В описі Скіфії, а зокрема ріки Борисфена Геродот 4,53 наводить цікаві числові дані: "...Через 40 днів плавання до місцевості, яка називається Герр, відомо, що він тече з півночі, але звідти вище ніхто не може сказати якими країнами він (Дніпро) протікає. Однак встановлено, що тече він через пустелю доки не досягає країни скіфів-землеробів. Справді, ці скіфи живуть на його берегах на відстані 10 днів плавання..."
Ні в українському перекладі Геродота А.О.Білецького, ні в російському Г.А.Стратановського невдалося знайти коментаря відносно тих 40 днів "борисфенових"? Очевидно, вважається, що це число має міфічне походження. За "Географічною енциклопедією України"К. 1989, т.1, С.325 Борисфен перекладається з давньогрецької буквально "той що тече з півночі". Загальна довжина Дніпра 2201 км, в межах України - 981 км.Якщо прийняти 1 день плавання (шляху) у 30 км - то одержуємо 1200 км. Протока-ріка Каркініт (Герра) відокремлювалась від Дніпра нижче нині міста Нова Каховка. Якщо звідси міряти вверх по Дніпру 1200 км, то ми приблизно попадаємо в район нинішнього білоруського міста Орша. До цього міста Дніпро фактично прямує із сходу на захід, а тут круто повертає прямо на південь. Очевидно, що саме про цю 40-денну дніпровську відстань і йдеться в описі Геродота. Сюди добиралися давньогрецькі дослідники-мандрівники. За кілька десятків кілометрів від Орші притоками Дніпра і Західної Двіни можна попасти в басейн Балтійського моря - це ще одна цікава особливість цього району м. Орші.
Можливо, місцевість де ховали скіфських вельмож називалася Герри, а так як Скіфія складалася із окремих царств, то таких місцевостей було трохи. За топографічною картою Запоріжської області вздовж ріки Обитічної-Герри автор нарахував більше 20 курганів. Великі скіфські кургани відомі в пониззі Дніпра біля Нікополя, також біля м. Білогірська в Криму і на річці Висунь притоки Інгульця за Б.Мозолевським.
Відома Чорноліська археологічна культура, попередниця скіфського кола культур по-Дніпру дотягувалася до устя ріки Ворскла і по характеру господарства використовувала орне землеробство. Якщо міряти від устя Ворскли 300 км (10 днів плавання) вверх по Дніпру, то ми попадаємо в район нинішнього Києва, де відоме Ходосівське скіфське городище. Ось і маємо територію проживання дніпровських "скіфів-землеробів". Вище Скіфії на північ були дрімучі ліси, де населення і землеробства було дуже і дуже мало - справжня лісова пустеля! Щоби невдаватись до надмірних пояснень, чого він й сам не бачив, Геродот слово "лісова" випустив із своєї розповіді...
Авторський допис "Брехня Геродота про скіфські ріки" можна прочитати на цьому блозі - dovgastorona3.blogspot.com
2 вересня 2020 р.
ВідповістиВидалити