Скіфський цар Атей.

        Що ж пишуть наші історики про цього царя ? Напочатку 20 ст. у своїй великій праці "Історія України-Руси" Михайло Грушевський писав С.120: " Скитське царство Атея, відоме нам з нагоди його війни з Филипом Македонським. Страбон здогадувавсь, що до держави сього Атея належала більшість варварської людності між Меотидою і Дунаєм.  Знаємо, що він воював з сусідніми тракійськими народами та грецькими побережними сістами (Істрополем, Візантією, і сам наложив головою)" .     Внизусторінки історик подає зноску, у якій перераховує античних авторів, які дозволили йому зробити такий висновок: Юстін, Страбон, Климент і Фронтін.
      Авторський колектив під керівництвом П.П.Толочка "Давня історія України" Київ 1994, С.122-7  пишуть : " Яскравим  свідченням могутності Атея  став і випуск ним власної монети, карбованої в античному місті Каллатія, найдавнішої з відомої нам серії безперечно скіфських грошових одиниць". У книзі є зображення однієї монети Атея: "Це сталося 339 р. до н.е.... Відбувся рішучий бій, в якому скіфи зазнали поразки. В жорстокій січі загинув і сам Атей, він мав тоді майже 100 років".
       Про  загибель Атея у 339 році у великій монографії пише і Павленко Ю.В. "Передісторія давніх русів у світовому контексті" Київ 1994, С.182 ., а ще львівський історик Дмитро Павлів  (авторський колектив) "Історія України" Львів 1996, С.33   і Катерина Бунятян 2Давнє населення України" Київ 1999, С.193.    Вірогідно, що напочатку 21 ст. мало що змінилося у трактування смерті  скіфського царя Атея. Найбільше про скіфського царя Атея написав римський історик Помпей Трог : 9, 1,9  " Філіп, завоювавши херсонеські міста, вирушив навіть у Скіфію за здобиччю, щоб по-купецьки відшкодувати військові збитки новою війною.
       В той час у Скіфії був цар Атей, гнаний війною з боку істріанців, він через  посередництво аполлінійців попрохав допомоги у Філіпа, обіцяючи за це всновити його і зробити спадкоємцем Скіфського царства, тим часом цар істріанський помер і таким чином звільнив скіфів  і від страху війни і від потреби допомоги. Тоді Атей відпустив македонян і наказав передати Філіпу, що він не просив  у нього допомоги і не пропонував усиновити, бо скіфи не потребують захисту македонян, яких вони перевершують хоробрістю, і йому не потрібен спадкоємець при житті сина...  Роздратований цією відповіддю Філіп, знявши облогу Візантію, заходився воювати із скіфами і, щоб викликати їхню недбалість, вислав наперед послів, оголосити Атею, що він під 
час облоги Візантію обіцяв статую Гераклу і тепер іде поставити її біля гирла Істру.
          Тому він вимагав вільного пропуску для здійснення священної обітниці богу і говорив, що йде до скіфів, як друг. Атей запропонував послати до нього статую, якщо він бажає здійснити обітницю, він обіцяв не тільки поставити її, але дбати про її недоторканість, а з військом вступити до своїх володінь він не дозволить   .Коли ж Філіп поставить статую проти бажання скіфів, то після його віддалення він її скине і мідь  її використає для наконечників стріл. Коли таким чином обидві сторони роздратувалися, зав*язалась битва, в якій скіфи не дивлячись на перевагу їх душевної доблесті й численності, були переможені хитрістю Філіпа. Взято було 20 тисяч дітей і жінок, багато худоби, але золота і срібла не виявилося, чим вперше була засвідчена бідність скіфів. 20 тисяч кровних кобилиць було відіслано до Македонії для виведення породи".
      Але описуючи події ближчі до свого часу Помпей Трог подає і такі факти 37,3,! :" Розпочавши державну діяльність, Мітридат негайно почав думати не про управління державою, а про збільшення її. Отже, він з величезним щасттям підкорив непереможних раніше скіфів, які знищили Зопоріона, полководця Олександра Великого з 30-ма тисячним військом, перерізали перського царя Кіра з 200 тисячами воїнів і захопили втікаючого македонського царя Філіпа".
    Ще Помпей Трог 38, 7,3 :" Колись два царі, які наважилися не підкорити Скіфію, а тільки увійти до неї, саме  Дарій і Філіп, насилу знайшли шлях для втечі, звідки сам він Мітридат отримав значну частину сил для війни з римлянами".
        З цієї інформації можна зробити висновок, що у певних моментах  Помпей Трог не пише правди. Якби насправді Філіп переміг  СКІФСЬКОГО  царя - то про це писала би вся антична історіографія, але цього немає!   А істріанці це жителі невеликого містечка біля Томів - це землі Скіфії _ чим ці жителі викликали таку велику біду для всієї Скіфії?? Щодо Візантія - то тільки вискочка Філіп хотів його завоювати, а для Атея це була давно налагоджена дорога скіфського зерна до міст грецьких.
         У Плутарха є ще одна брехня про атея:"  Скіфський цар Атей, до якого в полон попав флейтист Ісменій, наказав йому під час пиятики заграти на флейті. і хоч присутні були враженні грою і дружно плескали в долоні, цар поклявся, що кінське іржання йому подобається більше. Ось до якого ступення його вуха були далекі від Муз, а душа загрузла у стійлі, достойна слухати не стільки коней, скільки ослів".   Вся справа в тому, що Римська держава поступово перетворювалася в імперію і для цього був потрібний приклад  супергероя - Олександра Македонського , а тут його батько Філіп дістав по-шапці від скіфів, ну хіба може такий батько - бути батьком супера?? Ні, звичайно1