Недавно (29.09.18р.) мені довелося вперше побувати у маленькому селі Дунів, яке знаходиться недалеко села Кудрявці, а воно знаходиться на схід від великого села Новосілки, у якому є сільська рада, поштове відділення, а на західньому краю Новосілок проходить навіть асфальтова дорога - це все Буський район Львівської області.
У селі Дунів, десь на 2-метровому пагорбі (кургані -?) стоїть дерев,яна капличка св. Юрія. Капличку прикрашають чотири дерев,яні колони.
Подібна капличка з чотирма колонами, але менших розмірів, без пагорба є при дорозі у селі Кудрявці. У цьому селі чи сусідніх Новосілках, також при дорозі стоїть дерев,на комора з чотирма стовпами на фасаді, комора стоїть окремо від інших господарських споруд.
Побачине у Дуневі здивувало і заставило пильніше зацікавитися цими спорудами.
Виявилося, що "комора" це така господарська споруда у якій переважно зберігали зерно.
Першу шлюбну ніч обов,язково молоді проводили у коморі, зачинали нове життя.
Слово "комора" виводять від грецького - "камера", але у наших сусідів є вираз - "ком у горлі" - тобто великий кавалок їди застряг у горлі.
Отож слово "комо-Ра" можна розшифрувати з індоєвропейської спільності, як "частина Сонця" (зерно) ! Це не заперечує міфологічних уявлень наших предків !
Комора, де зберігалось зерно, була символом плодючості, багатств і достатку. Комора була своєрідним храмом Сонця, його частиною, то й не дивно тепер, що комору-храм будували окремо від обийстя.
У давній Греції храми з чотирма колонами називалися - простіль і належали до найдавніших, а у давньому Римі вважається , що простільні храми походять від етрусків. - И. Т. Кругликова "Античная археология" М. 1984 .
Серед реконструкцій трипільських будівель є чимало трьохстовпних, але така конструкція не є надійною і міцною, і нашим предкам це було , очевидно, добре відомо !:))
На кольоровій вклейці, між сторінками 224 і 225 у книзі Н. Б. Бурдо та М.Ю. Відейко "Трипільська культура" Харків 2008 р. є реконструкція будівлі трипільського храму у поселенні Майданецькому, воно має чотири фасадних стовпи.
На сторінці 202 є опис того храму. Загальні розміри храму 7 м на 24 метри. На другому поверсі було два приміщення: 7х15 м і 7х9 м. Більше приміщення мало глиняну лаву повсьому периметрі сторін, в меншому була мальована посуда і цілком очевидно, що тут був Бог у вигляді зерна, яке тут зберігалося для різних свят і йшло в основному на приготування пива.
Цілком очевидно, що оці чотири стовпи у капличках і коморах, які досьогодні ще є - це є архаїчні елементи, які залишилися ще від трипільських храмів-будинків...
Додаток за 3 жовтня 2018 рік.
Чотири стовпи, ще могли і напевно символізували дітей-богів, яких породили Земля і Небо. Адже земля була під ногами, вверху небо, яке запліднювало землю - тому їх відзначати якось окремо не було потреби.
Сьомим богом цього давнього пантеону був - Вогонь-Зерно-Сім*я в одній особі., займаючи центральне місце.
Землеробство - це ділянки землі придатні для нього, а ще система розмежування: межеві камені, стовпи та інші позначки, які очевидно були приналежні до богів, які відповідали ст оронам світу: схід, захід, північ, південь.
З цього можна зробити висновок, що у трипільців-землеробів, в їхніх громадах були деревяні храми-комори-громадські будинки.
Монументальні храмові комплекси передбачають деспотію правлячої верхівки і обмеженість земель і єдину велику річку...
Доповнення за 11 жовтня 2018 р.
Нарешті вдалося добре придивитись ( з вікна авто) до каплички-храму, що при дорозі у селі Кудрявці.
Це не чотирьохколонний храм типу - простиль. Дві крайні колони - це є продовженням бокових стінок каплички, які закінчуються деревяними стовбами, між ними вільно стоять ще два стовби (колони). І називається цей тип храму - антовий храм або храм в антах.
Скарбниця афінян у всегрецькому святилищі Дельфах була збудована саме , як "антовий храм". - И.Т. Кругликова "Античная археология" М. 1984, С.43.
Такий тим храмів є найдавнішим і найпростішим з архітектурної сторони античності.
Виявляється, що Автор чудово обізнаний на античній археології і архітектурі, у тому числі і трипільської ...В більшості, в статті і йдеться про трипільський культурний період, що виносить цю тему на перший план як первісний, який пізніше перейшов спадком до українців. А я на жаль, дуже мало знаю про культуру стародавнього Трипілля - якось не прийшлось з нею зіштовхнутися, а ще тому, що до останнього часу вона не вважалась культурою взагалі... Ця авторська робота, цікава та пізнавальна, допомогла мені трохи її зрозуміти.
ВідповістиВидалитиДякую, тут йдеться ще й про архітектуру давню і сьогочасну...
ВідповістиВидалитиЯ мала це на увазі, вважаючи АРХІТЕКТУРУ частиною загальної культури. Ви написали про НЕЇ винятково грамотно й захопливо, я навіть в захваті від
ВідповістиВидалитиВаших архітектурних знань !
Не перехвалюйте того автора !!:))
ВидалитиЯкого Того? Це мій Автор - що хочу, то з Ним і роблю ... Хочу- хвалю, а хочу - ругаю !!!! Я об'єктивний рецензент ..
ВідповістиВидалити...Ось, я вже достатньо похвалила Автора за Його Архітектуру ! Але Він посилається на "глибокомислені роботи з архітектури" - (ще з 1984 р. якоїсь І.Кругликової).. А чому б не опиратись в АРХІТЕКТУРІ на самого ВІТРУВІЯ, який вже давно дав людству роз'яснення про усі стилі Архітектурного Ордеру !!!!?
ВідповістиВидалити