Буський поштовий папір.

До недавнього часу основним матеріалом який широко використовувався у Пошті всього  Світу був папір: аркуші паперу для написання листів, конверти, пакети, коробки для посилок, марки, обгортковий папір, папір для ведення поштової документації і т. п.
Найдавнішою папірнею, яка працювала на українських землях  - була у Буську, нині Львівська область.
За книгою О.Я. Мацюка "Папір та філіграні на українських землях ." Київ, Наукова думка, 1974 р., сторінки 29-30: Найдавніша філігрань Буської папірні відома з 1541 року.
Буський папір широко використовувався як у Західній так і Східній Україні, а ще у Великому князівстві Литовському для ведення міських гродських та земських книг.
Для друкування своїх книг буським папером користувався відомий друкар Іван Федоров.
Крім писального і друкарського паперу Буська папірня випускала ще так званий промисловий папір, який використовувався, як шибки для вікон - змащували його жиром.
У 1575 році внаслідок татарського нападу папірня перестала  діяти, але через кілька років вона відновила свою діяльність.Очевидно, що в ході Визвольної війни Б. Хмельницького у 1654 році папірня знову перестала діяти, відновила свою роботу через деякий час.
У 1714 році велика повінь на Західному Бузі зруйнувала папірню і греблю. Відбудували папірню лише у 1765 році, але очевидно недовго вона пропрацювала ??
Після захоплення Австрією українських земель папірня у Буську запрацювала і відома філігрань за 1783 рік.
Остання філігрань Буської папірні датується 1788-9 роками.
За роки існування Буської папірні змінювалися її власники, а разом з тим змінювалися і філіграні (герби) переважно на буському папері.
Серед водяних знаків буського паперу були такі герби: польського міста Лодзя, герб самого міста Буська, герб Леліва, герб Сас, герб Побуг ...
Останнім володарем Буської папірні очевидно, що був відомий Ян Фредерік Прешель. Ось опис філіграні буського паперу за 1789 рік С. 264 : " Поштовий ріжок під короною в орнаменті з квіткою".
Пізніше поштовий папір виробляли ще у папірнях таких сіл : Кривотули (1808), Ляховичі (1824) і Шкло (1824-26 ).
Отож Буська папірня належить до найдавніших папірень України, де вперше, офіційно почали виготовляти поштовий папір !!!
Залишки греблі, де була знаменита Буська папірня можна бачити і сьогодні, через ню прокладена пішохідна доріжка, а через річку Зах. Буг пішохідний , залізний міст, а недавно поряд, при дорозі був встановлений пам*ятний знак щодо Буської папірні.
Від нинішньої Буської пошти до Папірницької греблі близько одного кілометра асфальтової дороги...