Кельти, скіфи та Вавілонська вежа.

        8 листопада 2012 року щось мене потягнуло до Львова, де я перебуваючи в одній книгарні з пів-дня вибрав і купив собі три книги з історії України. Одну з них написав молодий науковець Геннадій Казакевич "Кельти на землях України: археологічна, мовна та культурна спадщина" Київ 2010 рік видання. Ось фрагмент з цієї книги С.257-8 , який мене дуже зацікавив:
        "Річ у тім, що в середньовічній ірландській генеологічній та історичній традиції територіям тодішньої Русі, історичної Скіфії, відводилося вельми важливе місце. Саме звідти походив міфічний предок ірландців Феній Фарса (Fenius Farsa), скіфський правитель, який брав участь у будівництві Вавилонської вежі, а згодом, нібито, винайшов ірландську мову. За версією "Книги завоювань Ірландії", його син Нел одружився з донькою єгипетського фараона Скотою, а їхній син Гойдел згодом перебрався з Єгипту до Скіфії, де мешкав упродовж тривалого часу разом зі своїм племенем, яке й звалося гойделами (ірландцями). Згодом вороги вигнали  Гойдела зі Скіфії. Він помандрував до Іспанії, а вже звідти перебрався на Смарагдовий острів.
       Оповідь про Фенія Фарса та Гойдела вважається цілком легендарною. Вона виникла не раніше 7 століття під впливом вітхозавітних легенд про Вавилонську вежу й втечу євреїв з Єгипту. Появу у цьому сюжеті Скіфії пояснюють співзвучністю самоназви середньовічних ірландців  scotti  зі етнонімом  scythi , себто "скіфи". Втім, для середньовічних освічених ірландців Скіфія була цілком реальною прабатьківщиною , своєрідною  "Ірландією на Сході"".
             Перечитавши у Біблії розповіді про Вавілонську вежу і втечу євреїв з Єгипту - цілком їх сприймаєш, як біблійні оповіді, легенди. Але про ірландську генеологічну легенду цього не скажеш:      Скіфський правитель Феній Фарса. цілком  ймовірно мав ще такі імена, як Прототій (Геродот кн.1,103),  для царя Асірії Асархаддона він звався - Бартатуа (Маштатуа) і  який очевидно одружився на асірійській принцесі. Відомо, що асірійський цар Тіглатпаласар, який захопив  Вавілонію і у Вавілоні коронувався на вавілонського владику, взявши собі ім*я - Пулу.  З цього випливає, що Феній Фарса у Вавілоні міг справді допомагати відбудовувати, відремонтовувати справжню Вавілонську вежу -  Асархаддонові.
           Коли Асірійській державі при Ашшурбанапалові знову було неспокійно йому на допомогу прийшов скіфський цар Мадій син Прототія - тобто Нел, його було друге ім*я. Хоч Єгипет був у складі Асірії, але тодішній  цар-фараон Псаметіх явно був нелояльним до асірійської влади.  Тоді військо Мадія-Нела і відправилося у Єгипет.  Про правдивий диспут між єгиптянами і скіфами Ви шановні читачі можете знайти допис у цьому блозі. Очевидно, що справ у Єгипті родич Ашшурбанапала - Нел-Мадій (династичні шлюби давали людині багато різних імен) не міг так скоро закінчити, вірогідно, що крім того, щоб загладити свою вину Псаметіх за Нела і видає свою дочку - Скоту. Яка тут у Єгипті йому і народжує сина - Гойдела. Через рік, два, три, п*ять разом із батьком і матір*ю і усім скіфським військом (експедиційний корпус) повертаються додому - у Скіфію.       Є щось у цій моїй  трактовці цієї Історії фантастичного, нездійснимого ???  Немає! Ірландська розповідь про Фенія Фарсу є правдивою, яка доповнює досить цікавими, невідомими  досі моментами Скіфську історію...
          Що тут порадити ірландцям з Ірландії і не з Ірландії: потрібно їм організувати, щось на кшталт СІІ (Скіфський Інститут Ірландії), бо без Історії Скіфії їм тепер ніяк!  Хто-зна, можливо їхня Невістка з Єгипту - Скота (ім*я можливо поправили пізніші редактори) спочиває у першій скіфській столиці Кардес (нині Немирівське скіфське городище у Вінницькій області) лежачи в золотому саркофазі і тримаючи в руках невеличку статуетку, яку єгиптологи називають "ушебті"...
          Скіфи ще раз побувають у Вавілоні спробуючи допомогти Дарію Третьому. А ось що про них тоді писав Арріан "Похід Олександра" кн.3,13: "...скіфи і їх коні були ретельно захищені панцером". Супер військо, суперзброя.
          (Шановні Читачі, якщо комусь буде не важко перекласти цей текст на англійську і надіслати його Вашому знайомому ірландцю, чи ірландці, то думаю, що їм і Вам буде приємно за ось таку Нашу спільну Історію, яка ще потребує багато роботи дослідників. Дякую наперед. Тарас Дишкант. м. Буськ 14 листопада 2012 р.)