знайдені на землях села. Тобто люди тут проживали ще з давніх-давен, з кам*яного віку. І при майбутніх археологічних дослідженнях можуть знайтися залишки Тур*ївського укріплення з визначенням його віку, коли тут справді почав працювати волок річкових човнів.
Латиною і давньогрецькою вежа, башта читається, як "турріс". На річці Стир в давньоруський період були такі столиці удільних князівств, як Перемиль, Луцьк, Чорторийськ. На старій карті кінця 18 ст. Стир бере початок  з озера, що було біля Олеського замку. Між Олеськом і Ожидовим проходила границя між Волинню і Галичиною і тут починається річечка Солотвина, яка в районі м. Буська впадає в Зах. Буг, а це басейн Балтійського моря. В Ожидові відомо  п*ять археологічних культур - тут пересікались сухопутні дороги із річковими (волоками) , тут був знайдений  небувалий скарб арабських монет, а ще при розкопках попадались давньоримські монети. Недалеко від Тур*є є село Рожнів, за Літописом Руським тут в 1099 році відбувалась запекла битва між руськими князями і їх військом.
Район села Тур*є і сусідніх земель, як бачимо, ще потребує спільної праці мовознавців, істориків, археологів, етнографів, гідрогеологів. Отож, як хтось каже, що не треба переписувати (писати нової) історії - то це явно від лукавого!

Давня історія села Грабова.

9 км  на північ від мого міста Буська знаходиться село Грабова. Воно мене цікавило здавна, бо за розповіддями тут нібито був знайдений скарб римських монет. Але так, як науці з цього скарбу нічого не дісталось, то говорити з якого він часу і чи був взагалі  важко. Наявність давньоримських монет підтверджувало мою теорію, що відгалуження відомого в античні часи Бурштинового торгового шляху проходили і нашими землями.
Ще у лісі біля Грабової відомий курганий могильник із 14 курганів "невизначеного часу", як у 1918 році писав польський археолог Б.Януш. У 1977 році львівські історики-археологи проводили розвідку вздовж Західного Бугу і  "на північно-західній околиці" села Грабова знайшли кераміку  раннього заліза - Пелещишин Н. и Михальщишин И. А.О. "Наука" М. 1987 р.
З допомогою місцевих людей у лісі мені вдалося знайти один великий курган з двома вершинами, десь висотою 2-3 метри, решту курганів, або були невеликі і їх у лісі тепер не знайти, або були розкопані за-Польщі до 1939 року ??
І тільки сьогодні студіюючи топографічні карти вияснилося, що село Грабова знаходиться на Головному Європейському вододілі, тобто з-сходу від села бере початок річечка Радоставка, яка впадає у Стир-Прип*ять-Дніпро-Чорне море. На  півдні села починається потічок, який впадає у Західний Буг- Балтійське море!
Раніше думалося, що кургани біля Грабової "контролювали" сухопутну дорогу, яка йшла паралельно Зах. Бугу, але такої дороги і зараз немає! Отож найбільш вірогідна версія: Грабівські кургани належать до висоцької археологічної культури 11-6 ст. до н.е. Кургани з*являються в кінці існування цієї культури. Коли творилася Скіфська держава (7 ст. до н.е.) вона  об*єднала усі проскіфські племена: землеробські, скотарські, лісові (Мале Полісся) в одне ціле. Основними шляхами сполучення у великих лісах, як відомо є річки. Для сполучення між різними басейнами річок - слугували "волоки" - волокли човни з річки до річки. Щоб волоки були "справні" - потрібно було їх чистити від заростання, замулення, будувати невеликі греблі, контролювати місцевість, збирати мита, податки (нічого нового :)) і тому тут будувались укріплення - зокрема турі*ї - вежі, башти.
В  пізньоантичні часи, як бачимо римляни знову використовували "Грабівський волок", для торгівлі, для сполучення. Звичайно, що мою версію можуть підтвердити лише майбутні широкомасштабні археологічні розвідки та дослідження села Грабова і його околиць...
Щодо села Тур*я Буського району то за розповіддями людей тут недавно була знайдена золота римська монета! А я ще  "знайшов" село Тур*є в Старосамбірському районі Львівської області - це вже Карпати, біля цього села є перевал - Присліп. Все правильно!
Колись в давні часи я спеціально їздив на південь України і зокрема і в  Крим, щоби побачити скіфські кургани, а тут, як кажуть є свої "під носом"!!!

Останній раз про вівтарі Олександра, або чому він спалив Персополь ??

"Столицю Сходу" Персополь Олександр Македонський спалив здається десь в кінці весни 330 року до н.е. Спалення ніби-то відбулося за ініціативи п*яної гетери?! Але подивимося, що було до того?
Ранньою весною намісника Фракії - Зопіріона Олександр Македонський ще й призначає командувачем Чорноморського флоту. Назбиравши 30 тисяч війська і кораблів Зопіріон висаджується під стінами Ольвії, в  приморському центрі Скіфської землі. Жителі міста Ольвії об*єднюються із скіфами і розбивають ворога. Очевидно, що якась частина фракійців на чолі з Мемноном була відпущена з Ольвії і висадилась у Фракії і підняла повстання проти македонської влади. За Фракією піднялася Греція на чолі із спартанським царем - Агісом. Для боротьби із повстаннями у Європі своєму ставленику Антипатру О.Македонський відправив 3000 талантів срібла, це тільки те що відомо історикам - Аріан кн.4,15 . Повстання у Європі було придушено...
Очевидно, що про погром Зопіріона і повстання у Фракії повідомлення (таємну пошту) від Антипатра О.Македонський отримав під час бенкету в палаці перських царів у Персополі! Олександр Великий впав в істерику і спалив цей палац! Крапка.
Раніше автор (Т.Д.) ніяк не міг зрозуміти, навіщо О.Македонський так багато потратився на відновлення могили першого перського царя Кіра ? - Аріан кн.6,2 .
Діодор кн.17,64 повідомляє, що Македонський в 330 р. до н.е. виділив одну тисячу талантів сріблом для найму солдатів-чужеземців із колишніх підданих Перської імперії, очевидно, що  вони  мали  "помстились" скіфам за загибель їхнього першого царя - Кіра. Тобто повівши їх на Скіфський Кавказ і далі підкоряти землі Скіфії. Напочатку кн.7,1 Аріан повідомляє  таке :"...Інші же говорили, що він (О.М.) хотів плисти в Ексинське море до скіфів і до Меотиди". Напевно у тому випадку, коли б експедиція Зопіріона проходила успішно, в гіршому випадку із своїм військом він пройшов би Кавказ і дійшов до Азовського моря, а там і Європейська Скіфія.
Тому згадка і пізніша побудова Олександрових стовпів  у Північному Кавказі і вівтарів Олександра  між Дніпром і Доном опиралась на реальні плани цього македонського царя. В цілому план був блискучий, але ще блискучіше на нього відреагували наші предки: скіфи і ольвіополіти !!!

Кам*янець-Подільському - 1890 років (!?) - 5.

Відновивши первісний вигляд мосту за зображенням на Траяновій колоні, варто саме це зображення відтворити на бронзовій плиті перед мостом.
Оскільки зберігся скульптурний портрет Траяна, то вдячні городяни міста можуть навіть поставити йому пам*ятник, як засновнику міста. А чому б і ні ?!
Недавно біля села Вільного Кам*янець-Подільського району мені довелося побачити через річечку складений із каміння двоарочний міст. Хто знає скільки йому років ??? Варто фахівцям перевірити усі такі мости і містки - можливо серед них і трапляться цікаві екземпляри.
А на майбутнє, щоб не було спекуляцій навколо давніх істориків, потрібно їхні твори видавати в Україні. На жаль, поки що українського перекладу творів ні Страбона, ні Клавдія Птолемея немає, як і багатьох інших авторів. Показово, що в цій ситуації народна пам*ять про автора валів живе й досі - Траянові вали, а це явне глумління над офіціозом історіографії!
Зробимо деякі висновки. Навіть, якщо припустити, що міст збудовано в 3-4 ст. н.е. - то все одно це, можливо, одна з найстаріших споруд в Україні, яка майже повністю дожила до наших часів. Для відновлення мосту потрібно створити асоціацію, яка би об*єднала місцеву владу, депутатів, інші організації, товариства, спілки тощо, потрібно виходити із планом реконструкції мосту не тільки на державний, але й міжнародний рівень. Від дискусії потрібно переходити до роботи, яка і розставить все на свої місця.
Вивчення римських прикордонних укріплень: земляних валів, мостів, фортець, доріг займається історична дисципліна - лімесологія. Такі украплення, як у нас, існують ще в Англії, Німеччині і Румунії. Фактично, фахівців з лімесології у нас в Україні немає, а Кам*янець-Подільський може стати центром української лімесології. Затягувати час, звичайно, не можна, бо на всеукраїнський центр лімесології вже незабаром претендуватимуть Чернівці, Одеса, Сімферополь. Звичайно, що і Київ не стоятиме осторонь.
( На сьогодні стало відомо, що берегом Збруча йде ще одна лінія Траянового валу  - фрагментами).

Кам*янцю-Подільському 1890 років (!?) - 4.

Знаючи розташування Траянових валів на Буковині, враховуючи топографічні і археологічні особливості інших земель Подністров*я, автору вдалося локалізувати місце розташування де-яких Птолемеєвих міст. Враховуючи, що Подільський Траяновий вал проходить біля Кам*янець-Подільського, то для гарнізону римського війська, який охороняв цей вал, кращого місця для фортеці на півострові Смотрича важко й знайти. Нелегка переправа була ще і через річку Збруч, і тут, напевно, також було місто, яке контролювало цю переправу. Ця переправа ймовірно існувала між теперішніми селами Шустівці і Залісся Тернопільської області  . Минулого століття в Заліссі було знайдено римський бронзовий амулет. Оскільки першим згадується Карсідава - то це місто було на Збручі, на якому березі - то вже майбутні пошуки покажуть. А Патрідава чи Петрідава - це безперечно теперішній Кам*янець-Подільський.Цілком ймовірно, що величний міст над Смотричем, крім транспортної функції, ще демонстрував  непідкореним і підкореним племенам технічну могутність імперії, попросту сіяв страх.
Потрібно сказати ще кілька слів про Траяна - це була дуже розумна і передбачлива людина. До всіх своїх війн  вів  ретельну і грунтовну підготовку. Не виключено, що в Траяна вже тоді (106-107 рр.) складався великий план підкорення Сарматії. Тоді в Криму, в Ольвії та в інших  містах півдня України стояли вже римські гарнізони. Траян об*їзджав західні кордони із Сарматією і давав розпорядження своїм людям для побудови лімесу - який мав захищати новозахопленні землі. Напевно, що й міст у Кам*янець-Подільську було збудовано під керівництвом траянового архітектора Аполодора. Якщо міст "попав" на колону Траяна - то це свідчить про його чимале значення, і будь-кому таку справу імператор не міг доручити. Колону Траяна, як вже згадувалося, встановили 113 року, то на будівництво мосту пішло максимум 5-6 років. Таке точне датування споруди має велику цінність для історії. Разом із побудовою моста виросло і місто Патрідава-Петрідава.
Отож, роком заснування Кам*янця-Подільського можна вважати 107 рік н.е. Засновником міста звичайно виступає римський імператор Траян. А  на сьогоднішній рік славному місту виповнюється не мало, не багато, а рівно 1890 років.

Кам*янцю-Подільському - 1890 років (!?) - 3.

Потрібно сказати про економічний потенціал Дакії і наших залежних земель. В Дакії вівся широкомасштабний видобуток заліза, свинцю, срібла, золота. Нічого такого на наших землях, зайнятих липицькими племенами, не було. Вірогідно, що крім гарнізонів із римським військом і їхніми союзниками та ще квесторів-податківців, більше нічого "римського" на наших землях не було.
На честь перемоги над Дакією 109 року за наказом Траяна біля сучасного містечка Адамклісі в Румунії було споруджено великий монумент. Куполистий конус діаметром 38 метрів було прикрашено барельєфом із сценами дакійської війни. Напевно, на цих барельєфах і було зображено знаменитий міст через Дунай, побудований архітектором Аполодором. Довжина мосту чтановила 1134 м, а ширина 14,5 м, міст спирався на 20 кам*яних биках. Міст, що зображено на колоні Траяна, має всього 4 бика, а на передньому плані стоять люди, фактично під мостом. В ситуації із дунайським мостом таке розташування людей було би не можливим: Дунай не Смотрич.
Тільки 113 року в Римі було встановлено колону Траяна із рельєфним поясом навколо колони довжиною близько 200 метрів. На поясі також зображено сцени дакійської війни. Оскільки дунайський міст було відтворено на монументі в Адамклісі, то, напевно, ще раз зображувати його на колоні Траяна не було доцільно. Чому саме Кам*янець-Подільський міст попав на колону Траяна ? Напевно тому, що це була найпівнічніша споруда такого типу у володіннях Риму і римські стратеги покладали на нього чимало надій.
В Єгипті у м.Александрії в першій половиніц 2 ст. н.е. працював знаменитий астроном, математик і географ Клавдій Птолемей. Приблизно 140 р. н.е. він написав книгу "Керівництво з  географії". В ній описав відомий тоді римлянам світ, подавши близько 8000 координат різних географічних точок. Наші землі він описує під назвою - Європейська Сарматія. На верхньому і середньому Дністрі Птолемей подає координати 5 міст: Карродунону, Маетоніуму, Клепідави, Вібантаваріуму і Ерактону. Біля Клепідави, пише Клавдій є ще два міста: Карсідава і Патрідава, але їх координатів не подає.Можливо, ці міста не вписувались в його систему? Ніякої карти Європейської Сарматії в Птолемея не було, він тільки зібрав письмово дані про міста, річки тощо і відстані між ними. З минулого століття Патрідаву ототожнюють із Кам*янець_Подільським. І перекладали назву по-грецьки: Петрідава - "Кам*яне місто". Є переклад , що Патрідава по латині буде - "Батьківське (Татове) місто".

Кам*янцю-Подільському - 1890 років (!?) -2.

Розглянемо статтю археолога А.Задорожнюка за 15 лютого у "Віснику":"  Навіщо будувати міст на пустинний півострів?" Ось цитата із статті:" ... відомо, що в античних містах культурний шар має значну потужність". Спробую довести археологу, що не все так просто: 1. Римляни володіли Дакією від 101 до 271 рр. н.е. і тому потужнього шару на півострові не варто шукати. 2.Можливо, що спочатку планувалося збудувати тут місто, і римляни провели початкові роботи - збудували міст, але далі перспектив для розвитку міста просто не було. 3. В поселенні на півострові могли проживати просто місцеві, піддані Риму жителі, які  на свій посуд не ставили клейма, що зроблено в Римі. Та й потрібно пам*ятати, що у всі часи жили скарбошукачі. 4. Чи все вже відомо археологам на півострові ? Чи промацали вони тут кожен камінчик, кожну грудку землі ? Звичайно, що ні!
Ще Задорожнюк твердить, що "археологія - наука точна". Як кажуть в таких випадках: "важко  з ним не погодитися".Бо кожна наука є точною, інакше вона  б не була наукою. Але чому він не згадує про липицьку археологічну культуру 1-3 ст. н.е., яка має своє коріння в Дакії і не має свого продовження на наших землях. Основний ареал поширення цієї культури в нас - лівобережжя Дністра від Львова до Кам*янець-Подільського. Де тут точність археолога у викладені  і повноті фактів даної проблеми ? Як бачимо, і стаття Задорожнюка проти гіпотези О.Пламеницької також не має серйозних аргументів.
Спираючись на відомі науковцям факти з історії, спробуємо відтворити весь хід подій, що спричинили до побудови мосту. Переселення дакійських племен на Поділля у вигляді липицької археологічної культури сталося ще в 1 ст. н.е., найвірогідніше за правління останнього видатного дакійського царя Децебала, який розширяв своє царство. Простіше кажучи, наші предки зазнали поразки, коли прийшли дакійські племена і завоювали частину Поділля. Але основну загрозу Децебал становив для Римської імперії. В січні 98 року н.е. до влади у Римі приходить Траян, який у двох війнах 101-102 і 105-1-6 роках повністю розгромив військо Децебала. З 107 року Дакія вже стає римською провінцією. Без сумніву, що і наші землі попали у володіння Риму.

Кам*янець-Подільську 1890 років (!?)

( ця стаття була надрукована ще 17 травня  1997 року в газеті "Кам*янець-Подільський вісни  к" і досьогодні не втратила своєї актуальності, хоча минуло вже трохи літ).
Ознайомившись із статтями історика Івана Гарнаги і археолога Андрія Задорожнюка, що друкувались в січні-лютому 1997 року в "Кам*янець-Подільському віснику", я вирішив включитися в дискусію, оскільки ці автори, на мій погляд, висловлюють упереджене ставлення до гіпотези Ольги Пламеницької щодо римського походження Замкового мосту.
Зокрема  І.Гарнага посилається на Страбона:"...Чи продовжували римські легіони після розгрому гето-дакійських військ експансію в бік сучасного Кам*янець-Подільського. На це питання дає відповідь античний історик Страбон:" РИмляни,- повідомляє він ,- відкрили країну по той бік Істра (Дунаю) до Тіри (Дністра)". Страбон, згадуючи Дністер, мав на увазі лише нижню течію ріки. Далі він зазначив, що витоки Дністра і його середню течію ще не відкрито" ("Вісник " від 15 лютого).
Звичайно, в часи життя Страбона (63р. до н.е. - 20 р.н.) римляни про Дністер мало що знали. Але в 101-106 рр. н.е. коли імператор Траян завоював Дакію, географічні знання римлян значно розширились. Так що посилання на Страбона в даній ситуації зовсім недоречне.
У другому аргументі супроти гіпотези О.Пламеницької І.Гарнага посилається на сучасного історика із Чернівців Ігоря Чеховського. Чеховський твердить, що  "римські легіони ніколи не ступали на землю Буковини, тим більше за Дністер" (газети "Голос України" за 12 жовтня 1996 року і "Чернівці" за 24 травня того ж року).Ще Чеховський говорить, що "ймовірно" спорудження Траянових валів на Буковині і в Хмельницькій області припадає на 3-4 ст. н.е. в часи черняхівської  археологічної культури. Але досить було би обом глянути на карту розселення племен черняхівської культури, вони б зрозуміли, що помиляються. Для чого черняхівцям було потрібно будувати ці грандіозні споруди в центрі своїх земель ? Щоб Гарнага і Чеховський переконалися , що певні частини римських військ перебували навіть за Дністром - їм -  потрібно уважно прочитати статтю львівських істориків М.Бандрівського і О.Бандровського в науковому збірнику "Україна в минулому" (Київ-Львів, 1992, Випуск 2, С.5 Стаття досить велика і переповідати її на сторінках газети нема можливості.
Іще Гарнага твердить, що римський спосіб будівництва кам*яних споруд використовувався і в пізніші часи. Можливо. Але таке твердження не може заперечити римського часу спорудження самого мосту. Отож, як бачимо, сейозних аргументів проти гіпотези О.Пламеницької в І.Гарнаги немає.