" Як ішов я з Дебречина... "

        Хто не знає цієї веселої про кохання української народно пісні !?
        Є гіпотеза, що Дебрецен (нині місто в Угорщині, недалеко  Карпат) до приходу сюди угорців, тут було слов,янське місто - Доброчин.
       Як писала, історик Ю.к. Колосовська, до Дебрецена з Будапешта через м. Сольник  (переправа через річку Тису)   у 2 ст. н.е. давні римляни проклали торгову римську дорогу, якою звичайно, могли скористатись і озброєнні люди :))  - "История Европи" М. 1988, с.611.
      Цілком очевидно,  що цією дебречинською дорогою вирушив готський правитель Вінітарій, якого у Паннонії залишив гунський (скіфський)  король  Баламбер (Велимир) після того, як вона була відібрана у римлян.
     Як відомо 9 серпня 378 року загинув не тільки римський імператор Валент, але і римське військо, воювали з ними готи.  Очевидно, тоді скіфський володар і гунський король - Баламбер з своїм військом знаходився недалеко Дунайської границі свого королівства і він вирішив скористатись сприятливим моментом - завоювати Паннонію. Паннонію він завоював і при цьому був убитий Германаріх ! З якого Йордан зробив великого полководця і державника, ха-ха !  В той час Паннонія була римською провінцією, і тут стояли римські війська, і тут з своїм народом жив і правив, наскільки йому дозволяли римляни - Германаріх.
      Ще Йордан придумав, що Германаріх дуже довго жив, і тому він (Йордан) чогось конкретного про військові перемоги не міг пригадати і написати.
      Ще великий український історик М. Грушевський т.1, С. 149 ясно писав   про  "ілюзоричність великої монархії Германаріха..."
       Сучасні українські історики чомусь не пішли слідом, а пишуть таке:
       " Золоте століття" черняхівського суспільства припало на  правління вже згадуваного короля остроготів Германаріха,  що тривало чи не півстоліття напередодні 375 р."
       Баламбер у Паннонії залишив правити готами Вінітарія. Очевидно через намову і допомогу римлян - Вінітарій виступає проти влади гунів і зокрема Баламбера - вирушив у "край антів", де схопив короля Божа із синами і 70 старійшинами і розіп,яв їх для постраху -  Йордан "Гетика" п. 246.
        Далі, як пише той же  Йордан пп. 247-249 Вінітарій буянив менше року і його пострілом з лука на річці Ерак вбив сам Баламбер ...
       Гіпотеза, про те що короля Божа - готи розіп,яли на місці нинішнього міста Буська-Бужська   Львівської обл. багато прихильників не мала, бо усі вірили в існування держави Германаріха на берегах великого Дніпра, а це якийсь  далекий закуток, який нікому і не потрібний !
      Але нині, коли стало відомо, що Вінітарій вийшов із військом з Паннонії, перейшов через карпатські перевали і попав на землі нинішньої Західньої України, то містечко Буськ тут було зовсім не пустим місцем !   Тут зливається повноводн ріка Полтва із Західним Бугом, і далі достатньо вони у  річці (Зах. Буг), щоби безпечно плисти у низ течією до р. Вісли і далі у Балтійське море.  Тобто тут  був початок надійної комунікаційної на той час лінії зв,язку  з іншими германськими  землями для Вінітарія.
       Тому тут й правив король Бож, можливо це був його один з титулів - Бож - "божий", бо сидів він на ріці Божій- Богові - Бугу !?
       У 2015 році львівські археологи Петро Довгань та Наталя Стеблій досліджуючи Мале городище  у Буську знайшли частину споруди черняхівського часу - 3-4 ст. і ще одну споруду - празько-корчацької культури - 5-8 ст. н.е. -  " Історія Буська" Буськ 2017, С.30.    Я не буду писати, що дослідження центральної частини Буська - пл. Ринок, а колись це звалось "Старе місто" наші шановні археологи ще й не починали, а тут культурний шар сягає від 3 до 5 метрів !!! То події війни   Вінітарія із Баламбером тут могли мати місце !
         Також очевидно,  що у Буську чи його околицях Вінітарій мав би залишити невеликий гарнізон вояків в невеликому укріпленні для контролю над рікою Західний Буг...
        Річка Ерак, очевидно, протікала біля містечка  Еракт, що було на березі р. Дністер, це нині Чернівецька обл. с. Комарів. - "Тарас Дишкант "Географія" Клавдія Птолемея: карта України" Львів  2009,С. 33.
       Це межиріччя Дністра і Прута, тут його перетинали три лінії Траянових валів. Біля села Комарів проходив найпівденніший. І звідси на північ ці землі колись напівзалежали від Риму, з часів імператора римського Траяна і дальше.
      Ось тут вірогідно в Еракті-Комарові і зупинився Вінітарій з військом, чекаючи на вказівки з Риму та новин з інших фронтів великої імперії.
       Гунський король Баламбер рішучим ударом в центр готського ійська убив їхнього полководця - Вінітарія.
      Баламбер, очевидно, своїми талантами прославив, зробив із слова "гуни" непереможний бренд і до нього потягнулися інші кочівники і не кочівники великої Євразії.... переймаючи на себе це ім,я .
       Так було із доблесними і непереможними гетами-готами скіфськими, в 3 ст. н.е. ім,я   "готів"   почали брати германські племена на себе. Звичайно, що ті германські "готи" ніколи не були на берегах Азовського моря, як  їх предки на острові Готланд у Балтійському морі.