20 днів шляху до меланхлейнів.

Геродот у своїй "Історії" кн.4 про меланхлейнів згадує 7 раз:
п. 20 Він розповідає, що меланхлейни "народність не скіфська" і живуть вони на північ від царських скіфів.
п. 107 "Меланхлейни одягаються в усе чорне, звідки і їхня назва, а звичаї у них скіфські" ?
Очевидно, що Геродот користувався різними джерелами, де один автор рахував, що меланхлейни подібні до скіфів, а інший це заперечував.
Параграфи 102, 119, 125 , які розповідають про нараду царів, які були у складі Скіфії і про те, як скіфи водили персів у землі меланхлейнів, андрофагів і неврів я рахую вигадкою Геродота, чи його попередника.
В п. 100-101  описаний "скіфський квадрат" - я також рахую його вигадкою. Просто там співпало кілька чисел, але повідомлення Геродота про те, що "меланхлейни живуть на півночі від Скіфії 20 днів шляху" (706,4 км при стандартному стадію у 176,6 метра) варте уваги усіх дослідників !
Від Ольвії прямо на північ 706,4 км це дуже багато і ламає усі схеми скіфологів, які бачать територію Скіфії дуже обмеженою і невеликою, іще вони безмірно вірять Геродоту..
Ось, як виходить з цієї проблеми сучасний український скіфолог В.Ю. Мурзин "Скифская проблема глазами автора" Киев 2014, С. 65 - " под днями пути" понимаем дни довольно медленной перекочовки" ?? "День шляху" - це стандартизована міра, відстань і її ніяк не можна змінювати !
Північніше Черніговщини була давня українська земля - Стародубщина, яка нині належить РФ.
Отож міряємо 20 днів шляху від Ольвії, Дніпровську переправу долаємо або  біля Трахтемирівського скіфського городища, або біля Ходосівського ( біля Києва) також скіфського городища і  опиняємося в центрі Стародубщини давньоукраїнської. Можливо ця відстань була в 21 або у 22 дні шляху, але для свого "квадрату" Геродот її округлив до 20.
Є науковці, які говорять, що народи (етноси) почали інтенсивно формуватись у бронзову епоху. Нагадаю, що Скіфські часи - це залізний вік, який настав після бронзи.
Тобто територія Скіфії на півночі сягала усі давньоукраїнські землі !!