Сім*я Климента. Зустріч з апостолом Петром.
Життя Климента описано в найдавніших християнських повістях латинською і грецькою мовами, відомих під назвою "Климентини", які існують у різних редакціях. Але ці "Климентини", як і за часів І.Франка, вважаються повністю написаними на основі легенди (Антична література. Довідник. - К: Либідь, 1993. - С.253).Скільки в них вигаданого, легендарного, а скільки дійсних подій - про це скажуть ретельні дослідження в майбутньому наших науковців, будемо надіятися...
Згідно з цими повістями Климент походив з багатої римської сім*ї. У нього було двоє старших братів-близнюків, які вирушили на навчання в Афіни разом з матір*ю. Через нещасний випадок і мати і її старші сини погубилися й не повернулися до Риму. А через деякий час батько Климента, вирушивши на пошуки дружини і дітей, також зник.
Хоча дослідники вважають, що імена Маттидія, Фавст і Фавстиніан до деякої міри скальковані з імен родини Траяна, але нічого фантастичного, нереального на той час у житті Климента і його сім*ї ми не бачимо - всі описані події могли насправді мати місце. Тож нічого дивного немає в тому, що "молодий Климент, дійшовши по повних літ і добре пізнавши всі філософічні науки, знаючи, що не має ні батька, ні матері, все був сумний" (І.Франко. - т.34 - С.49). Отож Климент споряджає корабель і вирушає на пошуки своїх рідних.
У часи правління імператора Клавдія, у 50 р., люди, які сповідували іудейську віру, і християни, напевно, також були вигнані з Риму. Апостол Петро того року повертається з Риму в Єрусалим, де відбувається Собор апостолів, на якому було ухвалено важливі рішення щодо проповіді християнства серед народів Римської імперії. Через деякий час після Собору апостол Петро разом зі своїм єрусалимським учнем Марком, пізнішим євангелістом, на кораблі повертається з Кесарії Палестинської у Рим. Власником цього корабля був Климент. Вникнувши у справу Климента, Петро допомагає йому в пошуках рідних. І в містечку Арад (Антандрос, Антарад) на північ від Кесарії Петро знаходить матір Климента - Маттидію. Завдяки такому щасливому випадку апостол Петро з Марком цілком вірогідно, залишаються жити в будинку Климента у Римі.
Єпископське життя Климента у Римі.
На початку 60-х рр. за часів правління Нерона у Римі було страчено апостолів Петра і Павла. Керівником римської християнської громади замість Петра обирається Лін, після нього Анаклет. За підрахунками автора, Климента обирають єпископом десь у жовтні 88 р., після Анаклета. Існує кілька різних реєстрів перших єпископів-пап Риму, які не узгоджуються між собою. Близько 96 року єпископ Риму Климент пише "Послання до коринфян", яке пізніше читають у церквах нарівні з апостольськими. Столична християнська громада тоді, очевидно, мала значний вплив на всі інші громади імперії.
У січні 98 р. Римською імперією випадає керувати Марку Ульпію Траяну. Попереду у нього ще будуть успішні війни у Дакії, Парфії, великі будівничі проекти, Звичайно, що якійсь частині римської аристократії такий вибір міг не сподобатися, тим більше, що Траян був вихідцем з провінції - Іспанія. Цілком вірогідно, що і Траяну зовсім не сподобався факт охрещення Климентом у Римі на Пасху 98 р. "424 високородних осіб". Це важило на сильну опозицію й можливий переворот. Траяе на той час перебува у Галлії і через своїх людей, підкупом організував у Римі спрямовані проти християн провокації. Християн звинувачують у неповазі до богів, до імператорського культу. Климент відмовляється принести жертву римським богам. Зрештою його висилають з Риму. Урядовець Траяна Мамертін, товариш Климента, допоміг йому спорядити корабель для плавання у Крим на заслання.
Л.Я.Хаустова у своїй книжці "Рим в ореоле легенд и преданий"(М., Международние отношения, 1998.- С.129) повідомляє, що у Вічному місті є "титульна" церква Сан-Клименте, яка була влаштована в домі, де проживав Климент. При зародженні християнства багаті римляни надавали свої будинки християнським громадам. Після смерті Климента його дім було конфісковано й віддано мітраїстам.
Немає коментарів:
Дописати коментар