буський король Бож.

      Виявилось, що повідомлення про антського короля Божа у "Гетиці " Йордана не зовсім правильно перекладене !?   Як пише перекладачка "Гетики" Скржинська в  коментарі 612 - Йордан  вжив термін із римського права -  dediticii , що значить "були підкорені, маючи зброю в руках". Тобто Бож і синами і 70 старійшинами не попали в "полон", а всі полягли на полі битви із зброєю в руках. Це вже потім Вінітарій - розіп,яв їх тіла для постраху іншим.
       Йдучи із Паннонії з Середньодунайської рівнини до витоків Західного Бугу військо готського короля Вінітарія не раз ступало у бій, і король Бож про це знав і не було йому потреби вести якісь переговори з  запеклими ворогами, щоби із своєю королівською верхівкою попасти в полон.
        В Аміана Марцеліана кн. 31 Вінітарій  названий - Вітімиром, який "опирався на інше племя гунів, яке він за гроші залучив у союз з собою".
       Цілком очевидно, починаючи велику війну проти гунів і антів, Вінітарій підкупив якусь частину гунів, яка очевидно перебувала на території нинішнього  Закарпаття і охороняла Карпатські перевали , куди вели дороги до Антів...
       Бож знав і розумів, що основні події цієї війни будуть і розгортаються на півдні - на місці сучасної Одещини і Молдови.  Де з військом між Карпатами і р. Дністром на північ прямувало військо іншого готського короля Атанаріха, щоби об,єднатись із військом Вінітарія для спільних дій.
       Тому король Бож разом із королівською радою 70 старійшин вирішили дати бій  у якому знищити,як найбільше ворогів, цінною власного життя.
      Вірогідно, битва між  військом Божа і військом Вінітарія відбулася на землях  нинішнього селища міського типу - Красне, що знаходиться на південь від Буська-Бужеська.
       Красне (Красна гірка) - це ті місця, де колись для походу, чи навчання, чи святкування збиралися війська,  крім того через Красне йшла доволі сухими місцями дорога до Буська.
       Пізніше  Баварський географ напише, що словянське племя "бужан" мало 230 укріплених городищ-міст, це фактично вся річкова долина Західного Бугу з притоками до м. Дорогочина. Напевно і тоді  королівство Божа займало ці землі без великих змін у річковій системі.
      Королівська рада Божа складалась із 70 старійшин, це багато, але скоріше - це були 70 князів, як зібрались на війну  проти Вінітарія, адже він дебоширив  майже цілий рік,як писав Йордан.  Також очевидно, що майже  кожен стрійшина-князь відповідав за 3 городища і прийшов із своїм загоном воїнів . Королівська рада Божа була своєрідним парламентом, адже територія королівства тягнулася на кількасот кілометрів... і  тут доводилося вирішувати чимало різних питань на місці.
       Очевидно, що більшу частину свого великого війська  Бож поставив на Краснянському полі, а частину залишив  у столиці королівства - Божську-Бужеську для охорони човнів і самого міста....
       Цілком очевидно, що тут на Краснянському полі готський король Вінітарій втратив значну частину свого війська, ще втратив наступальну ініціативу, і щоби пригасити свій страх -  розіп,яв мертвими вже короля Божа, синів його і 70 старійшин-князів, щоби налякати інших.
       Так, як Буськ в той час був непогано захищений  природньо - річковими, болотними долинами і валами і ровами з сторони Красного, то вірогідно Вінітарій для облоги Бужеська війська не посилав, щоби не втрати решту.
       Про подальші успіхи Вінітарія історія мовчить, а зустрічаємо його вже на середньому Дністрі, нині це Кельменецький район  Чернівецької області,село Комарів, де мала би бути річка Ерак і  містечко античне Еракт.... Тут до бідолашного Вінітарія з військом підібрався сам  гунський король Баламбер і поцілив  з лука у голову готського короля, на  смерть.
       А перед тим Баламбер у нижньому Подністров,ї розбив великий табір іншого готського короля Атанаріха, який очевидно, йшов на допомогу Вінітарію.
        Сам Атанаріх втік до римського імператора Феодосія у Константинополь, і тут його чи то втруїли, чи помер сам .... а сталося це у січні 381 року.
        У досить цікавій книзі Павла Орозія "Історія проти язичників" кн.7, 34 говориться про те, що Феодосій безстрашно напав на скіфські племена, яких сторонився сам Олександр Великий.  Але Феодосій був дуже хитрим, то у напад на Скіфію-Гунію-Антію кинув готських королів з військами (Атанаріха і Вінітарія).
      Феодосій так і пізніше воював проти  Арбогаста , кинув проти нього 10 тисяч готів, який той  перебив  - П. Орозій кн.7, 35,19.
      Але у П. Орозія є ще досить цікава інформація, де він описує тодішній світ  кн.1,2,53 : "...із сходу лежить Аланія, в центрі Дакія,там же Готія, далі лежить Германя".
       Орозій точніше не пише, де та Готія була, але якщо врахувати, що Германаріх у Паннонії правив кілька десятків років, яка тоді належала до Римської імперії - то Готія була у Паннонії !!!
Федерати Першого Риму тоді нападали на нашу землю, тепер ось федерати Третього Риму нападають на нас - нічого їх історія не вчить !?:))