Загадка Царської Скіфії.

До останнього часу я вірив, що "царські скіфи" згадані Геродотом займали степові райони Криму і прилеглі  землі до цього півострова. Навіть коли стало зрозуміло, що царська влада (династія) сформувалась у басейні ріки Бог (Південний Буг), зокрема на Немирівському городищі. Думалося, що пізніше царська  скіфська влада перейшла до степових скіфів. Сумніви цього "переходу" влади закрались коли стало зрозуміло, що казан Аріанта, як пам*ятник всій Скіфії знаходився майже на однаковій віддаленості від Немирівського  городища і Кам*янко-Нікольської переправи (дніпровські Герри). І що поховання скіфських царів (Герри) не могло відбуватись на самому краю їхніх володінь ?? Тобто територія царських скіфів не могла зразу же закінчуватись на Правобережжі біля згаданої переправи !?
Відомо, що могутнє кочове військо не може існувати без землеробських племен і відповідної ремісничої бази. В цілому, щоб принизити скіфів, Геродот дотримується концепції, що скіфи були кочівниками  (тобто більш варварами, а ніж осілі племена), а ще вони прийшли з Азії іраномовним народом.
Читаємо Геродота 4,20 (його опис границь Царської Скіфії) з поясненнями автора (Т.Д.):
"За Герром простягається країна, що називається Царською і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші  та найчисленніші і вони вважають інших скіфів своїми невільниками. (Дніпровська переправа-Герри та річкова Герра-ріка Обитічна царські кургани існують тут по свої обидва боки ! Тому Царська Скіфія не може тут бути "однобічною" відносно Геррів !).
Вони на півдні сягають аж до Тавріки (Кримські гори), а на схід - до рову (границя Керченського півострова), що як я сказав, прокопали народжені від сліпих, і до гавані на Маєтідському озері, що називається Кремни ( м. Бердянськ) Де які інші частини їхньої землі доходять до ріки Танаїда. ( Очевидно, що тут мається на увазі місто Танаїс у гирлі Дону, яке належало до Боспорської держави, а сама ця держава спочатку була залежна від Царської Скіфії. Самі Кремни і землі до Дону цілком належаль до Тісагетського скіфського царства).
Вище на північ від царських скіфів мешкають меланхлейни, це вже інша народність не скіфська. Вище від меланхлейнів, наскільки я знаю є  болота і незалюднена країна". Кінець цитати.
В іншому  описі Скіфії Геродот 4,107 про меланхлейнів сам собі заперечує, що у них  "звичаї скіфські". Далі йде опис скіфо-перської війни з Дарієм Першим, хід якої Геродот дуже перекрутив і сфальшував. Трохи раніше Геродот 4,101 пише: "А сторона Скіфії від моря в середину країни до меланхлейнів, що живуть на півночі Скіфії, становить двадцять днів шляху. Одноденний шлях за моїми підрахунками дорівнює двумстам стадіям". При розмірі стадія 176,6 метрів відстань від моря до меланхлейнів буде 706,4 кілометрів . Якщо цю відстань міряти від Ольвії і далі на північ то вона досягне зони так званої юхнівської археологічної культури (Б.М.Мозолевський "Етнічна географія Скіфії" Київ 2013, С.62), яка немає ніякого стосунку до скіфської чи скіфоїдних культур, які південніше тут існують:Посульська, Ворсклинська та Північнодонецька групи. Посульська і Ворсклинська групи мають своє коріння на Правобережжі. Тобто царські скіфи, які зародились у басейні Бога, займали землі у межиріччі Дністра і Дніпра і ще частину лівобережних земель по річку Кільтиччя-Гіпакіріс, яка розмежовували Царську Скіфію від Тісагетського царства.
Звісно, що у Царській Скіфії проживало багато різних племен згаданих і незгаданих Геродотом, та іншими античними авторами. Царська Скіфія мала великі ресурси, адже їй підкорялись інші подібні і неподібні племена Євразії: від Дунаю до Алтаю і на Закавказзя, а ще вона перемогла у двох війнах величезну Перську імперію (Томіріс та Ідантірс) ...

Скіфські Герри та херологія.

Сліпа віра скіфологів у все, що написав Геродот дуже гальмує розвиток цієї науки.Зокрема це стосується вигаданого Геродотом іранського походження скіфів !? Описуючи Скіфію історик пише, що скіфських царів ховають у місцевості Герри, а ще існує річка Герра. Найбільше курганів скіфської знаті є в місцевості навколо дніпровської Кам*янко-Нікопольської переправи, про це повідомляє відомий скіфолог Б.М.Мозолевський "Етнічна географія Скіфії" Київ 2013, С.107 .
Річку Герру вдалося знайти, розшифровуючи загадки  античного вченого - Тарас Дишкант "Географія" Клавдія Птолемея: Карта України" Львів 2009, С.38 . Це виявилась нинішня річка, що впадає в Азовське море - Обитічна. Довжиною майже 100 км, бере початок на південних схилах Приазовської височини.
Завдяки топографічній карті ( 2 км в 1 см) Запоріжської області в басейні річки Обитічної вдалося нарахувати курганів аж 27 штук! Сусідні території такого скупчення курганів не мають. Тобто це підтверджує, що на берегах цієї річки Обитічної-Герри  справді ховали масово представників скіфської знаті .
Виправляючи власні невірні гіпотези вдалося встановити, що Приазовська височина - це "Аланські гори" за Клавдієм Птолемеєм - Тарас Дишкант "Рипейські гори" Львів 2012, С.6. І що кругом тих гір проживали здавна скіфо-алани. Зосередження курганів на річці, яка тече з гір на південь, вказує на те, що місцеві жителі користувалися міфологічним світоглядом про те, що боги їхні проживали далеко на Півночі, біля Великої Ведмедиці!
Дослідження більшості курганів цієї ріки зможе розв*язати чимало проблемних місць нашої Історії.
До автора цього допису (Т.Д.) давно вже приходила думка, що "герри" то є європейсько-домашні "хєрри". Кілька днів тому автор відвідав бібліотеку, погортав трохи різних словників і ось результати пошуків, від яких читачеві вже не важко буде зробити власні висновки.
Ось з німецької мови: herr - пан і багато є ще  "чоловічих" слів  з таким початком. У німецькій мові є ще слово: ger - метальний спис, просто спис. З іспанської: guerra - війна ! А слова "герой" та "герць" усі знають їхнє значення.
Очевидно, що намисто спочатку було суто чоловічим атрибутом, яке складалося із шнурка і нанизаним на нього зубів впольованих звірів. У нашому Карпатському регіоні воно зветься "гер-дан". Дан - був колись  такий бог у наших предків.
Також очевидно, що слово "герр-хєрр" люди взяли із навколишнього світу звуків, подій: коли зустрічаються дві недружелюбні собаки - вони гарчать, ричать, скалять зуби, а статеві органи їх напружуються. Ось і виходить така історико-мовознавча херологія !:)) Собака вважається першою одомашненою твариною.
А ще як ми знаємо буйні свята із фалосами: Діонісії, Пріапа, Лібера, Шіву, нашого Ярила, Германа болгарського, Сатирів - то все стає на свої місця - нічого подібного в іранській міфології не було !
Скіфські Герри це ще один доказ європейського походження усіх європейських скіфів, нічого іранського тут не було !!!

Спаргапейт - засновник Скіфської держави.

Геродот 4,76 перелічує династію скіфських царів: першим йде - Спаргапейт, другим Лік, третім Гнур, далі Савлій та Ідантірс.
За Діогеном Лаертським у Гнура ще були сини Анахарсіс і Кадуїд. Життя відомого Анахарсіса по багатьом даним вкладається у такі хронологічні рамки: 620(10) - 550(40) рр. до н.е. (А.С.Русяєва "Славетний мудрець-скіф  Анахарсіс" Київ 2001 р.). Тоді головні роки діяльності першого скіфського царя Спаргапейта будуть мати такі часові рамки: 700 - 675 рр. до н.е. (одне покоління це 25-30 років).
За археологічними даними скіфська культура починається з 7 ст. до н.е. - бачимо, що тут суперечностей немає! На річці Бог (Південний Буг) за тим же Геродотом у верхів*ї ріки було велике озеро де паслися дикі білі (сакральні) коні, а нижче по течії ріки стояв казан Аріанта, як пам*ятник всієї Скіфії!
За археологічними даними в басейні Південного Бугу є тільки одне велике скіфське городище Немирівське, кругле (святе) у плані і має свій початок у 7 ст. до н.е. З цього випливає, що його будівничим міг бути тільки перший скіфський цар Спаргапейт ! Гекатей згадує місто у Скіфії - Кардес ( тут корінь - серце) можливо так і звалася столиця Скіфії, а нині просто Немирвіське городище!?
Нині переважно більшість скіфологів впевнена, що кочові скіфи були іраномовними, як про це писав Геродот. За Стефаном Візантійським "скіфи - фракійське племя", а Плутарх писав, що  кельти мішались із скіфами і творили військо, що  мало спільну назву "кельтоскіфи".
Якщо знову вернутись до археологічних даних Скіфських часів - то вони не творять тут якоїсь однієї археологічної культури. Елементи "фракійської та гальштатської культур досить добре простежується на археолгічних пам*ятках Лісостепу, особливо Немирівського городища "  ( вже згадувана А.С.Русяєва С.40).
Тому думається пошукати мовні коріння імені Спаргапейт у архаїчній англійській  (кельтській) мові особливих заперечень нівкого не буде: spar - матч, бій півнів, суперечка, боксувати, битися, pay - плата, платня, розплата, карати, робити... "Боєва розплата" - можливий переклад імені Спаргапейт. Більш точний переклад дадуть мовознавці, а чим більше слово має значень - тим воно давніше! Очевидно, що ім*я Спаргапейт отримав коли об*єднав усі проскіфські племена.
Вірогідно, що Немирівське городище будувалось за один раз. Зійшлося все військо Спаргапейта (літом) і за один чи два тижні насипало вали, викопало рови і збудувало в*їздні  дерев*яні вежі з воротами.
А вали ніде не розмило, не осунулися, хоч стоять вже 2700 років!!! Очевидно, що землю з вибраних валів носили у плетених кошиках з верболозу, як у давньому Вавілоні. Велика кількість людей носила землю іще міцно своїми ногами її утрамбовувала, а після  закінчення валу його обкладали накопаним дерном, щоби через осінь-зиму-весну  вал не розмивався дощами-снігом. Тільки в одному місці, де вал загатив невелику долину і тут утворилося невелике болото-озерце - вал понижується десь на метр.
У східній частині городища, де вал з обох боків обступає ліс сьогодні, через вал йде невелика дорога, яка піднімається по валу вверх і потім вниз. Тобто вал виглядає незакінченим !? Це підтверджує ранішу догадку, що це було зроблено будівельниками спеціально. За давнім світоглядом: коли якусь річ зроблено (завершено) то до неї приходить Смерть. Недоробленість частини валу, якраз навпроти сходу Сонця цю здогадку і підтверджує!
Отож маємо вагомі аргументи, що Історію державності України слід почанати із засновника Скіфської держави - Спаргапейта і його столиці - Немирівського скіфського городища !..

Казан скіфського царя Аріанта.

За переказами Геродота у верхів*ї ріки Південний Буг (Гіпаніс) паслися дикі білі (сакральні) коні, а в пониззі цієї ріки  на одній з її приток (р. Мертвовід) був поставлений Аріантом казан виготовлений із наконечників стріл  (Геродот 4, 81), а майже посередині цієї ріки є відоме велике скіфське Немирівське городище, майже правильної круглої форми. Стало зрозуміло, що саме з цієї ріки  і цього городища почалася Скіфія !
Але Геродот пише, що  в його час цією державою правили "царські скіфи", основні землі яких були у Криму. Постало питання, яке здавалось, що немає розв*язку: А коли ж то скіфська влада "немирівської" династії перейшла до "кримської" ?? І ось буквально вчора вдалося побачити правильну відповідь на це питання.
За відомим скіфознавцем на Немирівському городищу скіфське життя тривало від середини 7 до кінця 6 ст. до н.е. (Б.Мозолевський "Етнічна географія Скіфії" Київ 2013, С.54). Тут на скіфологів чатує кілька нерозв*язаних питань, які недають їм по-справжньому полюбити це Немирівське городище. Перше: Чому таке велике і до певної міри сакральне городище (кругле) і неприступне було покинуто скіфами ?? Друге: За загальноприйнятою версією кочові "іраномовні" скіфи з*являються у нас тільки напочатку 5 ст. до  до н.е., невідомо звідки приходячи і незалишаючи чогось потім "іранського"? Тоді у скіфологів виникає питання: А чи було Немирівське городище скіфським, якщо самі скіфи з*явились тут після всього ??
У 529 і 519 роках до н.е.  Скіфія і скіфи у двох переможних війнах супроти величезної Перської імперії утвердили за собою славу "непереможених" !! В тодішньому світі не було ворога, який би міг напасти на Скіфію і від цього факту  великі і численні скіфські городища фактично втрачають своє оборонно-військове значення...
Скіфські царі переносять свою увагу на кінне військо. Закуті в залізну броню коні і люди були непереможними! Ось, що про це військо пише сучасний військовий експерт: "У скіфів кіннота вперше в історії війн і воєнного мистецтва стає основним родом війська.Зародився новий рід війська - стратегічна кіннота, який проіснував, аж до середини ХХ ст." - В.Грицюк "Військо скіфів" Київ 2009, С.123.
Найкращі умови для розведення великої кількості коней це степова зона нинішньої України. Столичним регіоном Скіфії стає місцевість довкола Кам*янко-Нікопольської переправи, згаданий вище Б.Мозолевський С.107 . Тут найбільше відомо царських курганів скіфів.
Цікаво, що віддаль між Нікольською переправою і місцем де був  казан Аріанта прямо по-карті майже відповідає віддалі між Немирівським городищем і місцем   де був казан. Місце Нікопольської переправи неможливо перенести кудись, а ось місце для  казана і побудови Немирівського городища можна було вибрати відносно цієї дніпровської переправи! Очевидно, що в часи правління скіфського царя Аріанта відбулося перенесення столиці Скіфії з Немирівського городища в район земель Нікопольської переправи. Якби таке перенесення відбувалось з якимісь збройними сутичками, то еллінські автори про це  обов*язково би написали. Казан Аріанта був поставлений рівновіддалено від старої і нової скіфських столиць, що й примирило прихильників старого і нового.. Ще Геродот пище, що Аріант пригрозив скіфам смертю, якщо вони не принесуть по  наконечнику стріли. Очевидно, що це в більшій мірі відносилося до віддалених земель Скіфської держави.
Найбвльш вірогідно, що таку серйозну погрозу міг зробити скіфський цар, який приймав участь у війні 519 року, проти Дарія Першого. Тоді цілим скіфським військом керував Ідантірс, цілком можливо, що Аріант був його сином і приймав участь у війні у статусі царевича. Після смерті батька Аріант вирішив взнати точну кількість населення (очевидно боєздатного) у своїй державі і затіяв ось такий "перепис" населення !
Очевидно, що казан Аріанта не міг бути виготовленим  таким величезним,ємкістю у 600 амфор . Цифра 600 є цілком сакральна і складає близнюкову  двоїну числа 300. А "триста спартанців", як і інших воїнів розкладається на шість частин по 50 чоловік і це число (50)  також є сакральним. Шість частин по всіх сторонах світу, а ще вогонь всередині складають Божу повноту Світу ( 7 богів).
А ось товщини казану було би достатньо і один чи два пальці, а теоретично скіфські металурги підрахували, що із зібраного металу можна було виготовити казан саме такої товщини ( шість пальців)  не виходячи за встановленний, святий його об*єм у 600 амфор. Вірогідно, що у гирлі р. Мертвовід був встановлений більш менш звичайний казан для жертвоприношень з нього.
Двоє науковців пробували визначити розміри казана Аріанта (ж-л. "Археологія" Київ 1989, С.117-121), і у них вийшли цифри, що скіфів могло бути від 3,4 до 15,6 мільйона чоловік. І вони вирішили, що у Північному Причорномор*ї такої кількості люду не могло проживати. Але якщо взяти розміри Скіфської держави від Алтаю і до Дунаю і далі, Середня Азія і Кавказ , то середня цифра може бути цілком можливою від  вирахуваних  чисел.
Отож найбільш вірогідно, що Аріант був сином, якоїсь царівни із земель Нікопольської - Кам*янецької переправи, саме за його правління почалося своєрідна  "скіфізація" місцевого  скіфського населення.

Газетні смужки навхрест.

В часи Другої світової війни (1939-1945 рр.) у містаї на віконне скло наклеювали газетні смужки, щоби підчас бомбового удару, зокрема вибухової хвилі це скло не дуже розліталось по кімнаті, ранячи людей, які на той час перебували у ній.
Шановні громадяни України!!! Давайте не будемо чекати на якесь рішення Президента України, чи Верховної Ради, а чи Кабінету міністрів, чи іншої нашої влади - давайте наклеїмо газетні смужки на наші вікна і хай всі бачать, що ми готовимося до війни з російським агресором! Адже ці смужки можна за півдня мокрою шматою прибрати з вікон...
Давайте таким чином скажемо, покажемо Путіну і решту Світу, що у нас таки йде війна, яка має назву "АТО" ! Ось такий флешмоб !!!
Хай дипломати і закордонні гості Києва і великих міст України побачуть, що справи тут серйозні. Усі нижні поверхи будівель можна заклеїти навхрест, а перед тим наклеїти прозору плівку...
Зараз ми загрузли у питанні: чи вводити воєнне становище, чи ні ?? Але при бажанні Президента України у нас є ціла армія офіційних безробітних, яку можна запросто використати для побудови фортифікаційних споруд, сидіння біля поранених, на ремонтних заводах воєнної техніки, для патрулювання вулиць і територій і т.п., платячи їм звісно хоч мінімальну зарплату ...
А ще на перших поверхах вікон, вітрин можна наклеїти фотографії     зруйнованих будинків із Донецької і Луганської областей ...

Очевидні речі, які викривають політику Кремля !

Такими речами є російські газогони: Північний і Південний потоки.
Підготовчі роботи Північного почалися ще в 1997 році, а будова у 2005 році, 2011 році запрацювала перша нитка газопроводу. Газ поставляється в Німечину.
Південний потік має початок 2007 року, будівництво почалося в грудні 2012 року. Ще не збудований.
 Спільна риса, що їх об*єднює - те що вони йдуть морями Балтійським і Чорним і минають такі країни, як Україну, Білорусь, Литву, Латвію, Естонію, Польщу.
Якби Путін (Кремль) хотів співпрацювати з вищезгаданими країнами - то ці газопроводи йшли би землями  цих країн - була би нормальна економічна залежність і ціна була б значно нижча при їх побудові ! І ці газопроводи тільки б зближували   між собою  згадані країни !

Ще коли почали будівництво Північного потоку, то польські депутати сказали таке: " ... що будівництво цього газопроводу загрожує безпеці і незалежності Польщі" !
Бачимо, що польські депутати аж ніяк не помилялися !!!
Нищення України кремлівські стратеги запланували  як бачимо ще у 1997 році !

Рада Добровольчих Батальйонів.

Учора бачив фото представників добровольчих батальйонів, які пікетували адміністрацію Президента України з вимогою, щоби їм дали важке озброєння для  боротьби із ворогом, який хоче поневолити нашу землю!!!
Тоді подумалося: Хлопці це не так робиться! Треба було колоною по тротуарах йти по всіх державних установах і презентувати всюди на листочку А-4 свої вимоги - щоби найбільше людей Вас бачило і чуло!
А ранком ( 5 вересня 2014 р.) мені стало страшно, адже в  подібну ситуацію український народ вже потрапляв!!!
Ось дані із грубечої книги "Історія українського війська" видана у Львові, 4-е видання - 1992 році.: С.363 -18 травня 1917 року  відбувся Перший Всеукраїнський Військовий З*їзд. Тоді до президії з*їзду було вибрано М.Грушевського, С.Петлюру, В.Винниченка... 18-23 червня 1917 року відбувся Другтй з*їзд, делегатів спочатку було 1976 чоловік, які представляли 1.732.442 вояків (українських) - тобто 1,7 млн чоловік !?!! Третій з*їзд відбувся 2-12 листопада 1917 року.
Ні Грушевський, ні Петлюра, ні Винниченко не хотіли, щоби була українська армія, вони хотіли побудувати соціалізм разом з російськими більшовиками.
25 грудня 1917 року російські більшовики маючи всього 30 тисяч війська, 60 гармат і 10 бронеппоїздів почали війну проти України (С.402). 29 січня 1918 року під Крутами кілька сотень студентів хотіли зупинити цю навалу ! І все !!! А дальше мілійони жертв  українського народу від більшовицького терору...

Потрібно, на мою думку зараз створити Громадську Організацію "Рада Добровольчих Батальйонів", яка би просувала в народні маси свої (народні) інтереси, кожен день можна моніторити і давати результати прихильності до сучасних партій, які йдуть на Вибори-2014 р. , Написати Іловайську історію, опираючись на всім відомі і невідомі факти.
Верховна влада в Україні 2014 року нібито оновилась, але за духом залишилась в старому часі. Крім того історія України, ні сьогодні, ні 26 жовтня 2014 року не закінчується,  і ворог залишається ворогом попри його єхидні ухмилки...

Культові скарби часів бронзи.

У Флавія Філострата в "Житті Аполонія Тіанського" кн.3,21 згадується таке діяння індійського царя Ганга: "... зарив він у землю сім незламних мечів, щоби ніяке чудовисько не наближалося до його царства".
Цікаву наукову статтю про скарби бронзового і раннього заліза із вмістом 7 предметів написав львівський історик, археолог Дмитро Павлів : "Скарб с. Руда та деякі аспекти культової практики у гальштатський період на заході України" це із збірника "Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині" Випуск 9, Львів 2005, С.257 . Переважно такі скарби бувають із сьомома бронзовими кельтами, а також браслетами, а на Закарпатті трапився скарб із  сьомома бронзовими мечами! Д.Павлів пише, що на території зокрема Польщі (південної) було знайдено кілька десятків подібних скарбів, а ще він наводить багато прикладів шанування числа "сім".
Святе значення числа "сім" має свою просторово-часову сутність: сім зірок Великого Воза (Ведмедиці) давали змогу точно орієнтуватися  за сторонами світу, а Місячний календар містив у собі чотири "сімки" - 28 днів. Ще Дмитро пояснював, що скарби подібного типу із числом сім предметів були для вшанування сонячних божеств ?! Тепер можна твердо сказати, що такі культові скарби мали пряме відношення до Землі-годувальниці !
Чи була у давніх індійців така культова практика невідомо (авторові Т.Д.), адже Флавій міг просто її перенести на персонаж свого роману, взявши її із європейського минулого, зокрема кельтського.
За Флавієм ми ще можемо зробити висновок, що кожен такий культовий скарб був справді - царським.. Чимало таких скарбів походять з 8 ст. до н.е., з тих неспокійних часів є і Михалківські золоті скарби, як бачимо все сходиться .
Вивчення світогляду наших предків тепер можна сказати стоїть на правильному шляху ...

Скіфи у романі Флавія Філострата.

Грецький автор Флавій Філострат народився приблизно у 170 р., помер 244-249 роках н.е. Він зокрема написав книгу "Життя Аполонія Тіанського", яка була досить популярною, яка описувала подорожі по відомому тоді римлянам світу: Вавілон, Індія, Єгипет, Гераклові Стовпи, розглядалось чимало філософських і життєвих питань. Одним словом це була антична пригодницька художня література, яка скіфологів здається не зацікавила.Українського перекладу цієї книги здається ще немає, але він безсумніву потрібен, бо там є досить цікаві згадки про наших предків - скіфів. Автор (Т.Д.) користувався  російським перекладом цієї книги за 1985 рік.
В кн. 1,13 говориться, що були брехуни, які говорили, що Аполоній (головний герой) цілий рік прожив у скіфів де  віддавався любовним втіхам . Флавій пише, що Аполоній "у скіфів то й ніколи не був".
кн.1,31 пишеться про "жертву Сонцю чистопородного білого нісейського жеребця, обвішаного брязкальцями, ніби для тріумфальної ходи". Згадаємо дуже коротку згадку Геродота кн.4,52 про скіфських  диких білих коней, які паслися біля великого озера. Очевидно, що їх також приносили в жертву Сонцю !?
кн.2, 2 "Разом з іншими горами Тавр та Кавказ обступає  і межує Скіфію з Індією, досягаючи Меотиди і лівобережжя Понту і простягається на двадцять тисяч стадій (3.532 км), ось така довжина в цілому Кавказького хребта".  Для нас тут найціцавіше, що Скіфія межувала з Індією !?
кн.2,3  згадується, що Прометей був  прикутий на Кавказі. В Есхіла Прометей закутий "на краю землі у Скіфії".  Для творчості особа Прометея була досить цікава і пізніше автори поселяють його на Кавказі, хоча це і не "край  землі".
кн.2, 43 згадується про крайній  вівтар Олександра Македонського у вигляді мідного стовпа з написом "Олександр тут зупинився" у Індії. Про вівтар Македонського у Європейській Сарматії згадує Клавдій Птолемей та інші автори.
кн.3, 20 розповідає про царя Ганга, який відбив напад скіфів на Індію, які вдерлися через Кавказ .Здається скіфологи про зіткнення скіфів та індійців зовсім нічого не пишуть !?
кн.3, 21 розповідає, що цар Ганг зарив у землю сім мечей, щоби "ніяке чудовисько не  наближалось до його царства".   Про знаходження  "скарбів-жертвоприношень" дуже гарну статтю написав Дмитро Павлів у збірнику "Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Випуск 9. Львів 2005, СС. 257-272 . Тут в основному згадуються скарби  із сімома бронзовими кельтами, але у Закарпатті біля с. Чорний Потік був знайдений скарб із семи бронзових мечів, "які стояли сторча у ямі" (С.261).
кн.6, 20 пишеться, що у Спарті керівників спартанців шмагали біля "Артеміди Скіфської" !? Про цю Артеміду скіфологи , здається також мовчать, але це дуже цікавий факт!!! За Геродотом 6,84 скіфи мали переговори з спартанським царем, які закінчилися безрезультатно, щодо спільного походу проти Перської імперії.
кн.7, 26 говориться про розміри Скіфії, що скіфи "заперті між Істром, Фермодонтом і Танаїсом".
Ще відомі листи Аполонія Тіанського: "61. До Лесбонакту. Анахарсіс Скіфський був мудрець, а  то що він був скіфом, так це для його мудрості не втрата"....