Як виглядає український Бог !?

Кубинська зустріч породила документ у якому всує згадується моя Україна. От сьогодні зранку мені й подумалося, а яким має бути, виглядати наш Бог, наш Всевишній ?? Адже чужі боги, освячують "гради", а раніше нищили, підривали наші храми, як на Заході, так і в Центрі і на Сході України !!! І ніхто з них не покаявся , і не кається, хоча по-правді фарисейське їхнє каяття нам ні дочого ...
Світ мов міфічний, велетенський змій в черговий раз уже виріс із своєї шкіри і хоче її скинути, щоби блиснути новою - це називається - криза , із грецької - вихід, закінчення. Життя - це боротьба, нового із старим !
Коли Володимир Великий хрестив Русь Київську - тодішня Церква християнська не була поділена на Східну і Західну !
Коли встановлювали, канонізували правила християнського життя в Нікеї на Першому Вселенському Соборі 325 року наші землі представляв "готський" єпископ Теофіль.
Коли Климент Римський був засланий в каменоломні Кримські - тут він записав частину Біблії ! Наш сьогоднішній Герб - це є якраз "якір св. Климента", який був у пізньоантичному світі християнським символом - Надії !
Коли апостол Андрій піднявся Дніпром до великого міста-столиці: Києва-Кізовії-Бодіна, яка тоді протистояла першому Риму - "...на сих горах возсіяє благодать Божа..." - так сказав апостол Андрій !..
Володимир Великий прийняв свою християнську віру, але не сліпу копію, досить прочитати в "Літописі Руському" С. 64 - "Син подібносущий" - це "напіваріанська єресь" !?
Кожен народ, який мав чи добивася своєї держави - заодно творив і свою Незалежну Церкву, це аксіома !!!
Треба відновити-створити свою, окрему українську Церкву, у якій Всевишній буде вбраний у вишиту сорочку і стоятиме чи перебуватиме серед пшеничного золотого Поля, милуючись важенними колосками, а над Його головою синітиме чисте, чисте голубе Небо. В пшениці хай буде видно ледь-ледь то червоний мак, то синенького васильчика, то ще якусь зелень...
Напевно, Всевишній буде подібний на вашого старшого брата, якого вже нема, чи на вашого діда, якого ви ніколи так і не бачили...
.....Побудь, мій Боже, о тут, зі мною,
.....У цьому полі, у розпал бою ...