Київ - Самбатас - Кізовія.

Коли мені давніше вдалося розгадати назву Києва - "київ", то виникло нове питання: А чому для назви столичного міста була вибрана така простяцька, профанна назва - Київ !? У Слов*янщини є чимало населених пунктів, які мають назву Києвець, Кияни і знаходяться біля річкових переправ. Їх жителі займались тим, що перевозили, переправляли людей тут з одного берега на  інший, і за це цілком вірогідно отримували винагороду. "Киятити" - значить відштовхуватись києм від берега, від дна річки.
Нагадаю, як  виглядала комунікаційна схема давнього Києва. В районі нинішнього Києва у Дніпро з лівого боку впадає Десна, яка тут творить кілька великих островів і тому тут просто переправитись з правого берега на лівий Дніпра неможлива. На одній з проток Дніпра, яка звалась у давнину ріка Почайна були всі умови для облаштування річкового порту. Від Почаївського порту вверх по Дніпру (по карті) до м. Вишгорода 14 км - тут була переправа, яка вела на правобережжя Десни, а переправа, яка вела на лівобережжя Десни була у Видубічах, а це 10 км нижче від Почаївського порту. Щоби мати доходи від цих двох важливих дніпровських переправ Києву потрібен був сильний військовий гарнізон і флотилія річкових човнів. І Київ все це мав.
Кельтська назва Києва за Клавдієм Птолемеєм - "Бодін" - військо ! Картографічні дані для "Географії" К.Птолемея збиралися в часи Гай Юлія Цезаря (така моя думка).
Після 650 років н.е. за Бугаєм А.С. зупиняється будівництво оборонних "Змійових" валів під Києвом. В цей час виникає і розростається Хозарія. Вона захоплює частину праукраїнських земель, зокрема південні і східні, Київ. І називає Київ - Самбатасом ( за К. Багрянородним). "Самбатас" із тюркського переводять, як "Верхня фортеця" . Що відповідає дійсності, адже всі інші хозарські укріплення, які знаходились на Дніпрі і контролювали тут переправи були від неї нижче за течією Дніпра.
Епоха вікінгів починається з кінця 8 ст. н.е. В середині 9 ст. вікінги "вірні друзі" Хозарії: торгують з нею слов*янськими невільниками, ходять морськими походами Каспійським і Чорним морями. Арабські дирхеми течуть рікою у Скандінавські землі. Помалу варяжські верховоди перебирають владу у свої руки і відділяються від Хозарії, творячи нову державу - "Київську Русь" ! Не будуть же завойовники слов*ян і хозарів брати назву їхнього завойованого міста - Самбатас, видумують вони ось таку простяцьку назву - Київ !!
З 1630 по 1647 роки Україною подорожував Гійом Боплан, який крім будівництва різних укріплень ще збирав , вимірював, обчислював матеріал для своїх майбутніх Карт України: Генеральної і Спеціальної. Ця справа його просто зобов*язувала бути великим педантом у своїй роботі !
Тому, коли перекладачі на українську мову його "Опису України ..." говорять, коментують, що ось тут він (Боплан) помилився, що тут сталась якась  друкарська помилка - це невідповідає дійсності ! Боплан не зробив ніякої помилки, ось у цьому, своєму реченні: " Київ, званий колись Кізовією, був раніше одним із найдавніших міст Європи ..." !!!
Перекладач Я.І. Кравець навіть говорить, що слово "кізовія" - "етимологічно не тлумачиться" ?! Звідки така невіра у науковий прогрес ??
Беремо "греческо - русский Словарь" А.Д. Вейсмана і знаходимо подібне слово - "кіссівоз": плющевой, сделанний из плюща. поетич..- С. 710 .
Тепер саме час згадати про Грецьку міфологію: Діоніса Евія (плюща), вінок з плюща, палицю обвиту плющем, яка на кінці мала соснову шишку. Роберт Грейвз (1992, С.76) писав, що давні греки варили соснове пиво, заправляли його плющем і підсолоджували  медом. Соснове пиво появилось ще задовго до культивування зернових, ще у донеолітичні часи ! Є навіть така теорія, що вирощене зерно спочатку йшло на виготовлення пива, бо соснове пиво готовиться тільки один раз на рік - весною, а сухе зерно можна зберігати роками. 
Лікарства виготовлені із плюща допомагають при багатьох хворобах й зараз ! Тому рослина "плющ" для давніх народів була святою, сакралльною !!
"Кізовія" цілком нормальна, сакральна назва для столичного, давнього міста !!!