Климент на засланні.
Кільком вірним товаришам було дозволено виїхати з Климентом на заслання. Їхній корабель спорядили " з усілякими вигодами", і він певно, згодом повернувся до Риму і привіз для Мамертіна звістку про те, як влаштувався Климент у Криму. Це сталося, вірогвдно, у другій половині літа 98 року.
Климент потрапляє на Інкерманські каменярні, що біля сучасного містасупутника Севастополя - Інкермана. Стратегічне становище Херсонеса було дуже вигідне для римлян. Звідси можна було контролювати все Чорне море, тримати в напрузі скіфо-сарматський світ і збирати різноманітну інформацію про нього. Тому в Херсонесі й на прилеглих територіях починаються широкі будівельно-фортифікаційні роботи, добрий камінь для яких добували в Інкерманських каменоломнях.
Улітку 1996 року археологи в Балаклаві розкопали частину храму 2 ст., де знайшли 5 плит з вапняку, добутого в Інкерманських каменярях ("Археологія" К., 1997, 4). Існування цих каменярень підтверджує, що саме про них ідеться у "Климентинах".
Там Климент застав понад 1000 християн, які видобували тут камінь. Зустріч виявилася для усіх дуже гіркою, зі сльозами. Наробившись упродовж дня, каторжани йшли по воду аж 45 стадій (більше 8 км.). За геологічними даними рівень Чорного моря в ці часи був на 1 метр вище від сучасного, тож і гирло ріки Чорної було вище за течією, ніж сьогодні. Вірогідно, що таке важке ходіння по воду входило в систему покарань. Але охорона табору, напевно, побоювалась Климента як сановитої людини із самого Риму й дозволила йому викопати колодязь під скелею. Тут багатоводне джерело Климента існувало дл 1981 р., допоки у верхній частині скельного масиву екскаватором не був зруйнований водоносний шар, і джерело всохло. Як бачимо, розповідь про "джерело Климента" цілком підтверджується! Але як писав севастпольський письменник Геннадій Черкашин у своїй книжці "Молчание колокола" (Севастополь, 1996.- С.28), "...знаходилися люди, які стверджували, що джерело було замуроване за розпорядженням міському партії, аби уникнути можливого паломництва віруючих. Якщо так воно й було - будемо сподіватися, - то джерело св. Климента можна буде повернути до життя". А чому би і ні ?? Давнє негативне ставлення радянського політикуму до західньої культури виявилося і в тому, що ні в "Большой Советской Єнциклопедии", ні ні в "Сов. Истор. Єнц." немає навіть побіжної згадки про Климента Римського ?!
У Криму Климент організовує 75 "християнських церков", правильніше буде сказати - громад. Сучасні науковці чомусь вирішили відшукати фундаменти цих будівель - забувши, що це були перші християнські громади, а до християнських храмів було ще дуже далеко, як і до зображення хреста на стінах чи деінде.
Певним підтвердженням перебування римських християн у кримському Херсонесі є знахідки кількох римських та остійських світильників із зображенням "доброго пастиря" ("Археологія" К., 1998, 4 - С.160).
Немає коментарів:
Дописати коментар