Святий Климент - 4.

                                                            Євангелія від Марка і Луки. Дії святих апостолів.Маркіон.
         Найданішим з канонічних Євангелій біблеїсти вважають Євангеліє від Марка. Воно багате на латинізми й порівняно з іншими містить мало посилань на Старий Заповіт.
       У стародавньому світі, особливо в Азії, існували досить сильні традиції усної передачі інформації. Вірогідно, що запис Євангелія від Марка було здійснено у Римі ще до прибуття туди апостола Павла. У Посланні Павла до Филип*ян є одна визначна фраза, яка досить переконливо свідчить про авторство Климента в написанні цього Євангелія (4:2-3): "Благаю Еводію, благаю й Синтихію - думати однаково в Господі. Так, благаю й тебе, товаришу вірний, помагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в книзі життя".
        Вірогідно, що Климент у Криму, як Овідій у Томах, користувався певною свободою й не довбав камінь, а мав змогу читати, писати та до певної міри проповідувати нове вчення. Гадаємо, вже на схилі віку, будучи учнем апостолів Петра і Павла і знаючи їхніх близьких учнів Марка та Луку, Климент збирає і впорядковує відомі йому тогочасні християнські документи. У кінці 1 ст. з*являються численні Євангелія різних авторів, які вносять плутанину в істинний виклад життя і смерті Ісуса Христа. І ОСЬ КЛИМЕНТ В ІНКЕРМАНСЬКИХ КАМЕНЯРНЯХ СТВОРЮЄ ЗА КАНОНАМИ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЛУКИ.  У передмові він пише: Через те, що багато хто брались складати оповість про справи, які стались між нами, як нам ті розповідали, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова, тому і я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком, для тебе, високодостойний Теофіле, щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився".
         Ім*я  Теофіл, майже невідоме до кінці 1 ст., воно очевидно утворене штучно й перекладається як  - Боголюбивий. Вірогідно, що Мамертін і Теофіл - це псевдоніми однієї і тієї ж людини - друга Климента, який залишився у Римі. Чому Климент звертався до свого друга через псевдоніми? Тому що існувала реальна загроза - наразити його на небезпеку.
        Другий найважливіший твір у Новому Заповіті - Дії святих апостолів також присвячений Теофілу. В ньому розповідається головним чином про діяння апостолів Петра і Павла. Автором цього твору могла бути  тільки людина, яка близько їх знала, до того ж людина з верхівки римської християнської общини, яка мала доступ до архіву християнських документів - творів, листів, послань тощо.
         "Дії" - твір незакінчений, він уривається на вельми цікавій розповіді про перебування у Римі апостола Павла. Якби цей твір писався у Римі, то учні, наступники автора, хоча би кількома реченнями доповнили й завершили б його повідомленням про подальшу долю Павла. Незакінченість "Дій" свідчить про раптову, наглу смерть їх автора. Можливо, його близькі залишили твір без жодних доповнень як пам*ять про апостола та його останні писані слова в цьому житті, але найімовірніше твір не дали закінчити  серйозні обставини.
         Після придушення чергового іудейського повстання 135 р. по всій імперії починаються гоніння на іудеїв. Близько 140 рю у Рим прибуває багатий судновласник, християнин Маркіон з римської провінції Понт, що на Чорному морі, до якої адміністративно і входив Херсонес. У Римі Маркіон пропонує християнській громаді три ідеї-думки: 1. повний розрив з іудаїзмом, 2. відмова від апокаліпсичних настроїв, 3. добір і канонізація християнських книг.
          Прибуття Маркіона саме до Риму зі своїми пропозиціями Церкві говорить про верховенство в той час римської, столичної общини над усіма іншими. Маркіон стверджував, що в Євангелії від Луки представники іудаїзму внесли цитати зі своїх священних книг, тобто зі Старого Заповіту. Маркіон укладає це Євангеліє у "скороченому" викладі, можна сказати в його первісному вигляді. Найвірогідніше, що Маркіон був знайомий з авторською, первісною редакцією Євангелія від Луки. За це говорить адміністративна єдність земель провінції Понт і Херсонесу, а ще велика кількість прихильників Маркіона у різних частинах Римської  імперії, що свідчить , що це не була його аж така власна творчість.
         Відомий сучасний український біблеїст Є.К.Дулуман погоджується з думкою деяких дослідників про те, що найперший варіант останнього канонічного Євангелія від Івана було написано тим же Маркіоном з позицій гностицизму ("Людина і світ" - 1995,7- С.21).