Громадська організація "Західно-українська спілка музеїв з 2014 року видає щоквартально науково-популярний журнал "Наша спадщина". Третій номер цього журналу за 2017 рік був майже повністю присвячений місту Буськ Львівської області. Головний редактор журналу Андрій Левик, в редакційній колегії є ще такі відомі прізвища: Н. Мориквас, М. Бевз, Н. Білас, М. Гайда, В. Герич, А. Гречило, О. Малець, А. Салюк, І. Сварник, І. Тимець, яяк бачимо команда досить потужна щоби розібрати, впорядкувати грандіозні завали радянського і пострадянського, тоталітарного і вбивчого для української культури Минулого.
Журнал відкриває філософська стаття доктора архітектури С. 3-8 Олега Рибчинського "Мітологія архітектурного простору міста Буська". Приємно читати, коли твоє містечко порівнюють з Венецією, Єрусалимом , але разом з тим розумієш, що поки що немає наукового дослідження залишків фортифікацій міста: ровів, гребель, річок, ландшафту.
С. 9-10 Далі стаття Андрія Гречила "символи Топорова та Красного".
С. 11-14 стаття львівського археолога Петра Довганя, який досліджує археологічно Буськ з 2000 року - "Бужани - як етнічний та державотворчий чинник у давній історії України" . Автор данної статті зібрав усі наукові гіпотези, що мають відношення до походження племені "бужан".
С. 15 Далі йде моя стаття . Тарас Дишкант "Печаті Бузьких князів". Недавно в інтернеті можна було прочитати про дві новознайдені печаті буського князя Давида Ігоревича...
С. 16-17 Іван Ціхоцький "Піктографічні написи з Буська" - тут йдеться про унікальну знахідку з малюночками на мідній мініатюрній пластині , яка була знайдена в Буську. Знахідка потребує детальної кольорової фотозйомки, чіткої прорисовки малюнків і аналізів самого металу з якого виготовлена, тоді наукові кола візьмуться за інтерпретацію - того, що зображено на цій унікальній Пластині !..
С. 18-20 стаття І. Ціхоцького "Церква св. Онуфрія на Волянах (1642 - 1834 )".
С. 20-25 стаття Василя Слободяна "Церква св. Параскеви 1708 року в Буську" . У статті йдеться зокрема й про те, що можливо під час реставрації цієї церкви у 1983 році архітектором Іваном Могитичем була допущена помилка , що це була "звичайна тридільна", а не ротондного виду цеквка !? Виходячи з сьогоднішніх знань про І. Могитича і Радянської влади цілком можливо ця антиукраїнська влада хотіла попросту розібрати церкву св. Параскеви, як одну із "звичайних церков", адже тут біля цієї церкви народилися і виросли такі визначні особи в українській історії, як Євген Петрушеич, Ілларіон Свєнціцький, Йосиф Боцян ...
Сьогодні церква св. Параскеви повністю відреставрована і була вона збудована у 1708 році з ініціативи о. Василя Кучинського на кошти місцевої громади. Мати І. Свєнціцького була з буської родини Кучинських (моя мати також - Т.Д.) , цілком можливо, що це був один з прадідів Ілларіона, який збудував цю незвичайну церкву ??
С. 26-28 стаття І. Ціхоцького "Костел св. Станіслава єпископа і мученика (1780 )". Храм вважається збудований учнями чи послідовниками відомого архітектора Бернарда Меретина ?..
С. 29-31 ще одна стаття І. Ціхоцького " Палац дідичів Буська (1810)" : "25 травня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України палац передано у власність громади м. Буська". Палац два рази вже горів. Вчора пройшла інформація, що на ремонт даху виділено 400 тисяч гривнів. Очільники Буської громади до сьогодні не оприлюднили своєї концепції чи плану - що ж вони хочуть зробити з Палацу !?
С. 32-37 Наталія Павлик , назва статті говорить сама за себе : " Архітектурний комплекс Михайлівської церкви в Переяславі: конфлікт інтересів церкви та музею".
С. 38-40 В. Шелеп, А. Филипчук "Михайло Филипчук - дослідник давнього Пліснеська". А ще Михайло був одним із наукових дослідників Буська ...
С. 41-45 П. Довгань, Наталія Стеблій "Літописний Бужськ у світлі археологічних досліджень ". Ці львівські історики-археологи давню назву частини міста - "Середнє місто" чомусь називають по-своєму "північно-східна площадка" , а таке ж "Старе місто" із площею Ринок, де культурний шар сягає 5 метрів - зовсім відсутнє у їхніх планах і ділах.??
С. 46-53 історик Алекс Злич розповідає про цікаву історичну подію "Битва під Буськом 21-23 травня 1919 року". У ці дні у ЗМІ європейських поряд із Парижем згадувалося і містечко Буськ у Галичині. А ще тоді французькому генералу Модельону з польським військом Геллєра вдалося промарширувати через Буськ. Тоді Європа вела гібридну політику проти України .
С. 54 - 55 друкується стаття польського краєзнавця Тадеуша Цвена "Голокост у Буську2.
С. 56 - 57 І. Ціхоцький "Єврейський цвинтар (кіркут) в Буську" є "найдавншим єврейським кладовищем в Україні, а також у Східній Європі"....
С. 57 - 59 журнал закінчується моєю статтею " Гідротехнічні споруди давнього Буська".
Дуже би хотілось, щоби журнал "Наша спадщина" і його люди допоміг очільникам Буської громади, як найкраще використати палацовий комплекс графів Баденів у Буську ... концептуально, юридично, світоглядно.
Ще б хотілося, щоб когорта творців "Нашої спадщини" зоорганізувала зацікавлених осіб та різні установи для видання творчого доробку Ілларіона Свєнціцького - видного музейника, мистецтвознавця, філолога, славіста його статтей та книг .
Ще у Буську була найдавніша в Україні папірня - Музей паперу (всеукраїнський) так і проситься для втілення. До сьогодні збереглася будівля найдавнішої в Україні - гідро-електро-станції (графської).
А з викопаного археологічного матеріалу Петром Довганем , Наталією Стеблій та Володимиром Петегиричем буде достатньо для створення повноцінного Музею археології Буська чи Буської землі...
27 травня 2023 р.
ВідповістиВидалити