Коментар-2 до "Археології Одеси" А. Добролюбського.

Читаючи книгу Андрія Добролюбського, зокрема про Зопіріона, сторінки 104-115, зразу впадає в око, що автор чомусь дуже мало згадує про цього полководця ?
Якщо цитування Добролюбським Макробія можна вважати задовільним (С.111), то наприклад дуже важливий уривок про Зопіріона який подає Помпей Трог (Юстин) історик цитує всього шість останніх слів з нього !?
Ось повністю цей уривок Помпея Трога з хрестоматії "Українознавство" Київ 1996, С.68 :
" кн. 12,2,16 Зопіріон, залишений Олександром Великим намісником Понту, гадаючи, що його визнають ледачим, якщо він не здійснить ніякої справи, зібрав 30 тисяч війська і пішов війною на скіфів, але був знищений з усією армією і таким чином поплатився за нерозважливе починання війни з безневинним народом".
Про знищення 30 тисяч війська Зопіріона Помпей Трог ще пише далі у кн.37,3,1.
Той же Помпей Трог у кн.9,2 розповідає вигадану ним історію про те, як Філіп, батько Олександра Великого переміг скіфського царя Атея, але далі Трог пише кн. 37,3, що скіфи захопили втікаючого македонського царя Філіпа, а  в кн.38,7 "Колись два царі, які тільки наважилися не підкорити Скіфію, а тільки ввійти до неї, саме Дарій та   Філіп, насилу знайшли шлях для втечі звідти..."
Скіфський цар Атей фактично не зазнав поразки від Філіпа - просто наші історики недочитують до кінця навіть хрестоматій. Якби справді  Філіп переміг Атея - то була би справжня сенсація античного часу і про неї написало би чимало інших авторів ! Перемогти напереможних скіфів !?
Це просто "вибілювання" Філіпа - батька Олександра Великого.
А ще А. Добролюбський зовсім не згадує Курція Руфа кн.10, 2, а там всього одне речення:
"Правитель Фракії Зопіріон, загинув із всім своїм військом під час походу проти гетів, від раптової бурі з грозою..."
Інший античний автор Діодор кн.17,62 нічого не пише про Зопіріона, але подає хронологічно точно події за 330 р. до н.е., коли повстала Греція проти Олександра Македонського і спонукав до того  греків переворот у Фракії Мемнона.
Нагадую, що похід Зопіріона на Ольвію стався у 331 р. до н.е.
Похід і загибель війська Зопіріона не можна розглядати окремо від подій у тодішньому світі.
   Одну серію монет Атей карбував у античному місті Каллатіс, це Пониззя Дунаю, правий берег ріки. Поряд з Каллатісом були Томи (Констанца) за Йорданом ім,я цьому місту дала скіфська цариця - Томіріс. Ще вище Том було місто Істрія.
Добролюбський дивується, що багато монет з Істрії розходилась землями Скіфії, а що тут дивного, адже Каллатія, Томи та Істрія належали до Скіфської держави.
Бо ще Геродот кн.4,99 описуючи Скіфію писав, що за Істром (Дунаєм) починається Первісна (Давня) Скіфія !
Монета царя Атея не є якоюсь випадковістю, про дві серії монет цього скіфського царя писав відомий нумізмат В.А. Анохін "Монети Атея" .."Скифские древности" Киев 1973, сторінки 20-41.
За дослідженням Анохіна границя між Скіфією і Фракією тоді проходила біля античного міста Діонісополя, нині болгарське місто Балчик на березі Чорного моря...
Очевидно, що літня ставка скіфського царя Атея деякий час була біля міста Каллатіс і тут викарбовано було його монету.
Як писав Геродот кн.4,86 у найдовші дні (тобто літом) корабель за одну добу пропливає близько 220 кілометрів.
   Отож за кілька днів і ночей армада кораблів Зопіріона  (ще воював разом з Філіпом) від фракійських портів безупинного руху досягла скіфське місто Ольвію і висадила десант і почала шалену облогу цього міста.
За Макробієм в Ольвії відпустили рабів на волю, дали громадянство іноземцям (біженцям  очевидно), списали борги і вистояли дуже шалений штурм зопіріонового війська десь на протязі одного-двох тижнів, поки не підійшло на допомогу скіфське військо.
Можна собі тільки уявити,  радість, вигуки, сльози ольвіополітів, які з веж та стін міста Ольвії
побачили довгоочікувану допомогу...
Осінню О. Македонський, нарешті  взнав про долю Зопіріона у Скіфії із нервів спалив Персополь. Очевидно, що Олександр збирався піти і завоювати Скіфію, а Зопіріон для цього мав створити і утримувати Ольвійську базу для підтримки цього походу.