Неври та Стільське городище.

У попередній статті про "Баварського географа" автор забув згадати свідчення Аполлінарія Сідонія, про те, що у війську Атіли воювали "неври і бастерни". Далеко не всі науковці вірять в існування в той час неврів, але за тим же Баварським географом нервяни мали 78 городищ.
Про неврів кілька разів згадує Геродот, до середніх років цього історика (450 рр. до н.е.) додамо 850 років Баварського географа і отримуємо, що неври, як назва народу існувала близько 1300 років, а це дуже багато. Клавдій Птолемей описуючи  кавказькі народи Азіатської Сарматії пише про свано-колхів. Свани ще й досі живуть високо в горах у Грузії і є сусідами колишніх колхів-абхазів, а сам К.Птолемей використав дані Карти Агріппи, а це 12 р. до н.е.
Геродот писав кн.4,51, що з "великого озера" витікає Тірас-Дністер і воно "відмежовує землю скіфів від землі неврів". Це озеро мені вдалося знайти - це є нині Верхньодністровська низина, яка дуже заболочена і має кількаметровий шар торфу, для його утворення було потрібно багато води. Це озеро-болото починається біля міста Роздол Львівської області і вверх по течії Дністра тягнеться прямо по карті на 60 км до м.Самбора. Берег озера від карпатського боку і є землі неврів. Євстафій писав, що слово "неврос" значить молодий олень. Справжній гірсько-лісовий вигляд мала земля неврів, тож не дивно, що у давнину місцеве населення в основному займалось полюванням на оленів, звідси і їхня назва. Ще Геродот писав кн.4,105, що раз на рік невр перетворюється на вовка.Підтвердження цьому я знайшов у буковинській (с.Тисовець) новорічній Маланці. Коли одна її частина "вовків" водить "ведмедя". "Ведмежі свята" - це залишки ще з мисливського періоду життя цього народу, це донеолітичні ще часи! Важкі умови проживання на землях неврів сприяли законсервування фактично їхнього життя на довгі роки і століття.
Стефан Візантійський також згадував неврів, як "народ в Сарматії, і що є країна Неврида". Як бачимо усі наведені історичні факти не суперечать один одному, а лише доповнюютьсамих себе. Вернемось до великого озера Геродота, яке ділило скіфів і неврів. Біля м.Роздолу, де закінчується це озеро у Дністер впадає річечка Колодниця. У верхів*ї цієї річечки 10-12 км знаходиться знамените Стільське городище - столиця червлян. Недалеко Роздолу, на правому березі Дністра є село Києвець - тут діяла давня переправа через Дністер, тобто всі дороги, що на правому, що лівому березі тут Дністра, а раніше озера-болота вели сюди до цієї Києвецької переправи. Звідси ще одна дорога йде в Карпати до Середньоверецького перевалу, який давав змогу контактувати Прикарпаттю із Закарпаттям.
Отож можна сказати, що місце побудови Стільска біля цієї Дністровської переправи не було випадковістю! І тому досліджуючи Стільсько науковці мають це робити разом із дослідженням земель цієї Києвецької переправи.
Клавдій Птолемей згадуючи багато народів, що населяли Європейську Сарматію - нервян не згадав, але є згаданні карпяни. Гора Говерла - ототожнюється з горою Карпата (Кирпата), а біля неї знаходиться важливий тут перевал Яблуницький, який був важливим, очевидно, і для давнього Риму і не попав у "Географію" К.Птолемея. Дорога від цього перевалу до Дністра проходила землями неврів...