У таких випадках бідна тварина ТРАТИЛА життя, впадала в ТРАНС, з цього ряду ще слово і ТРАУР. Лісопильня, тартак в Україні ще називався - ТРАЧКА, а пиляр - трач, тирса - трачиння.
А це про харчування наших предків: "З*їдалися всі частини оленя, навіть утробний плід і вміст шлунка "моняло", що було багате на вітаміни. "Моняло" вживали як сирим так і прокопчували над вогнищем - С.34 Л.З. Звідси, очевидно і слова: ТРАВА, ТРАВЛЕННЯ. Адже півнячні олені споживали тільки траву-мох. Основною і вічною проблемою наших предків було забезпечення себе їдою, тому і своїм божествам вони жертвували в основному їжу, переважно требухи з тварин, а саме місце називалося - ТРЕБИЩЕМ.
У "Записках Юго-западного Отдела Императорского Русского Географического общества" Київ 1874-1875 рр. Борис Грінченко знайшов слово ТРАЙ, яке означає долю, успіх, вдачу, щастя !!! Коли все було добре, той початкова буква "Т" у цьому слові втрачала свою силу звучання, так очевидно і появився сам РАЙ ?..
Але поряд з нашими предками жили і предки інших європейських народів. ТРАГБАР - переносний, а ТРАГЕН - нести, це з німецької, адже тоді не було ні возів, ні автомашин, ТРАН - ворвань, рибячий жир, ТРАНКЕ - водопій, де найчастіше робили засідку мисливці. Але найцікавішим для нас виявилось німецьке слово - ТРАЙРІНГ - весільна обручка ! В англійській мові є всім сьогодні відоме слово Д(Т)РАЙВ, яке має багато значень, а це свідчить про його давність.Ось цікаві для нас значення фраз з цим словом: правити, вести, їхати (на оленях хоча-би), гнати худобу, забивати цвяха, домагатись чогось, вбивати ворога, відтягати, затягувати (тушу, час), прогулянка, переслідувати звіра, атака, настуа, компанія ... У цій мові є ще такі слова: ТРЕЙС - слід, ТРАФІК - рух, ТРЕП - пастка, западня, ТРЕЙ - кошик, ТРЕНЗЕКТ - вести діло.
Латинське слово ТРАНС ще стало префіксом для багатьох інших слів, а слово ТРАНСФІГО означає - пробивати, проколювати, встромляти.
Походження українського ШЛЯКА можна пояснити таким чином: як шиється і шився одяг ? Береться матеріал, зокрема вичиненні шкіри і крояться, а потім зшиваються. Тобто для людини зшивається "своя" шкіра, яка тільки в районі пояса чи нижче не зшивається - бо одяг було одягати і скидати. Ось і низ сорочки-шуби був завжди обрізаний, різаний шляком і таким залишений. Низ шуби-кожуха пізніше почали прикрашати аплікацією, вишивкою і стара назва перейшла на нову річ (це робили для того, очевидно, щоби край одягу не скоро рвався, зношувався). А з цього можна зробити висновок, що творення мов, зокрема української і російської починалося ще у дуже далекі часи, аж ніяк якихось кілька сотень років тому назад !!
Чомусь віриться, що у майбутньому мовознавці разом з істориками будуть знати все про слова: коли і як вони творилися, і нарешті вирішиться велика історична проблема про походження індоєвропейців...
....24-27 лютого 2005 року ....
Немає коментарів:
Дописати коментар