Державність: Скіфія-Русь-Україна.

Доказати, що державність Русі перейшла в Україну насьогодні неважко. Адже на заході України до Першої світової війни (1914-1918 рр.) активно вживалося слово "руський, русинський" в значені український. Навіть моя мати (р.н. 1927 ) в польській школі мала всього два уроки на тиждень русинської мови.
А ось навести аргументи, що скіфська державність перейшла до Русі ще вчора було неможливо, але сьогодні вони (аргументи) таки з*явились !
Завдяки дослідженям А.С. Бугая відомо, що  багатокілометрові вали "Змійові" будувались для захисту Києва від 150 р. до н.е. до 650 рр. н.е. Після цього Київ і частина південо-східних земель нинішньої  України попала в залежність від держави Хозарії. Цілком очевидно, що тоді скіфська влада перебралась далі на захід праукраїнських земель.
Ось представник західноєвропейської культури, богослов*я, апостол Німечини, англійський монах, названий потім Святим Боніфацієм (680-754 рр.) в одному своєму творі висловив думку, що можливо " Scythia dura " (Сувора Скіфія) не буде охрещена, бо немає місіонерів, які би знали слов*янські мови (Записки НТШ т. ССХХ!!, С.20).
Ця сентенція, цілком очевидно, Боніфацієм була сказана мимоволі, без наміру щось перекрутити чи прибрехати ! А ще з цього вислову святого розуміємо, що Скіфія Сувора була слов*янською !!! Підтвердження цьому ми знаходимо у нашому Руському Літопису, де з самого початку літописець два рази згадує Велику Скіфію і перераховує народи-племена, які туди входять ! Звичайно, що у Давній Скіфії була і степова частина у якій проживали кочові скіфи...
Візантійський автор Лев Діякон, зокрема  військо київського князя Святослава (971р.) називає і россами, і тавроскіфами, але в більшості випадків просто - скіфами !?
Але чи мала ця скіфо-слов*янська влада свій центр, свою столицю ?? Мала ! У світлі цього, зовсім інакше тепер сприймається Аль-Масуді і його повідомлення про державу слов*янську  Валінану, їхнього царя Маджака, якому корились інші племена. Інформатором Аль-Масуді міг бути якийсь київський хозарин, який розповів про "вільних-вольних" скіфів, які проживали в більшості на землях нинішньої Волині, звідки і остання отримала свою назву !?
А на Заході слов*ян майже в цей час перелічує "Баварський географ" і  серед них говорить він про Чурян-Червлян, які мають 325 градів і своє королівство і що від них походять усі слов*янські роди (Л.В. Войтович 2009 р.).
У "Хроніці Європейської Сарматії" О. Гваньїні 1611 р. (Київ 2007р.) С.411 розповідає про три  Русі: Червону (в основному Прикарпаття), Білу (Білорусь) і Чорну (північ Московії). Прикарпаття мало головне своє багатство - соляні джерела з яких випарювали сіль, ще навіть в часи Трипілля!
Велика малодосліджена територія міста Галича (Івано-Франківська область) може претендувати на столицю колишніх Червлян - Червоної Русі !? Пізніше через зовнішні загрози столицю Скіфії перенесли до Пліснеська (Львівська область). На Спеціальній карті України 1650 р. Г. Боплана біля відомого Олеська зображено велике озеро (плесо) довжиною більше 4 км. Безсумніву у давнину воно було більшим, а менші озера ще були на витоці Західного Бугу і притоки Дністра - Серету? В майбутньому геологи підтвердять існування тут кількох озер навколо самого Пліснеська.
Під 903 роком наш Літопис повідомляє: "Коли Ігор виріс, він ходив у походи, вслід за Олегом, і кожен слухався його. І привели йому жону із Плескова (Пльскова) на ім*я Ольга". Відбувся династичний шлюб, який об*єднав землі Подніпров*я і Півночі, що завоювали варяги і прадавні землі Скіфії...
А ось, що пише Наталія Полонська-Василенко т.1, С.96: " Характеристично, що київський митрополит Іларіон у своєму "Слові о законі і благодаті", написаному до появи "Повісті времених літ." веде рід князів України-Руси від Ігоря, а не від Рюрика". Кому й сьогодні вигідні Рюрики - то ми добре знаємо ?:))
У Лотарінзькій хроніці під 959 роком згадано  "Ольгу - королевою Ругів" ?? Можливо, всетаки потрібно називати нашу Ольгу княгинею-королевою, або просто - королевою, адже князь менше цілого !? Про ругів - союзників гуннів пише Йордан, пізніше вони переселяються на береги Босфору і Мармурового моря (п.226). Цілком можливо, що руги були вихідцями із Скіфських земель ? А балтійським народом їх "зробив" сам Йордан ??
Крім того назва новоствореної держави Русь, ще не затвердилася на політичній сцені, і усі були в пошуках коріння й назви для цієї держави.
До останнього часу я не міг зрозуміти: Чому перша згадка про місто Галич у Літописі Руському така пізня - лише 1140 р. ?? Тепер зрозуміло, що колишнє Скіфське царство-королівство (Західна Україна) увійшло в склад Русі, як єдина, ціла впорядкована, одержавлена територія, де не було потрібно комусь доказувати на предмет приналежності до когось, чи чогось :))
Отож українська державність починається з 7 ст. до н.е. і перший наш скіфський цар звався - Спаргапейт (Геродот 4,76). Будемо надіятись, що колись з*являться банкноти Національного Банку України-Русі-Скіфії із зображенням царя Спаргапейта !?
...більше про кн. Ольгу можна прочитати тут на блозі стаття за 10 січня 2014 р. "Княгиня Ольга родом з Плісниська"...

Києву 5315 років .

Ніколи не думалося, що прийдеться писати про часи зааснування Києва-Самбатаса-Кізовії, але історичні факти склались в ось таку можливу конструкцію нашого минулого. Отож шановні, глянемо на цифри: звідкіля вони взялись, і як арифметично склали ймовірну кількість років нашій Столиці. Отож по-пунктам:
1. У 8213 р. до н.е. сталася так звана "Білінгенська катастрофа" - заламався Скандінавський льодовик і на наших землях трохи потеплішало - замість прильодовикової тундри появились холодні сосново-березові ліси  (Л. Залізняк 1994, С.61). Звичайно, що у цих лісах ще не було плюща, адже він виходець із субтропічних гірських лісів Євразії.
2. Є така наука  - палеоетноботаніка. Вона встановила, що неолітичні землероби, які прийшли з Ближнього Сходу до нас, принесли з собою такі перші одомашнені рослини: плінчасті пшениці: однозернянку і двозернянку, голозерновий і плінчатий ячмінь, а з бобових: горох,    чечевицю і віку ервілію. І сталося це в 5500-5000 рр. до н.е. (Г. Пашкевич 2002, С.286). Це початок Трипілля. Можливо тодішні "трипільці" принесли з собою щей розсаду плюща - цієї незвичайної для них рослини !? Можливо, плющ якимось природнім шляхом прийшов сам на праукраїнські землі ? Думається, що у майбутньому науковці на це питання знайдуть відповідь.
3. У 1996 році Старокиївська археологічна експедиція біля площі Львівської, що у Києві зробила розкопки на 1500 метрах квадратних, ну це приблизно чотирикутник із сторонами 30 на 50 метрів. Піврозкопу там займало укріплене поселення трипільської археологічної культури ! Датується це поселення 3400 - 3200 рр. до н.е. Загалом на нинішній території Києва знайдено 21 об*єкт трипільської археологічної культури .
Історична особливість "Львівської площі" в тому, що в часи Київської Русі тут були так звані Жидівські ворота, тобто тут йшла західна границя руського Києва ! Як пишуть науковці в цьому місці спостерігається "складний вузол фортифікаційних споруд" !
Найбільш вірогідно, що руські фортифікатори Києва тільки повторили в масштабі один до одного трипільських майстрів ?! І хоч оборонний трипільський рів був глибиною всього один метр і шириною 2,15 м, то скоріше всього цей рів маркував тогочасну міську територію Києва. Період трипільського Києва характеризувався "розквітом культури та розвитком протоміст. Розквіт гончарного ремесла, металобробки..." (Н.Б. Бурдо , М.Ю. Відейко  2008, С.74).
Прості сільські поселення можуть зватись - Вишневе, Зарічне, чи там Октябрьськоє :)), а от іменування міста, та щей столиці - це вже серйозна справа громади !
Відомо, що грецька мова найскоріше відокремилась від індоєвропейської мовної сім*ї, а це певною мірою говорить про  сиву давнину вживання нашими предками спільного слова із праеллінами - "кізовія" - "плющеносна", щодо первісної назви Києва - Кізовії !
Беремо середнє арифметичне від трипільського укріпленого поселення, що на Львівській площі, це буде 3300 років до н.е., добавляємо нашу еру - 2015 років.. . і  виходить - 5315 років Києву ! Все просто, ніяких махінацій !:))
Загалом, можна сказати, що насьогодні ми знаємо тодішню назву одного (першого) трипільського міста Кізовії-Києва !!!

Київ - Самбатас - Кізовія.

Коли мені давніше вдалося розгадати назву Києва - "київ", то виникло нове питання: А чому для назви столичного міста була вибрана така простяцька, профанна назва - Київ !? У Слов*янщини є чимало населених пунктів, які мають назву Києвець, Кияни і знаходяться біля річкових переправ. Їх жителі займались тим, що перевозили, переправляли людей тут з одного берега на  інший, і за це цілком вірогідно отримували винагороду. "Киятити" - значить відштовхуватись києм від берега, від дна річки.
Нагадаю, як  виглядала комунікаційна схема давнього Києва. В районі нинішнього Києва у Дніпро з лівого боку впадає Десна, яка тут творить кілька великих островів і тому тут просто переправитись з правого берега на лівий Дніпра неможлива. На одній з проток Дніпра, яка звалась у давнину ріка Почайна були всі умови для облаштування річкового порту. Від Почаївського порту вверх по Дніпру (по карті) до м. Вишгорода 14 км - тут була переправа, яка вела на правобережжя Десни, а переправа, яка вела на лівобережжя Десни була у Видубічах, а це 10 км нижче від Почаївського порту. Щоби мати доходи від цих двох важливих дніпровських переправ Києву потрібен був сильний військовий гарнізон і флотилія річкових човнів. І Київ все це мав.
Кельтська назва Києва за Клавдієм Птолемеєм - "Бодін" - військо ! Картографічні дані для "Географії" К.Птолемея збиралися в часи Гай Юлія Цезаря (така моя думка).
Після 650 років н.е. за Бугаєм А.С. зупиняється будівництво оборонних "Змійових" валів під Києвом. В цей час виникає і розростається Хозарія. Вона захоплює частину праукраїнських земель, зокрема південні і східні, Київ. І називає Київ - Самбатасом ( за К. Багрянородним). "Самбатас" із тюркського переводять, як "Верхня фортеця" . Що відповідає дійсності, адже всі інші хозарські укріплення, які знаходились на Дніпрі і контролювали тут переправи були від неї нижче за течією Дніпра.
Епоха вікінгів починається з кінця 8 ст. н.е. В середині 9 ст. вікінги "вірні друзі" Хозарії: торгують з нею слов*янськими невільниками, ходять морськими походами Каспійським і Чорним морями. Арабські дирхеми течуть рікою у Скандінавські землі. Помалу варяжські верховоди перебирають владу у свої руки і відділяються від Хозарії, творячи нову державу - "Київську Русь" ! Не будуть же завойовники слов*ян і хозарів брати назву їхнього завойованого міста - Самбатас, видумують вони ось таку простяцьку назву - Київ !!
З 1630 по 1647 роки Україною подорожував Гійом Боплан, який крім будівництва різних укріплень ще збирав , вимірював, обчислював матеріал для своїх майбутніх Карт України: Генеральної і Спеціальної. Ця справа його просто зобов*язувала бути великим педантом у своїй роботі !
Тому, коли перекладачі на українську мову його "Опису України ..." говорять, коментують, що ось тут він (Боплан) помилився, що тут сталась якась  друкарська помилка - це невідповідає дійсності ! Боплан не зробив ніякої помилки, ось у цьому, своєму реченні: " Київ, званий колись Кізовією, був раніше одним із найдавніших міст Європи ..." !!!
Перекладач Я.І. Кравець навіть говорить, що слово "кізовія" - "етимологічно не тлумачиться" ?! Звідки така невіра у науковий прогрес ??
Беремо "греческо - русский Словарь" А.Д. Вейсмана і знаходимо подібне слово - "кіссівоз": плющевой, сделанний из плюща. поетич..- С. 710 .
Тепер саме час згадати про Грецьку міфологію: Діоніса Евія (плюща), вінок з плюща, палицю обвиту плющем, яка на кінці мала соснову шишку. Роберт Грейвз (1992, С.76) писав, що давні греки варили соснове пиво, заправляли його плющем і підсолоджували  медом. Соснове пиво появилось ще задовго до культивування зернових, ще у донеолітичні часи ! Є навіть така теорія, що вирощене зерно спочатку йшло на виготовлення пива, бо соснове пиво готовиться тільки один раз на рік - весною, а сухе зерно можна зберігати роками. 
Лікарства виготовлені із плюща допомагають при багатьох хворобах й зараз ! Тому рослина "плющ" для давніх народів була святою, сакралльною !!
"Кізовія" цілком нормальна, сакральна назва для столичного, давнього міста !!!

Бопланова Бузечина - 2.

Бопланова Спеціальна карта України 1659 року має південну орієнтацію, тобто північ там знаходиться внизу. Карта складається із 8 великих аркушів, масштаб карти в 1 см - 4,5 км, підписи об*єктів зроблені латиною. Система умовних позначень для  Спеціальної карти складається з 28 знаків, для Генеральної - 18. "Рівень виконання карт Г. Боплана був надзвичайно високий" - цитата з передмови.
На Карті в межах Буського району вдалося науковцям ( і мені також - Т.Д.) знайти більше 20-и населених пунктів. За Показчиком подаю їх в алфавітному порядку:
1.Bahouczin  c.  -  с. Балучин
2.Bolozinow c.  -  с. Боложинів
3.Busc  місто -  місто Буськ
4.Busky  с.  -  околиці села Тур*я
5.Chatov с.  -  с. Хватів
6.Firleuowka  фортеця  -   с. Андріївка
7.Jeczonoce  с.  -  околиці с. Соколівка
8.Ikowicze  с.  -  с. Йосипівка
9.Kobyla  с.  -  околиці с. Боложинів
10.Krasne  с.  -  смт. Красне
11.Kunty  с.  -  с. Кути
12.Labaszou  с.  -  с. Лабач

13.Olesko  фортеця  -  смт. Олесько
14.Pitricze  с.  -  с. Петричі
15.Pokrowy  с.  -  околиці Олеська
16.Przewloczna  с.  -   с. Переволочна
17.Rakovka  с.  -  с. Брахівка (?)
18.Stolpin  с.  -  с. Стовпин
19.Toporow  місто  -  с. Топорів
20.Turcza  с.  -  с. Тур*я
21.Zakoma (recz)  с.  -  с. Закомар*я
22.Zydow   с.  -  с. Ожидів

Місто Буськ має ще в зображені трикутній прапорець - це значить, що у нашому мвсті був "суд для розгляду шляхетських справ".
Фортеця в Андріївці була у вигляді прямокутника, пропорції 1 до 2, і мала 6 земляних бастіонів (?), та ще невеличке укріплення. Вірогідно десь в архівах Польщі, України є опис, а можливо і креслення цієї фортеці.
Фортеця в Олеську була у вигляді п*ятикутника  і  "причеплиним" невеликим ще укріпленням (?). Олеська  фортеця фактично стоїть на березі великого озера, довжиною близько 4 км, з якого бере початок ріка Стир. У Геродота при описі Скіфії: Дністер і Південний Буг брали свій початок з "великих озер" - це може бути певним доказом цього  географічного феномену.
Через Буську землю йшов так званий "Громадський битий  шлях": від Бродів - Олесько - Петричі - Андріївка - Глиняни і далі до Львова. Цей шлях до Буська не вів. Очевидно на жителів села Петричі був покладений обов*язок тримати у справності міст через річку Західний Буг.
Між Буськом і Львовом по ліву сторону річки Полтви позначено лише один Яричів, як "слободку" - "колонію" - кружальце з хрестиком зверху.
Ліси тільки позначені на північ від Олеська. Відомий "Чорний шлях" -  "шлях татарських спустошень" по латині , проходив по "золочівських" горах, які нам видно за містом. Цими горами він тягнувся аж до Львова.
Ось так коротко проте, що є "бузецького" на Спеціальній карті Г.Боплана 1650 року.

Бопланова Бузечина.

В неділю 11 жовтня 2015 року моє давнє містечко Буськ ( Бужеськ - давньоруська назва) буде святкувати День міста та 918 річницю від першої письмової згадки про нього.
До цього святкування хотілось би додати свою краєзнавчу розвідку про Буськ і Бузечину, як вони відображені на " Спеціальній карті України" Гійома Левассера де Боплана, яка була видана у Гданську в 1650 році. Здається цей важливий документ в історико-краєзнавчих дослідженнях про наш край ще не використовувався.
Гійом Боплан перебував на службі польського короля з 1630 - 1647 рр. в якості військового інженера, архітектора, а ще картографа. Найбільш відома його фортеця-палац у Підгірцях побудована разом з А. дель Аква. За проектами Боплана були збудовані  ще інші укріплення на території України.
У 1648 році вибухнула Визвольна війна українського народу проти Польщі. "Спеціальна карта України" - це фактично військова карта, перероблена із " Генеральної карти України" того ж автора (1648р.). Карту Боплан постійно вдосконалював, вносячи нові дані про населенні пункти, виправляв їх написання.
Досьогодні у світі відомо всього 12 карт "Спеціальної карти України", вони є у Польщі, Росії, Литві, Франції, Великобританії, Німечині та Швеції. Є думка, що всі варіанти карт України Боплана Генеральної і Спеціальної були лише "пробними відбитками", тобто Боплану не вдалося реалізувати повністю свій план щодо тих карт.
Тут доречі, варто згадати вислів: " Є таки Бог на землі !" У 1645 році Боплан одержав привілей польського короля Владислава на видання карти. У 1646 році помирає покровитель Боплана - С. Конєцпольський, його наступник М. Потоцький звільняє з невідомих причин  Боплана з служби у березні 1647 року. А у 1652 році помирає гравер Гондіус із яким співпрацював Боплан , усі матеріали гравера були конфісковані польським королем.
Добра, детальна, інформантивна військова карта була би чудовим помічником для пересування тодішніх військових загонів великою територією України. Саме такою і була карта Боплана, якби вона вийшла масовим тиражем, але Всевишній змилувався над українським народом, і не допустив цього !..
У 2000 році Національна Академія Наук України видала цю Бопланову "Спеціальну карту України" факсимільним виданням з Показчиками назв латинсько-українським і україно-латинським. Як писала в передмові до видання карти Марія Вавричин :" Джерелознавче значення карт України Г.Боплана для вивчення історії України середини 17 ст. безперечно велике".