Скіфський (праукраїнський) бог - Папай.

       (ще одна липнева сенсація 2018 року)
     Якщо ви, шановний читачу ніколи не чули про скіфів, то у першій же справці, яку ви знайдете - у першому чи другому реченні буде писатись, що "скіфи належали до іраномовних народів". Але це брехня Геродота, і я її сьогодні ще раз і остаточно спростую !
      Геродот не міг передбачити, що колись виникне така наука, як міфологія, яка фактично вивчає світогляд, уявлення народів про свій світ.
     Іранська  література є однією з найдавніших літератур Світу. І радянські вчені "Мифологический словарь" м. 1991, с.698 віднайдуть у ній аж 108 різноманітних богів і значень. Ось для прикладу сім із них:    Ахріман, Віштаспа, Заратушра, Кай Кавус, Мітра, Сімург, Чінват.
      Очевидно, щоби заплутати дослідників скіфів і Скіфії було вигадано, що осетинський народ є іраномовним і ще є нащадком скіфів ??  У вище згаданій книзі , с. 701 є аж 68 осетинських богів, ось кілька їхніх імен:      Аларди,  Барастир, Зиндон, Курдалагон, Микалгабирта, Сослан, Уацілла.
      В академічному виданню Геродота (1993р.)  в перекладі на українську мову у списку скіфських богів , пропущено - Геракла ?? Отож скіфські боги за Геродотом кн.4, 59 :      Табіті, Папай, Апі, Гойтосір, Аргімпаса, Геракл, Арес, і Тагімасад.
       У іранській міфології зовсім немає імен богів, щоби були подібні до скіфських чи осетинських.... і навпаки !Це були і є три різних народи !!! Досить вже постійно повторювати антискіфські, антинаукові вигадки !
        На превелике щастя в українській мові збереглося слово - "папай" ! Дивимося Словник б. Грінченка т.3, с. 95 :       "Папай, пая - человек, чавкающий губами, Мнж, 188".
       Чавкати з російської значить - плямкати. Вище у Словнику є ще слово - "папа"  - це "дитяче" слово - хліб.  Найстарший скіфський бог - Папай, очевидно, був старою людиною, дідом в літах. А це пояснює, говорить, що слово "папай" не є якесь, яке взялось невідомо звідки.  Я і раніше те слово зустрічав у Словнику Б. Грінченка, але для мене тоді воно було ординарним, єдиним, то ніяких пошуків в цьому напрямі я й не проводивю
      Це слово  Б. Грінченко знайшов у праці Івана Манжури "Сказки, пословици и т.п. вь Екатеринославской и Харковской губерниях" Харьк. 1890 рік.
      Це неймовірно ! Бо  Екатеринославская  губерния, а нині Дніпропетровська область - це Степ України, а границя між Степом і Лісостепом проходить через Харків.  За Катериною Бунятян - скіфське кочівництво виникло зокрема і в нашому Степу !
       Іван Манжура народився у Харкові 1851 році, помер 1893 році у нинішньому Дніпрі, поет, етнограф, фольклорист. Все що він зібрав, записав - досі не видано. Очевидно, що найкращим пам,ятником цій людині буде видання всього напрацьованого Іваном Манжурою !
       Раніше на Львівських форумах видавців помітив, що харківські видавці потужно працюють на краєзнавчій ниві. Отод вони, а ще науковці, дослідники можуть об,єднатись з дніпрянами   і видати весь доробок І.І. Манжури. Навіть, за це одне слово "папай" - він цього достоїн !
       27 липня у Львові, біля мідних ніг самого Івана Федоріва купив я памятну книгу  "Марія Вавричин "Відтворення України". Історя картографії, краєзнавство, біографістика" Львів 2012 рік випуску.  Вечером 29 липня 2018 року  взявся я цю книгу переглядати. У додатках бачу прізвище Михайло Папайло с.502, він написав "Спогад про Марію Вавричин-Старчак" Прізвище досить незвичайне і мене трохи зацікавило. Далі с.348  читаю, переглядаю працю самої Марії Вавричин "Село Мшана на Лемківщині. Історичний нарис."
      С. 372 - перша письмова згадка про село Мшана сягає 1369 року.
   С. 373 -  за найдавнішими списками 1773 року у русинському селі Мшана на земельній ділянці    25  "Папайлівка" записаний господар Антон Папайло.
    С. 375 - у списку власників будинків у с. Мшана на 1789 рік за номерами 118 і 119 записані Папайло Олекса і Папайло Петро.
      С. 377 - у списку власників землі за 1820 рік 25 рілля Папайлівка записані Папайло Ілля та Папайло Іван.
        Лемківчина - споконвічна українська земля, яку у 20 ст.  сталіністами була передана Польщі і Словаччині, з розрахунком, щоби у майбутньому ці народи не об,єдналися і не виступили проти сталінізму гуртом.
       Лемківщина - займає найзахідніші українські землі, тут у свій час збереглося багато архаїки у житті і мові лемків.
       Слово - "папайло" спочатку було прізвиськом для нестарої людини, яка плямкала губами, а пізніше стало і прізвищем (фамілією).
       Чи є ще люди з Лемківщини з таким  праісторичним прізвищем, чи слово папай, папайло використ овувалось чи використ овується десь ще в Україні я цього не знаю. Для цього потрібна праця сучасних мовознавців, краєзнавців України.
      Отож, в цілому верховний бог скіфів - Папай має цілковито праукраїнське коріння, і шановні академічні прихильники "іраномовності скіфів" нарешті сховайте чужі, брехливі давні і недавні прапори  та фани, і займіться реальними дослідженнями нашої  Минувшини...
      Лемківщина -  ми маємо думати сьогодні і про неї ! Можливо тому так і ковбасить не по-дєцкі наших ближніх західних сусідів, бо рано чи пізно їм прийдеться віддати, повернути, а нам відтворити...