До останнього часу я вірив, що "царські скіфи" згадані Геродотом займали степові райони Криму і прилеглі землі до цього півострова. Навіть коли стало зрозуміло, що царська влада (династія) сформувалась у басейні ріки Бог (Південний Буг), зокрема на Немирівському городищі. Думалося, що пізніше царська скіфська влада перейшла до степових скіфів. Сумніви цього "переходу" влади закрались коли стало зрозуміло, що казан Аріанта, як пам*ятник всій Скіфії знаходився майже на однаковій віддаленості від Немирівського городища і Кам*янко-Нікольської переправи (дніпровські Герри). І що поховання скіфських царів (Герри) не могло відбуватись на самому краю їхніх володінь ?? Тобто територія царських скіфів не могла зразу же закінчуватись на Правобережжі біля згаданої переправи !?
Відомо, що могутнє кочове військо не може існувати без землеробських племен і відповідної ремісничої бази. В цілому, щоб принизити скіфів, Геродот дотримується концепції, що скіфи були кочівниками (тобто більш варварами, а ніж осілі племена), а ще вони прийшли з Азії іраномовним народом.
Читаємо Геродота 4,20 (його опис границь Царської Скіфії) з поясненнями автора (Т.Д.):
"За Герром простягається країна, що називається Царською і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші і вони вважають інших скіфів своїми невільниками. (Дніпровська переправа-Герри та річкова Герра-ріка Обитічна царські кургани існують тут по свої обидва боки ! Тому Царська Скіфія не може тут бути "однобічною" відносно Геррів !).
Вони на півдні сягають аж до Тавріки (Кримські гори), а на схід - до рову (границя Керченського півострова), що як я сказав, прокопали народжені від сліпих, і до гавані на Маєтідському озері, що називається Кремни ( м. Бердянськ) Де які інші частини їхньої землі доходять до ріки Танаїда. ( Очевидно, що тут мається на увазі місто Танаїс у гирлі Дону, яке належало до Боспорської держави, а сама ця держава спочатку була залежна від Царської Скіфії. Самі Кремни і землі до Дону цілком належаль до Тісагетського скіфського царства).
Вище на північ від царських скіфів мешкають меланхлейни, це вже інша народність не скіфська. Вище від меланхлейнів, наскільки я знаю є болота і незалюднена країна". Кінець цитати.
В іншому описі Скіфії Геродот 4,107 про меланхлейнів сам собі заперечує, що у них "звичаї скіфські". Далі йде опис скіфо-перської війни з Дарієм Першим, хід якої Геродот дуже перекрутив і сфальшував. Трохи раніше Геродот 4,101 пише: "А сторона Скіфії від моря в середину країни до меланхлейнів, що живуть на півночі Скіфії, становить двадцять днів шляху. Одноденний шлях за моїми підрахунками дорівнює двумстам стадіям". При розмірі стадія 176,6 метрів відстань від моря до меланхлейнів буде 706,4 кілометрів . Якщо цю відстань міряти від Ольвії і далі на північ то вона досягне зони так званої юхнівської археологічної культури (Б.М.Мозолевський "Етнічна географія Скіфії" Київ 2013, С.62), яка немає ніякого стосунку до скіфської чи скіфоїдних культур, які південніше тут існують:Посульська, Ворсклинська та Північнодонецька групи. Посульська і Ворсклинська групи мають своє коріння на Правобережжі. Тобто царські скіфи, які зародились у басейні Бога, займали землі у межиріччі Дністра і Дніпра і ще частину лівобережних земель по річку Кільтиччя-Гіпакіріс, яка розмежовували Царську Скіфію від Тісагетського царства.
Звісно, що у Царській Скіфії проживало багато різних племен згаданих і незгаданих Геродотом, та іншими античними авторами. Царська Скіфія мала великі ресурси, адже їй підкорялись інші подібні і неподібні племена Євразії: від Дунаю до Алтаю і на Закавказзя, а ще вона перемогла у двох війнах величезну Перську імперію (Томіріс та Ідантірс) ...
Немає коментарів:
Дописати коментар