Кримські готи і Буськ.

      Продовжуючи вивчати Готську тему далі, вдалося знайти деякі підтвердження думкам, які були  подані у попередніх статтях: "Як ішов я з Дебрецина"  та "буський король Бож" .

       Київський історик  Ігор Піоро досліджував історію кримських готів і 1990 року видав книгу "Кримская Готия"  А в журналі "Хроніка 2000 " н.33  "Крим - крізь тисячоліття"  надрукував підсумовуючу статтю СС. 239-248  : "Кримські готи у світлі минулих та сучасних історико-археологічних досліджень". Ось цікавий висновок з цієї статті, с.243 :

       "Не виключено, що розташування могильників пізньоримського часу в Херсонеській окрузі та на Південному березі Криму  - від Ай-Тодору до Алуштинської долини - свідчить про сприяння з боку Херсонеса і Риму розселенню готських дружин у стратегічно важливих місцях з метою використання їх, як федератів".

       І. Піоро далі згадує Псеввдо-Аррана, який писав про  жителів Криму "евдосіан", що  говорили  готською мовою,  а невеличке германське племя евдусіїв-евдоксів, яке проживало у південній частині Ютландського півострова (це північна частина Європи)   про них писав і Юлій Цезар і Корнелій Тацит.

       Про готів, які проживали у Криму і підкорялись візантійському імператору Юстиніану  Першому пише Прокопій Кесарійський у своїй праці "Про будови".

       А чернець Вільгельм Рубрук у 1253 році повідомляв, що у Криму є готи, які розмовляють німецькою мовою. А у 16 ст. посол Бусбек у .Стамбулі записав 68 слів готської мови...

       Кримські готи були хрестиянами  , останній готський митрополит Ігнатій відправив останню літургію в Криму в день Пасхи 23 квітня 1779 року - усіх і кримських татар і кримських готів виселила з Криму у Приазов,я -с. 206  Ю. Кулаковский  "Прошлое Тавриди".  Остаточне виселення  у 1944 році зробила Совєтська імперія.

       Тобто поява готів-германських племен у Криму - це була цілеспрямована політика давнього Риму. Готи показали себе добрими служаками у якості федератів, бо нічого спільного з населенням колишньої Скіфії вони не мали.  Тобто кримські готи то не була частина вигаданої "великої держави Германаріха". Немає ні одного опису битви на якійсь місцевості, яку би виграв чи провів Германаріх. Все було вигадано Йорданом, а частина готів  "пішла" у Приазов,я -  тому що багато істориків писали, що Скіфія  починалася з тих місць...

       Клавдій Птолемей і Йордан писали, що границя між Германією і Скіфією-Сарматією проходить по річці Вісла.  Тому прагнення захопити басейн ріки Західний Буг, який є притокою Вісли  - готським королем Вінітарієм   і зокрема   поселення на території нинішнього Буська не є вже таким фантастично-вигадливим, як це показалося львівському історику Леонтію Войтовичу :" Короля  антів Божа повязують з Божеськом у Болохівській землі, або навіть з Буськом" - "Готи  на території України: результати досліджень на початок 21 століття" 2008 рік.

       Очевидно, що Вінітарій не зміг захопити давнього Бужська-Буська  і встановити контроль над Бугом, і він вдався до залякувань -  розіп,явши мертві тіла  короля Божа і його князів,синів...на Краснянському полі.

       Юрій Глушко у книзі " Омріяна країна дітей Одина" Київ 2008 рік, С.33  подає Карту поширення памяток черняхівської археологічної культури за О. Гея. На цій карті добре видно, що найбільш заселенними територіями "черняхівців" є землі між ріками Прутом і Дністром , нині в більшості  Молдова. То цілком зрозуміла логіка вторгнення римських федератів Атанаріха і Вінітарія, якщо не вдалося завоювати всієї Скіфії-Гуннії , то хоча би завоювати цей ласий кавалок землі , а звітам вже можна буде продовжувати агресивну політику  Риму.

       В цілому можна сказати, що "готські" предмети, речі, які знаходять на українських землях дійсно належали готам, але готського панування тут не було - були бої, битви, були союзні готські племена, були полонені і були військові трофеї....

       Пізніше Прокопій Кесарійський у "Таємній історії" писав, що Європу грабували такі племена: гуни, склавени і анти - готів поряд не було.