Києву 5315 років .

Ніколи не думалося, що прийдеться писати про часи зааснування Києва-Самбатаса-Кізовії, але історичні факти склались в ось таку можливу конструкцію нашого минулого. Отож шановні, глянемо на цифри: звідкіля вони взялись, і як арифметично склали ймовірну кількість років нашій Столиці. Отож по-пунктам:
1. У 8213 р. до н.е. сталася так звана "Білінгенська катастрофа" - заламався Скандінавський льодовик і на наших землях трохи потеплішало - замість прильодовикової тундри появились холодні сосново-березові ліси  (Л. Залізняк 1994, С.61). Звичайно, що у цих лісах ще не було плюща, адже він виходець із субтропічних гірських лісів Євразії.
2. Є така наука  - палеоетноботаніка. Вона встановила, що неолітичні землероби, які прийшли з Ближнього Сходу до нас, принесли з собою такі перші одомашнені рослини: плінчасті пшениці: однозернянку і двозернянку, голозерновий і плінчатий ячмінь, а з бобових: горох,    чечевицю і віку ервілію. І сталося це в 5500-5000 рр. до н.е. (Г. Пашкевич 2002, С.286). Це початок Трипілля. Можливо тодішні "трипільці" принесли з собою щей розсаду плюща - цієї незвичайної для них рослини !? Можливо, плющ якимось природнім шляхом прийшов сам на праукраїнські землі ? Думається, що у майбутньому науковці на це питання знайдуть відповідь.
3. У 1996 році Старокиївська археологічна експедиція біля площі Львівської, що у Києві зробила розкопки на 1500 метрах квадратних, ну це приблизно чотирикутник із сторонами 30 на 50 метрів. Піврозкопу там займало укріплене поселення трипільської археологічної культури ! Датується це поселення 3400 - 3200 рр. до н.е. Загалом на нинішній території Києва знайдено 21 об*єкт трипільської археологічної культури .
Історична особливість "Львівської площі" в тому, що в часи Київської Русі тут були так звані Жидівські ворота, тобто тут йшла західна границя руського Києва ! Як пишуть науковці в цьому місці спостерігається "складний вузол фортифікаційних споруд" !
Найбільш вірогідно, що руські фортифікатори Києва тільки повторили в масштабі один до одного трипільських майстрів ?! І хоч оборонний трипільський рів був глибиною всього один метр і шириною 2,15 м, то скоріше всього цей рів маркував тогочасну міську територію Києва. Період трипільського Києва характеризувався "розквітом культури та розвитком протоміст. Розквіт гончарного ремесла, металобробки..." (Н.Б. Бурдо , М.Ю. Відейко  2008, С.74).
Прості сільські поселення можуть зватись - Вишневе, Зарічне, чи там Октябрьськоє :)), а от іменування міста, та щей столиці - це вже серйозна справа громади !
Відомо, що грецька мова найскоріше відокремилась від індоєвропейської мовної сім*ї, а це певною мірою говорить про  сиву давнину вживання нашими предками спільного слова із праеллінами - "кізовія" - "плющеносна", щодо первісної назви Києва - Кізовії !
Беремо середнє арифметичне від трипільського укріпленого поселення, що на Львівській площі, це буде 3300 років до н.е., добавляємо нашу еру - 2015 років.. . і  виходить - 5315 років Києву ! Все просто, ніяких махінацій !:))
Загалом, можна сказати, що насьогодні ми знаємо тодішню назву одного (першого) трипільського міста Кізовії-Києва !!!