Наша Хозарська історія.

Вернемося до Пріска Панійського 448 року, коли він провідав  дружину Аттили - Креку і там взнав, що їхній старший син  є на чолі "акатирів" та інших народів, що проживають у Припонтійській ( Причорноморській ) Скіфії.
    Наші науковці не хочуть визнати, що  "акатири"  - це  "білі хозари", які пізніше створять свою державу - Хозарію, яка в найкращі  свої часи  займатиме чимало нинішних українських земель: Лівобережжя, Крим, південь Правобережжя, а Київ у них буде називатись - Самбатас. Ще Хозарія займала землі Кавказу і  Північного Кавказу, Нижньої Волги.... Наші академічні дослідники більше вірять у міф, що  якесь білякитайське племя "сюнну" подолавши тисячі кілометрів, прийшло на наші землі і тут отримало нову назву - гунни, не наводячи більше ніяких історико-археологічних доказів цієї  вигаданої подорожі...
Відомий вчений Омелян Пріцак у своїй фундаментальній праці "Походження Русі"  подав дуже цінну інформацію про те, що "давні тюрки .... згідно  з китайськими джерелами  - вважали себе за нащадків скіфів" - ж-л. "Хроніка 2000" 5(7)  Київ  1993, С. 23.
    965 році князь Святослав розбив хозарське військо, взяв їх столицю Ітіль, ще переміг яссів, кассогів, взяв місто Білу вежу ... і вернувся у Київ.." Що сталось з хозарськими землями, населенням руський літописець не повідомляє ??
     Митрополит Ілларіон між 1037 і 1050 роках написав визначну памятку вітчизняної письменности - " О законі Мойсейовім данному і про благодать та істинно  Ісуса Христа   похвала Кагану  нашому  Володимиру".
Наші історики про цей твір, зокрема його назву подають дуже коротко - Ілларіон "Слово" , або "Слово  про закон і благодать", бо інакше потрібно буде їм пояснювати, що титул "каган" - тюркське слово, що значить - великий хан ...
Київський князь Володимир  Великий помер ще у 1015 році, а титул "каган" він міг отримати тільки володіючи землями і населенням колишньої Хозарії  !!
1015 рік цікавий ще тим, що цим роком датують хронологічну межу поширення арабських дирхемів у Європі-Русі... В історії відомо чимало випадків, коли помирає велика людина, тут правитель, то в даному  регіоні проходить чимало змін у вигляді війн, змінюються кордони, зникають, виникають нові міста, торгівля міняє свої напрями і т.п.
У державу Хозарію входило чимало різних народів, які зокрема сповідували християнство, мусульманство, іудаїзм, язичеські культи.  Найвідомим  "залишком"  Хозарії - є народ караїмів.
   У другій половині 20 ст. у селі Йосипівка на Львівщині був знайдений скарб арабських монет, до рук науковців попало кількадесятків дирхемів. Наймолодший дирхем датується 811-2 р.  У 810 році в Хозарії почалася смуга заворушень і тоді очевидно й зупинилась торгівля....
     Кількохстоліттня історія Хозарії - це є і наша Українська історія, яка без неї буде неповною, а моментами і малозрозумілою і невідомою також.
    Про скіфську спадщину памятали і у новоствореній країні - Русі:
  " І жили у мирі поляни,  і древляни, і сіверяни, і  радимичі, і  вятичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі й тиверці сиділи по другому Бугу і по Дніпру, сиділи вони також поблизу Дунаю.  і було множество їх, , бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря. І єсть городи їх і до сьогодні. Через це називали їх греки  "Велика Скіфія". -  Повість временних літ".
Вже згадуваний тут Омелян Пріцак вважав, що словяни вийшли з лісів... і тут їм хтось подарував державність !?
    Але бачимо, що словяни та інші народи памятали величну спадщину Скіфії і щось їм прищеплювати не було потреби.
    Кооперація істориків, науковців тих земель на яких існувала  Скіфія для вивчення такої яскравої історії наших предків - може стати солідним фундаментом для створення  справедливого, дієвого Союзу скіфських народів, держав у нашому непростому Світі...