Серед акацій
Чекав тебе
німів при кожнім шелесті
Осипаються знову пелюстки
Білих квітів.
Рубоко Шо
10 ст. Японія
.
Звичайно, тридцять років - то не багато, коли живеш триста, а то й більше. Але стільки прожити у лісі ...
У лісі - де роса на високій траві не тільки гарно блистить, але чудово холодить ноги. Де під тонкими і стрункими соснами немає зовсім землі, де навіть у світлий - світлий день стоїть неприємний присмерк - жити ?!...
Де болото вражає не своїми розмірами, а виглядом - ніхто не наважується його ні подолати, ні обійти.
На галявині, де розходяться-сходяться кілька лісових доріг, де царство деревини ось-ось здається закінчиться - живе звичайнісінький собі Блуд. Роздоріжжя - його власний дім .
В ночі, хтось-таки бродить в чорному, то в білому поміж стовбурами дерев, щось хукає крилами над головою ... Щоби виразно уявити решту голосів - потрібна затерпла спина і корінці волосинок мають буравити череп.
Ось в цьому звичайному лісі моя мила, моя дорога Дріадо - років через тридцять - Ти пообіцяла з*явитись мені ...
Це менше, як двадцять дев*ять холодних зим, це більше, як десять тисяч днів.
Там де вечір сміється з ранку, де ранок втікає від дня у хащі.
Де смерть рівна чиємусь народженню, де народження - не є чиєюсь смерттю.
Де від жорсткої кори часу грубіють руки, серця і навіть говорять, що душі ?
Отут, стільки, прожити ? У кого добиватись помочі ? Чию ж то вислухать пораду ?
14-15-16 серпня 1991 р.
????????
ВідповістиВидалитиВражаюча поезія ! Так, насправді - це поема в прозі. Мені особисто здається, що написана вона в якомусь загадковому жанрі японської поезії, якому і назви навіть не просто віднайти. Можливо, завдяки ілюзії від вдалого епіграфа ?! Тільки японські літератори здатні на "порівнянність визначення і обумовленність окреслень" ! Цим твором Автор розкрив такі поетичні риси, як романтичність, багате уявлення і неабияке надхнення !
ВідповістиВидалитиАле метафорічність поеми читається саме так - застосовуючи до нашої поезії це неперевершена гіперболічна лірика ! Дивна, чудова і прекрасна !
P.S. Здається, цей гіперболічний Ліс - втілює взагалі Життя…
І скажіть, що до того Ви не працювали літературним критиком у якомусь товстому журналі - ну там "Хвилі Дніпра" !???:))
ВидалитиВи що, у мене як прочитала, одраз слова самі вскочили сюди. Та ні, Авторе, ніде ніяким критиком я не працювала ! Ні в товстому, ні в тонкому журналі... Ви тільки скажіть, чи я вгадала зі своїм баченням ? От як сьогодні вранці прочитала Ваш твір, в мене відразу піднявся настрій і пропав тиск, з яким я промучилась всю ніч! Давно не бачила подібного рівня творчості ! А сюди кинула той допис майже одночасно із Вашим рядком вопросиків... І надалі радуйте людей !!!
ВідповістиВидалитиЯ знову і знову повертаюсь до цієї казкової поеми, яка настільки захоплює,
ВідповістиВидалитищо навіть трудно знайти слова для визначення, абрису своїх вражень !
Скажіть, чи Ви вже десь її публікували за всі роки з часу створення ?
Якщо ні, обов'язково зробіть це. Я маю на увазі не тільки інтернетні
мережи, а і великі видавництва, які охоче беруть твори із готовими
рецензіями відомих діячів, а можливо і без них. То як ? Я дуже раджу !
Нічого, ні де не було надруковано, але це давня справа і тепер все не так, навіть не пройшло й 30 років ! Але добре, що вона Вам сподобалась, будемо знати, що в кінці 2 тисячоліття в Україні і таке було написано !!!
Видалити...Тепер вже сталося чудо і в житті - художній твір за цей час майже втратив свої каноничні риси і перетворився на не меньш казкову дійсність !!!! Від часу створення цієї чудової поеми (серпень 1991 р.) минуло майже 27 років, ще є 3-річна можливість очікування на омріяну зустріч Автора з прекрасною Дріадою ! Сподіваюсь, зустріч обов'язково здійсниться, адже стільки років перебувати у цьому лісі і жити ним - це викликає до Автора неабиякий захват і велику повагу ! Нехай навіть сама Дріада має бути не такою вже молодою, як раніше, зате вона - якщо з'явиться, буде живим доказом справжнього існування вічної Любові !
ВідповістиВидалитиБудемо і надалі слідкувати за цією романтичною історією…