Царська Скіфія.

     Про це державне утворення вітчизняна та світова наука майже нічого не говорить. Тому що їм не вдалося розв,язати ребус який тут закрутив сам Геродот.
      Моя спроба розібратись із рікою Пантікап  про яку згадує батько історії, дозволила розв,язати цю складну історичну проблему.   Отож Геродот про ріку Пантікап кн.4 :
      п.18 ... Отже ці скіфи-землероби живуть на сході на відстанні 3 днів шляху і до ріки, що називається Пантікап...
     п.19    На схід від цих скіфів-землеробів, якщо  перейти  ріку  Пантікап, у цій країні мешкають кочівники, які нічого не сіють і не обробляють землі ...
     п. 47    ... Їхня країна рівнинна і рясніє травою і зрошується  водою багатьох річок... Істр... Тірас, Гіпаній, Борисфен, Пантікап,  Гіпакіріс, Герр та Танаїд.
      п. 54 ... Після них тече пята  ріка, що зветься Пантікап, що бере початок на півночі і витікає з одного озера, і між ним і Борисфеном живуть скіфи-землероби, а гирло його в Гілеї, де огинаючи її, він зливається з Борисфеном.
      Остання розповідь про початок і кінець ріки Пантікап географічно говорить, що це  може бути тільки річка Інгулець .
      Трикратне згадування Геродотом, що  біля ріки  Пантікап живуть "скіфи-землероби" заставило засумніватись у  правдивості розповіді Геродота.
      Межиріччя Інгульця та Дніпра дуже багатн на скіфські об,єкти: городища, які зокрема контролювали дніпровські переправи і  броди, тут розкопанні царсько-скіфські кургани - тобто це і є частина Царської Скіфії !!! 
     Велике Ходосівське скіфське городище біля нинішнього  Києва контролювало тут дніпровську переправу і брід. Звичайно, що таку важлива  дніпровська переправа просто не могла належати якомусь іншому державному скіфському утворенню...
      Нарешті прояснилася доля відомого величезного скіфського городища на р. Ворсклі - Більського. В цілому в басейні р. Ворскли є 16 скіфських городищ. Й зараз межа між Степовою  і Лісостеповою зонами проходить по нижній течії Ворскли. - "Географічна енциклопедія України" Київ 1993, т. 3 , С. 320 (вклейка).
     По Ворсклі проходила границя між Царською Скіфією та скіфським царством Тиссагетів.  Центральною  частиною Тиссагетського царства був басейн ріки  Сіверський Дінець, там історики-археологи нараховують 18 скіфських городищ, які очевидно, контролювали тут головні дороги і  річкові переправи та броди.  Східною границею Тиссагетського царства була  р. Дон.,  морським портом тиссагетів - Кремни-Бердянськ.
     Західною границею Царської Скіфії були ріки Вісла та Дністер іще Нижнє Подунав,я. Геродот в третє описуючи Скіфію пише таке, п. 99  "... від Істру (Дунаю) це є власне первісна Скіфія..." Що то за "первісна" Скіфія ? Очевидно, що можна сказати - "давня" !? Також очевидно, що таку стратегічну дорогу до Дунаю царські скіфи не могли віддати комусь іншому.  Тому Геродот нібито  тут написав правильно, але від цього не можна зрозуміти загальну побудову Скіфії.
      Геродот кн.4 , п. 51 "... Тірас (Дністер) який тече з півночі витікає з великого озера, що відмежовує землю скіфів від неврів.  "Велике озеро"  це  Камарницькі колишні торфяні болота у Львівській області в басейні Дністра. Низинні торфи, як відомо утворюються в тихій озерній воді... Отож Неврида  - це Карпатський регіон.
     Цілком очевидно, що згадуванні Геродотом племена аллізонів, калліпідів були у складі Царської Скіфії.
     Землі  Царської Скіфії очевидно, що Таврів (Кримського півострова) не сягали. Ось, що пише Геродот кн.4, п. 20 :
     " За Герром (р. Обитічна) простягається країна, що називається царською, і скіфи, які тут живуть, найхоробріші та найчисленніші і вони вважають інших скіфів своїми невільниками. Вони на півдні сягають аж до Тавріки, а на схід - до рову, що як я сказав, пропокали народжені від сліпих (рабів..)".
      Розповідь Геродота кн.4, п. 1- 3  проте, як скіфське військо було 28 років  не вдому і їхх жінки народили від рабів дітей і ці діти почали керувати Скіфією і для своєї оборони вони викопали  великий рів - це все хитра вигадка Геродота, щоби зганьбити, спаплюжити скіфське суспільство,  і зокрема скіфських жінок !  Місце демав би бути "широченний рів" географічно добре відомо, але там ніякого рову, ні його слідів не знайдено !??
      Тому посилання  Геродота на вигаданий ним рів - немає ніякої достовірності, правдивості.
      В другій половині 6 ст. до н.е. Боспорське царство , що в Керченській протоці починає карбувати свої  монету, а Геродот навіть не згадує ні цього царства, ні його столиці - Пантікапею.  Очевидно, щоби закрутити людям голову Геродот  дає назву одній скіфській річці, яка знаходиться в глибині Скіфії - Пантікап...
     Царська Скіфія не могла бути теритріально маленькою, адже їй прийшлося воювати із величезною Перською імперією на чолі з Дарієм Першим у 519 р. до н.е.
Тут виникає ще одне питання, проти Дарія виступило три скіфські царі , за Геродотом кн.4, п. 120:     цар Скопасіс був разом із савроматами - очевидно, що він керував Тиссагетським царством, адже там савромати були його сусідами; Ідантірс керував більшою частиною війська - це Царська Скіфія;  Таксакіс керував меншою частиною війська і до неї ще приєдналися гелони і будини, що проживали  біля Дунаю  нижнього. Очевидно, що він і був царем Будинів, які займали землі між Дністром і Карпатськими горами...


   

   

Дві таємничі, скіфські ріки - Герра та Гіпакіріс.

      Про ці дві скіфські ріки, яких наука й досі не знайшла, є написано в "Історіях" Геродота у його 4 книзі. Подаю усі фрагменти у яких згадуються ці дві річки, щоби зменшити кількість тексту номерую ці фрагменти :
      ф.1  п.(параграф)19 : ... Ці кочівники живуть на схід на відстанні 14 днів шляху і доходять до річки Герра.
      ф.2   п. 20 :  За Герром простягається країна, що називається Царською і скіфи, які в ній живуть є найхоробріші та найчисленіші і вони  вважають інших скіфів своїми невільниками...
      ф.3   п.47 :  ... я назву  тепер ті (річки) з них  які найбільш  відомі і судноплавні від самих своїх джерел. Це Істр,  що має 5  гирлів, а потім  Тірас, Гіпаній, Борисфен, Пантікап, Гіпакірій, Герра та Танаїд.
       ф.4  п. 53  :  ...Через 40 днів плавання (по Борисфену) до містевосці, яка називається Герр (Герра)...
       ф. 5   п. 55 :  Шоста ріка - це Гіпакірій, що починається від озера, тече країною скіфів-кочівників  і вливається в море біля міста  Каркінітиди, залишаючи праворуч від себе Гілею і так званий Ахіллесів  шлях.
       ф.6   п. 56 :  Сьома ріка -  Герра, яка  відокремлюється від Борисфена в тому місці, до котрого є відомий Борисфен. В тому місці вона починає віддалятись від нього і має таку саму назву, як і та країна Герр, прямуючи до моря, відділяє країну скіфів-кочівників від царських  скіфів і вливається в  Гіпакірій.
      ф. 7   п. 71 : ...  Могили їхніх царів розташовані в місцевості .Геррів, в тому місці до якого Борисфен судноплавний, пливучи від моря ...

            З січня 1992 року я почав грунтовно займатися Скіфською історією і зокрема Геродотом.   І в тому ж році  я знайшов річку Герру ф.5  , яка "відокремлювалася" від Борисфена !  Виявилося, що у давнину Дніпро-Борисфен мав дельту, яка на сході обмежувалася дніпровською протокою, яка починалася нижче м. Нова Каховка і впадала в нинішню  Каркінітську затоку біля теперішнього міста Каланчак. Десь тут і потрібно шукати досі не знайдене місто Каркінітиду (Каркіну), яке не варто плутати з іншим давнім містом - Керкінітидою !..
         Все було чудово до  2008-2009 років допоки я не познайомився з частиною праці  Клавдія Птоломея "Географія" де йдеться про Європейську  Сарматію.   Зокрема ця праця підтвердила існування дніпрової протоки під назвою - Каркініт на якій знаходилися такі міста: Каркіна, і далі вверх -  Торока, Пасіріда, Еркаб,  Тракана і Навар.
      Ще виявилося, що є устя ріки Герра в Азовському морі !?? Нині ця ріка  зветься - Обитічна . Тоді подумалося, що було кілька рік з назвою - Герра і одна з них стала називатись  Каркіною !?
       Пошуки скіфських невідомостей зробили великий круг і фактично повернулися на своє місце, але рівним вище !:))
        А недавно вияснилося , що "джерела Борисфена" це місцевість у районі нинішнього міста  Запоріжжя, де  закінчувалися   дніпровські пороги ! А у ф.6   Геродот  називає  це місце  " до котрого   є відомий Борисфен", а у ф.7   він ще більш  точніший - "в тому місці до якого Борисфен судноплавний".
        У ф.6  Геродот пише, що тут починалася ріка Герра - тобто це великий район м. Запоріжжя !? Нижче  Запоріжжя у Дніпро впадає ріка Кінська, яка тут з  Дніпром творили відомий, козацький  Великий Луг !
        Тримати коней, чи кінноту, як колись так і тепер дорого коштує.  Якщо коней літом-осінню  було прокормити без проблем, то зимою-ранньою весною це була досить серйозна проблема... Великий Луг, як колись сприяв козакам у житті, так він помагав і скіфам нашим !..
        З грецької мови - "гіпос" - кінь,  "кіріос" - пан, господь.     Гіпаній - Кінська річка, так греки називали наш Південний  Бог-Буг, тоді Гіпа-кіріс  можна розшифрувати, як  "річка Панських Коней" - Кінська, що цілком відповідає природньо-історичним реаліям !!
         Ріка Кінська бере початок з Приазовської височини ( за Кл. Птолемеєм - це Аланські гори)  , південніше, менш як 10 км. тут бере початок річка Обитічна...   Ось це і є границя  між царськими і простими скіфами !
       В даному випадку Геродот цілком свідомо перекрутив географічні дані про Скіфію, адже  за точними записами можна було би створити досить точку карту Скіфії чи іншої держави. Адже для створення такої карти ( як і сьогодні)  вимагало багато часу,  достовірних даних, коштів, роботи... і такі карти були військовими, секретними....
        Геродот писав на замовлення афінської верхівки і на її гроші і зробив із Скіфської історії та географії справжній ребус чи головоломку, тай заздрили ті греки скіфській звитяжності !!!
          Отож Герра - це нині ріка Обитічна, а Гіпакіріс - ріка  Кінська, що впадає у Дніпро...
 

"джерела Борисфена " за Геродотом.

       Описуючи Скіфію давньогрецький історик Геродот пише таке, кн.4, 18 : "... на півночі на відстані, якщо пливти одинадцять днів, там джерела Борисфена" !?
       Дивно, але такий  цікавий пасаж про Дніпро-Борисфен ні український перекладач і коментатор Геродота А.О. Білецький, ні російський Г.А. Стратановський нічого не пишуть і не коментують ?
       Беремо звичайний аттичний стадій - 177,6 метра, 200 стадій за день шляху за Геродотом і 11 днів шляху сягає у нас 390 кілометрів.  Міряємо цю відстань від кінця Дніпра (м. Очаків) вверх по-течії і впираємося у перший чи то останній поріг, що був за м. Запоріжжям і звався цей поріг - Вільним, далі  вище йшли ще пороги:  Лишній, Будило, Вовнизький, Ненаситець, Дзвонецький, Лоханський, Сурський та Кодацький.
       Як пише "Географічна енциклопедія України" Київ 1989, т.1, С. 330   - "... пороги - пасма, які повністю перегороджували Дніпро."
       Тобто грецькі кораблі, які піднімалися вверх по Дніпру до першого дніпровського порогу Вільного, то далі для них ходу не було ніякого, і цілком очевидно, що  тогочасні греки вважали, що тут і починається Борисфен !
       Цілком очевидно, що пізніше грецькі мандрівники-купці глибше познайомилися із Скіфією, то вони більше взнали і про Борисфен-Дніпро .
       Ось що далі пише Геродот кн.4, 53 про ріку Борисфен : " Через 40 днів плавання до місцевості, яка називається Герр, відомо, що він тече з півночі, але звідти вище ніхто не може сказати, якими країнами він протікає..."
        Описуючи Скіфію Геродот використовував різночасові джерела інформації, але віднісся до них доволі некритично , зокрема описуючи Борисфен-Дніпро, тому тут така плутанина, яка нерозв,язана й досі...

Історія України : Гай Фонтей Агріпа.

       Про цього чоловіка я вже згадував у своїй статті " Апостол Андрій, Київ та Йосиф Флавій. ( літня сенсація за 2018 р.)"  за 4 липня 2018 рік у цьому ж блозі.
      В цій статті йдеться проте, що апостол Андрій не просто приїздив у Київ - Скіфію-Сарматію, а цілком очевидно, що вів тут переговори, щоби наші предки виступили проти тодішньої Римської імперії.
       Йосиф Флавій в "Іудейській війні" кн.7, 4,3 писав що скіфи у Мезії побили римлян і вбили легата Фонтея Агріпу.
       Цікаво, що у мінському виданню "Иосиф Флавий. Иудейская война"  Минск "Белорусь" 1991 у показчику імен зовсім не згадується Фонтей !?
       Коли буде український переклад Йосифа Флавія, хочеться, щоби Фонтея Агріпу згадали не просто так, адже про нього ще писав римський історик Корнелій Таціт у своїй "Історії" кн. 3, 4,6 :
         "... коли війна загорілась по всій Італії... даки  (у Й. Флавія - скіфи)  захопили  зимові табори перших  когорт і кінних загонів, обидва береги Дунаю ....
     Мунціан  ... послав на даків   шостий легіон... На чолі Мезії був поставлений Фонтей  Агріпа, переведений з Азії, де рік він там був проконсулом. Йому дали армію, набрану із колишніх вітеліанців..."
      У російському перекладі "Корнелий Тацит. История" Санкт-Петербург 1993 , с. 658 в коментарі пишеться таке:  " Гай Фонтей Агриппа - консул-суффект 58 р. наглядач за водами Тібру з 66-68 роки, а в 68 р. проконсул Азії. Призначений у 69 р. нмісником Мезії, загинув у битві з сарматами".
        За Скіфії і Сарматії на заході границя проходила по Дунаю... і все що там відбувалося належить до нашої української Історії !!!  Тому у нашій вітчизняній галереї  історичних осіб - портрет далеко не останнього римлянина - Фонтея Агріпи має бути на своєму місці ...
       У радянські часи було написано пісеньку про "Орла шостого легіону", її й досі люблять у Третьому Римі !;)) Така вже їх доля, тих Римів. Ось така виходить - ферратта !?:))

Таргітай - родоначальник скіфів.

      Читаємо уважно Геродота "Історії" книга 4, п. 5 :
              "  Скіфи кажуть, що їхній народ є наймолодший серед усіх народів, і ось як це сталося. Їхня країна була пустелею і перша людина, що там з,явилася, був такий, що звався Таргітаєм.  Батьками цього  Таргітая, як вони кажуть, але я цьому не ввірю, були, за їхніми твердженнями Зевс і дочка бога ріки Борісфена. Від них походив Таргітай і у нього було троє синів:  Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями,  з неба впали на скіфську землю зроблені з золота : плуг, ярмо, сокира та чаша".
        Зараз більшість  вважає, що скіфи були іраномовними кочівниками, які прийшли на наші землі  з якоїсь частини Азії ??
       І принесли з собою священний предмет -  "золотий плуг" ! Кочівники з плугом !? Безглузддя, нісенітниця !!
       А ще тут бачимо, що мати Таргітая є місцевою особою, і Зевс тут, як тут - Геродот у це не хоче вірити, але так було !
        А шановна більшість прихильників іраномовності скіфів, знають, як називається родоначальник, першопредок   іранців ???
         " ЙЙма, Йама -  іранській міфології першопредок  людства, культурний герой, творець благ цивілізації і суспільства людського, а ще при ньому не було хвороб, старості, смерті....
 А батьком Йами рахується -  Вівахвант !!"   - 
         "Мифологический словарь"  М. 1991, С. 265.
                Сини Таргітая мають  ірано-ідійське закінчення - "ксай" !?  Найбільш ймовірно, що ця скіфська легенда про Таргітая є дуже давньою, архаїчною для скіфського часу, коли в індоєвропейських народів було ще чимало спільного...
          Зевсу належало Небо. Ім,я Таргітай  є двокоріневим : "тар" - зірка,  "гет..." - людина = людина-зірка - цілком можливе трактування ім,я, коли тій батько володіє Небом !

Кінець крутого Корінфенянина.

      Скіфська контррозвідка, очевидно, дала йому оперативний псевдонім - "Корінфенянин". Він приїхав-приплив в Ольвію із Корінфа, перед самим початком війни Перської імперії із Скіфією у 519 р. до н.е.  Він був продавцем різної зброї, кругом нього крутилося з десяток його слуг і молодших товаришів . Він підписував контракти на доставку   корінфської зброї в обмін на майбутні партії скіфського збіжжя, таємно вербував агентів серед місцевого населення.
      Очевидно він об,їхав всю Центральну Скіфію від Дніпра до Дністра, підписуючи контракти і замальовуючи і записуючи на папірус все що бачив важливим з військового боку.
      Маючі усі дозвільні документи Корінфнянин тепер прямував до берегів Чорного моря і мав перейти кордон між скіфами-землеробами і алізонами на річці, яка нині називається Савранка і яка впадає у Півд. Буг на північному краю нинішньої Одеської області  село Піщана  Балтського району.
       Скіфські контррозвідники вирішили , що пора брати Корінфенянина із його кодлом на території скіфів-землеробів, бо якщо він переправиться до алізонів, калліппідів  (напівеллінів) то при спробі його арешту зможе втікти і  там надійно сховатись...
       Отож загін купця Корінфнянина вирішили взяти під час переправи через згадану річку Савранку. За топографічною картою і описами тієї місцевості видно, що тут є глибока річкова долина , яку не просто перейти будь-де.
       На території села Піщана знайдено археологічні культури - трипільську і черняхівську -  тобто люди жили тут з давніх давен.
       Очевидно, що загін Корінфнянина вчинив відчайдушний  спротив, а  йому вдалося втекти. Переслідуючі догнали його десь на лівому чи правому березі Савранки і зарубали і прикопали  його тут же, вклавши у його могилу його корінфський шолом , який був знайдений тут лише у 2016 році !!!
        Чому скіфи не взяли цей шолом корінфський в якості якогось трофею ??  Очевидно Скіфо-перська війна 519 р. до н.е. ще не закінчилася і через іншу агентуру у Скіфії Дарій міг дізнатись про провал такого цікавого шпигунського проекту і таким чином підкорективувати свої глобальні плани.
      Крім того сам корінфський шолом міг бути своєрідною міткою який би говорив про загін Корінфенянина. Крім того при затриманні загону Корінфенянина могли загинути кращі люди скіфської контррозвідки... було не до трофеїв.
   
       "За даними Діогена Лаертського, Анахарсіс написав вісімсот рядків віршів про скіфські звичаї в житті  і на війні№  - А.С. Русяєва " Славетний мудрець-скіф Анахарсіс"   Київ, Наукова думка, 2001, С. 63.
        Тобто Анахарсіс кодифікував (впорядкував) закони, як скіфські так і еллінські, які діяли на території Скіфії.
        Ще з тих  даних зрозуміло, що в разі війни у скіфському суспільстві діяли "закони війни" - по-простому вводився воєнний стан:
        Посилювалася охорона зовнішних і внутрішних кордонів  Великої Скіфії, важливих доріг, річкових переправ, бродів,  гірських перевалів, міст-городищ, обмежувалась діяльність чужоземних купців, посольств і т.п.
      Військова розвідувальна інформація, військові карти мають властивість "старіти":
            На місці важливої переправи появився міст із передмостовими  сильними укріпленнями, у городищах зробили другу чи третю лінію оборони і т.п.
          Хитрий і розумний Дарій Перший міг і не вірити в успіх  проекту  Корінфенянина, але інформація проте, що Дарій
 збирається повоювати і в Центральній Скіфії заставляла скіфських стратегів добре задуматись.
 До теми варто ще прочитати допис  попередній -  "смт. Саврань та Геродот" і "Давньогрецький шолом із Балтського району" за 14 червня 2016 року у цьому ж блозі...

   

смт Саврань та Геродот.

        Давньогрецький історик Геродот, описуючи нашу землю, яка мала  в давнину назву Скіфія у своїй 4 книзі "Історій"  п. 52 згадує ріку Гіпаній ( Південний Буг) у якій на відстані 5 днів шляху ще тече солодка (прісна) вода, а потім впадає джерело з "дуже гіркою водою".
       У попередньому дописі - "НПП "Бузький Гард" та скіфський цар Аріант" автор (Т.Д.) впевнився, що це гірке джерело (ріка Мертвовід) впадала в Гіпаній у районі   нинішнього міста Вознесенська Миколаївської області  !
       Міряємо вверх по течії "пять днів шляху солодкої води Гіпанія" ... і ми попадаємо у цікаве селище міського типу Саврань, що знаходиться на півночі Одеської області.
       Через містечко протікає річка Савранка - 97 км, тече  з Подільської височини, у верхів,ї вона має У подібну форму , а далі трапецієвидну - тобто це фактично гірська річечка і очевидно, що колір води у неї був "саврасий" - світло-гнідої масті. У Словнику Ожегова є ще кінь такої масті - савраска. Гнідий - це масть коня червоно-рижого кольору із чорним хвостом і гривою.
        Річка Савранка впадає у Південний Буг і контраст забарвлення води у цих ріках був добре помітним .
        Коли в майбутньому Саврань захоче мати свій герб, то зображення на ньому коня саврсової  масті буде цілком доречним.
      З геогрфічної точки зору  містечко Саврань цікаве тим, що тут  Півд. Буг вверх по-течії прямує майже на північ і між ним і Дністром (Тірасом) утворюється своєрідний коридор. в тому ж п.52 Геродот в кінці пише:
       "Тірас і Гіпаній у країні алізонів не дуже віддаляються один від одного, але звідти і далі кожен з них розходиться з іншим і відстань між ними розширюється."
        Ось і точка "розходження" цих рік і є сьогодні смт. Саврань !
       Ще в цьому п.52 говориться, що  "Це джерело (гіркоти) є на межі країн скіфів-землеробів та алізонів".
      Отож ми маємо чітку границю між алізонами і скіфами-землеробами по річках : Савранці, Півд. Бузі і Мартвовіду.  В цьому регіоні ще й проходить широтна  границя   між Степом і Лісостепом.
        Про алізонів Геродот пише ще в п. 17    : "... є інший народ, що називається алізонами. Вони і калліппіди взагалі мають такий спосіб життя, як скіфи, але сіють і їдять пшеницю і цибулю та часник  і сочевицю та просо.  Над алізонами живуть скіфи-оратаї, які сіють пшеницю не  для їжі, а на продаж..."
       Науковці ніяк не могли узгодити між собою "скіфів-землеробів" і "скіфів-оратаїв". Тут все просто - Геродот користувався кількома   письмовими джерелами по історії Скіфії.
      Отож у  Саврані колись проживали алізони, там і зараз живуть їх нащадки, які сіють пшеницю, садять часник і цибулю і т.п...
       А те, що Геродот трохи прибрехав про іраномовних скіфів - так він же історик, тим більше писав він по- заказу Афін...

НПП "Бузький Гард" та скіфський цар Аріант.

       До недавного часу не міг зрозуміти, чому в українській вікіпедії скіфських царів називають "скіфськими династами" ?
       Ось зацікавив мене скіфський цар Аріант, відкриваю укрвікі і читаю перше речення :  "Аріант - скіфський династ, про якого Геродот повідомляє у своєму відомому уривку Історії !У, 81, який має фольклорний характер..."
       Суть тут в тому, що скіфським династом може бути і якийсь голова скіфської  хліборобської сім,ї, яка могла жити без держави і без царя  ( в голові). Але якщо про царя пише якийсь немісцевий історик (наприклад Геродот) - то значить, що існувала держава, існувало царство, яким керував такий-то цар, а називати царя - "династом" - то є  пряме вихолощення і пониження нашої історії, шановні !!!
      Відкриваємо Геродота кн.4, п. 81  у перекладі А.О. Білецького, Київ 1993 і читаємо :
                   "  Яке число населення Скіфії, я не спромігся вточнити, але чув різні твердження про  їхнє число, одне - ніби населення її дуже велике, а інше - ніби справжніх  скіфів досить мало.  Проте одну річ мені показали наочно.  Отже проміж рік Борисфеном і Гіпаній є місцевість Ексампай, про яку я вже трохи вище сказав, що там є джерело з гіркою водою, котрого  вода вливається в Гіпаній і його воду не можна пити. В тому місці стоїть казан у шестеро більший від кратера, що його присвятив Павсаній, син Клеомброта в гирлі Понту Евксіну. Хто його ще не бачив, я поясню тому, що це таке.  Цей казан у Скіфії вільно вміщує шістсот амфор і завтовшки цей скіфський казан має шість стіп (пальців).
      Як кажуть тубільці, його було зроблено з наконечників стріл. Отже, їхній цар, якого звали Аріант, захотів довідатись, скільки є скіфів, і для цього наказав усім скіфам кожному принести по одному наконечнику стріли. А хто не принесе тому він загрожував смертю. Отже коли йому принесли дуже багато наконечників стріл, він вирішив спорудити з них постійний пам,ятник. З них він зробив цей казан і присвятив його  тому Екзампеєві. Оце я чув про населення Скіфії. "
             Як самі  бачите, нічого  "фольклорного" у розповіді Геродота немає !..
        А ось у російському перекладі Г.А. Стратановського пишеться-перекладається, що цар Аріант вирішив "собі пам,ятник" поставити з тих наконечників - ну ж  треба цього нашого   скіфського царя  зобразити трохи придурком, правда ж ?
      Про Екзампей  Геродот ще пише, що ця місцина-джерело, знаходиться "на відстанні чотирьох днів шляху від моря..." - кн.4, п. 52 .
      У Геродота кн.4, 101 "день шляху" становить 200 стадіїв. У Стратановського стадія  антична становить  177,6 метрів, а у Білецького так само, але у нього ще є геродотова  (?)  стадія у 148,85 метрів.   Тобто в одному випадку день шляху у Геродота це - 35,52 кілометрів, а у Білецького і 29,77 кілометрів. 
       За чотири дні шляху це може бути дорога довжиною у 119 і 142 кілометри... Де на морі у якій точці закінчувався цей 4-денний шлях ми не можемо знати !?
     
Але якщо взяти за основу річку з незвичайною назвою   Мертвовід-Мертвовод ( та що відає  мертвими), яка  протікає у Національному природньому парку "Бузький Гард" і вона в районі міста  Вознесенська  впадає у Гіпаній - Південний Буг і міряти від цієї точки в низ до моря Чорного - то за 134 кілометри  ми попадаємо у головне античне місто Дніпро-Бузького лиману - Ольвію ( с. Парутино)  !!!
      Отож бачимо, що 4-денний шлях від  Ольвії до р. Мертвовода був (є) цілком реальним ! І знаменитий Екзампей знаходився саме на цій річці !
      Глибокі  каньони, тверді породи каменю  і розмитий тонкий шар грунтів , заставляв думати тодішніх жителів, що тут десь має бути вхід у підземне царство Аїда . Такі незвичайні місцевості здається усі давні народи вважали святими, сакральними, культовими....
      І саме десь тут скіфський цар Аріант і поставив цей бронзовий казан, як своєрідний пам,ятник    Першій переписній компанії у Скіфії.
        Важко буде знайти місце де він поставив цей казан, але цілком можливо буде знайти місце де того казана відливали !
      Адже для виплавки  багато бронзи потрібно було чимало бронзоливарних печей, рештки яких можна  буде знайти, залишки бронзоливарних  шлаків,  поломаних і використаних інструментів майстрів, кераміку, у якому тимчасовому поселенню проживали майстри і їх підмайстри, їм потрібно було ще багато деревного вугілля, інших матеріалів, а ще багато їди і кухонної  посуди...
      Можливо майстри із всієї Скіфії проживали десь на березі Південного Бугу - там було багато води, лісу і можливість все це транспортувати річкою. А вже після виготовлення казану транспортували його в Екзампей.
      Щодо гіркоти води в Екзампаї - то це справді фольклорний момент, бо як Мертвовід, скіфський варіант Стіксу, який витікав з підземного Аїду - міг мати прісну, солодку воду !?:))
        Антична міфологія розповідає, що над водою ріки Стікс олімпійські боги давали клятку, а хто   її порушуквав, то лише на десятий рік мав змогу повернутися на Олімп. Ця клятва вважалася найнай...
За селом Петропавлівка вверх по течії Мертвоводу на топографічній карті Миколаївської області 1993 р.  зображено три кургани: можливо скіфські, можливо в одному з них  поховано царя Великої Скіфії -  Аріанта...