Розкуркулення: станція Бандурка.

     "   Проїхавши станцію Підгородню, нас повезли далі, в напрямку до малої степової станції Бандурка, що лежить за кілометрів шістнадцять від Первомайська...
       Станція була обгороджена колючим дротом. Нас перебрала нова охорона і завела за дроти. Там уже стояв довгий ешалон з 15-тонних товарових вагонів. Ешалон охороняло російське ГПУ з північного краю. Не довірив окупант совєтсько-українському ГПУ, прислав своє!"     -  Кузьма Каздоба "Заметений шлях" Львів, Ліга-Прес, 2014, С. 11-12.
      Нині Бандурка це невелике село Тарасівської сільської ради Первомайського району  Миколаївської області.
       Йшов тоді 1930 рік і очевидно, що таких станції подібних до тієї в Україні було напевно кілька десятків... На таких станціях у вагони грузили цілими сім,ями і вивезли на російську Північ  850 тисяч чоловік  з України.
      Скільки тисяч тоді в ці роки загинуло українців - українська наука ще не береться рахувати.
            Після Другої світової війни коли розроблялось міжнародне право про геноцид, тодішній Радянський Союз домігся щоби Розкуркулення і  нищення Білих офіцерів не були віднесенні до актів геноциду. Адже ці акти мають всі ознаки геноциду !
        Світ змінюється, давно вже немає Радянського Союзу, але злочини, які тоді чинилися й досі є маловідомими.  Незнання правдивої історії Радянського Союзу  стало своєрідним фундаментом для творіння ворожого до всього нормального Світу -  "Русского міра", некрофільської ностальгії за "ефективним менеджером" - Сталіним.
        В передмові  " Від автора" Кузьма Каздоба писав (С.5) :
              " Я як свідок згаданого періоду, в цій книзі занотував все мною бачене та пережите в засланні на Архангельщині. Мною згадані місцевості і особи, що перебували зі мною на засланні є правдиві. Уважаю за потрібне, перепросити живих друзів по невільничій долі, що без їхнього дозволу згадую їхні імена. Роблю це тому, щоб   спогадам надати документального значення."
          Тому нині спогади Кузьми  Каздоби   "Заметений  шлях"  мають бути виданні Інститутом Національної пам,яті та НАН України, як історичне джерело з Історії України:   наукові коментарі, карти різного масштабу, про ті  місця які згадуються у Спогадах, знакові фотографії, будинків, церков, станцій, міст, містечок, сіл,  в кінці книги мають бути різні показчики.
         В цей трагічний час для України церкви на півночі Росії були перетворенні на тюрми, у яких стояли багатоповерхові нари, навіть 10-поверхові.
          Місцеве населення виловлювало втікачів і отримувало за це винагороду:  чай, цукор та тютюн (С.145). Земля-тюрма !  А тодішні комсомольці ходили з револьверами і були найпершими помічниками ГПУ.
         Ув,язнених тоді називали по-гібридному :  спецпереселенці, які мали право  жити у спецпосьолках...(С.174).
        Вже тоді нищили кладовища спецпереселенців, замітала сліди тодішня влада (С.258).
     Книга  Кузьми Каздоби має бути у кожній українській бібліотеці. До неї має бути  написане розлоге  резюме, яке має бути перекладене тут на  головні світові мови !
   Без Розкуркулення - Голодомор 1933 року міг і не відбутися, тоді могла повстати вся Україна під керівництвом заможних, ініціативних хліборобів своєї країни....
      Сталін і радянська влада знищила "куркулів як клас" і що з цього вийшло ??
          Ще при живому Сталіні (1950р.)  Радянський Союз почав закупляти зерно на Заході.
  США у 1963 році продала 12 млн. тонн зерна СРСР.  А у 1964 році кожна третя буханка радянського хліба випікалася із імпортованого зерна.
           У 1989 році Радянський Союз закупив  37 млн. тонн зерна  і розплачувався за нього тоннами справжнього золота, з меншуючи таким чином золотий запас...
          Половина зерна цього була з США, а ми ще збиралися воювати з цією країною...

       

Прадавній Бужеськ (Буськ).

      Після    написання книги Тарас Дишкант "Буська мідна пластина: пори року" Львів, Сполом, 32 сторінки, а також статтей у цьому блозі:   "буський король Бож" за 25 червня 2018 р.. і останньої статті "Гончарівська бронзоливарна майстерня ранньоскіфського часу та історія Буська"  за 3 вересня 2018 р. прийшла думка, що місто Буськ (давній Бужеськ) існував, як центр місцевої влади ще у Скіфські часи, тобто у 7-3 ст. до н.е. !
      З цього випливає, що в часи короля Божа  - Бужеськ також був владним центром !
             А знаходження унікальної мідної пластини в самому центрі Буська (біля церкви св. Миколая) говорить про те, що  Буськ був владним центром і тоді,   в мідно-бронзову епоху, а це 4000-2500 рр. до н.е. - "Словник-довідник з археології" Київ 1996, с. 164. І ця платина тут є зовсім не випадковою !!!
       Природні умови  посприяли на місці нинішнього міста Буська створенню тут серйозного укріплення.
       Високі береги і широка до певної міри заплави таких річок, як Західний Буг і Полтва, все це посилювало оборону Буська. Крім того річечка Солотвина ділила західно-бузьку частину ще на дві частини. Щоби взяти в облогу давній Бужеськ потрібно було виставити військо не тільки з головного південного боку  (Німецький бік - передмісття Буська), але послати ще три загони війська, які би блокували б нинішні три передмісття Буська: Ліпибоки, Довга і Коротка сторони, Підзамче .
        Ці ворожі загони могли в будь який час атаковані обложеними бужчанами чи  підходом  своїх військ і допомоги вони б недочекались.
        В разі великої небезпеки бужчани (влада)  таким чином могли б покинути обложене  місто, а потім повернутись.
       У давні часи брати в облогу Бужеськ було дуже складною справою, а отримати тут перемогу - взагалі неможливо !
        Останнім сплеском  владного великого центру Бужська було утворення на недовгий час тут руського удільного князівства з столицею у Бужську ...
        Яка його була територія, які землі воно займало - дослідників й сьогодні по цій темі немає !!!
     

Кюстенділ.

     1.   За вікіпедією місто Кюстенділ знаходиться на заході Болгарії. У цьому місті є 40 джерел з термальною водою з температурою води  - плюс 76 градусів за Цельсієм !
       В часи Римської імперії тут було курортне місто  Пауталія , де лікувались воїни імперії. Крім терми тут був збудований ще храм Асклепія.
     2.   За вікіпедією Геродота, яка ще має назву "Історії " Дарій Перший коли йшов на Скіфію попав у подібне місце  у Фракії - книга 4: 89, 90, 91, 92  - пише про річку Теар, яка починається із 38 джерел холодної і горячої води...
      3.   Але дослідники до сьогодні не знайшли ріки Теар, ні тих 38 джерел !??
                 Очевидно, що тут Геродот свідомо перекрутив факти - Дарій Перший з військом таки був в нинішньому Кюстенділі. Але афінській верхівці і самому Геродоту не було приємно писати про цей факт, очевидно, що у Кюстенділі за дозволом Дарія підлеглі греки збудували храм  присвячений цій "персько-грецькій дружбі" !?
        У Національному музеї Ромунії зберігається плита на якій написано: "Дарій, великий цар, цар царів, цар країн, син Гістаспа, Ахеменіда збудував цей палац." - Е. В. Черненко   "Скифо-персидская война" Киев, Наукова думка, 1984, С.59 .
         Вірогідно Дарій розраховував, що коли він розгромить Скіфію і повернеться у свій палац в Кюстенділі зимувати, а на другий рік  покінчи з Елладою, з цією що ще залишилась вільною.
        Але Дарію довелося втікати з Скіфії, з Європи ще цього (519 р.до н.е.) року, а його європейський палац розгромило скіфське племя - агатірсів, яке проживало на теритррії нинішньої Ромунії. В якості трофею з Дарієвого палацу його напис і попав у Агатірсію !..
        Геологічні процеси , зокрема  термальних вод, є довготривалими і кілька  тисяч історичних років це для них ніщо....
        Залишки фундаментів, та інші палацвві речі з Європейського палацу Дарія Першого  потрібно шукати у Кюстенділі, у Болгарії...

Головоломка Геродота - 2.

   8.   Геродот 4,62  описує жертовник скіфського бога Ареса із хмизу, який має чималі розміри і сам хмиз  гниє і осідає від непогоди ??

         Якісь недолугими виглядають наші предки - скіфи ? Та ж простіше було би цей жертовник з хмизу підпалити і все би згоріло.     Тим більше біля скіфських городищ і поселень зустрічаються "зольники", які мають початок з "епохи пізньої бронзи"  -  "Словник-довідник з археології" Київ, Наукова думка, 1996, С. 94.

          Тобто Геродот нагло бреше про звичаї скіфів..... хмиз таки палили !

    9.   Геродот 4,59  подає імена скіфських богів і їх відповідники у грецькій міфології, а ще перед тим Геродот 4, 5 до імен перших скіфських царів додає іранський суфікс - "ксай2 і робить скіфів  таким чином іранським народом !   Історики сьогодні й досі цьому вірять !?  Хоча імена скіфських богів зовсім не подібні на іранські боги і тим більше на осетинські...

         Зовсім недавно мені довелося встановити, що головний скіфський бог - Папай , його ім,я-слово є українській мові і що до сьогодні існує  лемківське прізвище - Папайло ! -  дивись мою статтю в цьому блозі - " Скіфський (праукраїнський бог ) -  Папай"  за 30 липня 2018 р.

         Скіфи не були іраномовним народом - це вигадка і хитра брехня Геродота !

   10.   Геродот 4, 98 розповідає, як Дарій Перший зав,язав на ремені 60 вузлів і наказав іонійцям за кожен день розв,язувати по одному вузлі -  відміряючи таким чином час !?

         А ще Дарій залишив одних іонійців для охорони важливого мосту у Скіфію через Дунай ?? Все це звичайна брехня !  По-друге, як Дарій знав, що пробуде у Скіфії війною рівно 60 днів ?? По-третє,  у знаменитому Бехістунському написі Дарія використано три мови Перської імперії: перську, еламську і вавілонську. То що Дарія не знайшлося якогось грецького писаря, який би міг написати і прочитати указ перського царя для іонійців на їх рідній мові ?

        Таким чином Геродот вирішив посміятися з Дарія...

   11.   Але це не одна насмішка Геродота над Дарієм.  Геродот 4, 131-132  пише про дари для Дарія від скіфів - птаху, мишу, жабу і п,ять стріл. І що розгадувати значення цих дарів взявся сам Дарій оточений когортою підкорених царів, полководців....

     Добре, що збереглося повідомлення Ферекіда, який жив  ще до Геродота і писав про ці дари скіфів, і що замість п,яти стіл - там був скіфський плуг !? і що розгадувати значення тих дарів взявся спочатку тисячник - Оронтопаг .

                     Як бачимо Геродот далеко є не "святим" і тому до його творчості потрібно підходити із всім апаратом дослідження історичної науки, а не робити з нього ідола поганського !

           Напочатку праці Плутарх "Про зловорожість Геродота" повідомляє,  що  читання своєї Історії (її фрагментів)  Геродотом перед афінською  громадою за поданням Аніта він отримав 10 талантів срібла ( це близько 262 кг), тоді як річний державний прибуток Афін сягав приблизно 1000 талантів.

          Ряд істориків вважають, що ці  гроші були надані за " за надзвичайно вадливу політичну чи дипломатичну діяльність на користь Афін"  - П.Гавриш, В. Копил "Загадка стародавнього Гелона"  Полтава 2010 , С.24 .

         Скоріше всього верхівка Афін нагородила Геродота за розвідувальні дані, які  він здобув під час Греко-Перських війн  5000-449 рр. до н.е.  будучи, очевидно, громадянином однієї грецької держави, яка була залежна від Персії. 

         Ще Геродоту вручили таку велику суму грошей - бо він їхав на творення  всегрецької колонії Турії і він там очевидно,  мав творити архів нового міста.  Афінська  верхівка   хотіла мати в новій колонії свого досвідченого агента, і там він і писав свої "Історії" , які починаються так : " Тут виклад дослідження турійця Геродота..."

         Головна якісь розвідника, як сучасного так і давнього полягає в тому  , щоби  яскраво, зрозуміло і точно описати те суспільство в якому він перебуває, досліджує для своїх кураторі...

         Що таке архів грецької  держави ?    Це копії чи справжні  договори, які ця держава мала із своїми сусідами, воєнно-політично-економічні описи цих же сусідів  і тим більше ворогів, договори про границі , договір про торгівлю, дружбу і т.п. ..

        Очевидно маючи такі великі гроші у Турії Геродот керував архівом міста і мав час для написання своєї "Історії" , і тримав постійний звязок з Афінами.

        Щодо справжнього знаходження міста Гелона, про яке пише  закручено Геродот, то його варто шукати у верхів,ї озера Ялпуг Одеської області . -  Т. Дишкант "Правдива Скіфія" Львів, Сполом, 2009, С. 33-34 і карта знаходження Гелона на сторінці 37 ...

.

       

Головоломка Геродота - 1.

      На 25 форумі  видавців у Львові купив я ще книгу Петра Гавриша та Валерія Копила " Загадка стародавнього Гелона". Книга вийшла у полтавському видавництві "Дивосвіт" ще у 2010 році, надрукована на крейдяновому  папері, кольорові фотографії, ілюстрації, карти - є чому  позаздрити. Обидва автори із села Більськ, що нині вважається було містом Гелоном про яке писав Геродот. П. Гавриш академічний історик-археолог, В. Копил  краєзнавець - зібрали усі можливі факти, версії, що мають відношення до Геродота та згадуваного ним міста Гелона, книга має 212 сторінок. Список літератури, якою користувалися автори  починається з сторінки 184 і до 211 стр.
        Але у цьому списку немає навіть згадки про працю Плутарха (46-119 рр. н.е.)  - "Про зловорожість Геродота" ? Наші сусіди це складне слово перекладають, як " злонравие, злокозненность".
        Плутарх у цій праці розповідає проте, як Геродот обріхував інших греків і наводить при цьому приклади і аргументи...
Здається значна більшість істориків давніх і нинішніх вважає цю працю Плутарха своєрідною помстою Геродоту і не звертає на неї відповідної уваги !?
         Про цю важливу працю Плутарха навіть не згадує а. Білецький, який зробив повний переклад Геродота на українську мову (1993р.) ??
         Напочатку своєї праці Плутарх пише:     "... Коли би я захотів розглянути всі інші брехні і вигадки Геродота, то для цього потрібно би було би написати не одну, а багато книг..."
        Ось одинадцять прикладів із "Історії" Геродота, які я вважаю вигадкою, брехнею самого "батька історії" :
   1.    Геродот 1,191 пише, що Вавілон був взятий нападом перського загону. Археологи знайшли глиняний циліндр на якому було написано аккадською мовою, що Кіром Вавілон був взятий дипломатією і цілком очевидно, що підкупом - перси  ввійшли у Вавілон мирно. -  "Хрестоматия по истории Древнего мира" М. 1950, т.1, с. 210-211.
   2.    Геродот 1, 204-214 розповідає про массагетську царицю Томіру, яка перемогла військо вище згаданого .Кіра, а його голову було  кинуто у мішок з кров,ю.
        "Античні автори, як Діодор Сицилійський, Помпей Трог, Амміан Марціліан, Йордан та Секст Юлій Фронтін називають  Томіру  -  скіфською царицею !? - Тарас Дишкант " Фальсифікація Скіфської історії Геродотом" Львів, Сполом 2011, с. 8.
        Гляньте у сучасні Історії України - чи є там згадка про  скіфську царицю Тоиіру ???
   3.    Геродот 4, 1-4  розповідає про те, як 28 років скіфські воїни перебували в Азії, а після повернення їм   довелося вступити у боротьбу  із синами рабів, які народили скіфські жінки, бо ті не змогли дочекатись додому своїх чоловіків ??
        По-перше воїни, ще й на чужій території так довго тоді не жили, не жили довго взагалі в ті часи.  По-друге все військо скіфів не могло піти в  Азію !
        Це Геродот придумав таке  оповідання, щоби зганьбити, знеславити скіфських жінок, бо ніяк очевидно не міг забути  скіфську царицю Томіру і її перемогу . А наші  історики в цю майстерну брехню Геродота твердо вірять й досі.
    4.    Геродот 4, 89-91  розповідає про цікаву місцевість у якій є скала із 38 джерелами лікувальної холодної і горячої  (термальної). Дарій Перший біля тих джерел пробув із військом три дні і навіть там поставив стелу з написом.
           Ці джерела ще й досі є в Болгарії в місті Кюстенділ , але вони знаходяться зовсім не в тому місті, де так старанно їх координати написав Геродот !?
   5.    Попередник Геродота - Гелланік, згадує про скіфське племя - амадоків і "земля їх називалася - Амадокією" !?
        Клавдій птолемей "Географія" в описі Європейської Сарматії  згадує зокрема і амадоцьке озеро, і Амадоцькі гори і місто Амадоку .?
       Геродот про Амадокію, амадоків абсолютно нічого не пише ???
   6.    Геродот 4, 18,19, 47, 54   описує "велику" ріку Пантікап. За сучасними географічними реаліями сюди підходить права притока Дніпра - річка Інгулець.
        Але назва цієї ріки дуже співзвучна назві столиці Боспору - Пантікапею (Керчі нині), що у Криму. 
        З середини 6 ст. до н.е. Пантікапей карбував вже власну монету, тобто за 100 рокв до життя і діяльності Геродота. Геродот таким чином вводив в оману простого читача, що щось чув про Пантікап, Пантіканей .- В.М. Зубарь, А.С. Русяева " На берегах Боспора Киммерийского" Киев, Стилос, 2004, С. 43-44.
   7.    Геродот  4, 47 (55, 56) перераховує ріки, які є "найбільш  відомі і судноплавні"  - серед них і ріка - Гіпакіріс .
        Але цю річку й до сьогодні не знайдено !!Скоріше всього Геродот ввів її, щоби заплутати читача , який би хотів за його описом Скіфії створити хоча би схематичну карту Скіфії !