вівторок, 9 травня 2017 р.

Історія Буська: світова та родинна.

Рік  2016 в історії  Буська буде записаний з нового абзацу, бо тоді вийшла книга Михайла Зозулі "Історія Буська: в документах, матеріалах і спогадах", 552 сторінки, старі фотографії, фрагменти старих карт, тексти і багато авторів. Честь і хвала уродженцю Гайдамацького краю (Уманщина) Михайлу Зозулі, що зумів створити-впорядкувати таку велику, важливу книгу - не працюючи в якийсь науковій академічній установі, а вкладаючи, тратячи своє зроров*я, сили, час і свої кошти для розвитку , для розуміння всього українського суспільства та історичної науки в цілому...
Історія Буська дуже велика і покищо маловідома і малодосліджена. Зокрема автор-упорядник М. Зозуля у цій своїй книзі помістив п*ять моїх (Т.Д.) статтей-досліджень з історії Буська, а ще там є фотографія мого діда Івана Кучинського (1892-1947 рр.), фото зроблено у Східній Прусії (нині Калінінградська обл. РФ), який у 1910-1911 рр. був там на заробітках і там добре вивчив німецьку мову, і вже воюючи в рядах УСС (українських січових стрільців) служив у булавній (штабній) сотні. В часи Другої світової війни до нього приходили поговорити старші німецькі солдати.
Завдяки вищезгаданій книзі М. Зозулі, я нарешті зрозумів розповідь своєї бабусі Стефанії Корчинської-Кучинської (1897-1972 рр.), чому вона в молоді роки працювала на будівництві, носячи цеглу !? Як так ? Адже бабуся проживала на передмісті Буська - Ліпибоках, мала хату, трохи землі, городи, була шляхетського роду ( це я потім дійшов), а тут їй прийшлося виконувати таку важку роботу ??
Виявилось, що в ході хрьох війн: Першої світової 1914-1918 рр., Польсько-української 1919 р., Більшовицько-польської 1920 р. місто Буськ було фактично вщент зруйновано ... Щоби жити якось далі потрібно було спочатку відбудувати саме місто ...
Після УССів дідо Іван, очевидно, що воював  в УГА (українській галицькій армії), потім відсидів у польському кнцтаборі для військовополоненних і коли виснаженого його відпустили додому у Буськ - то тут і зустрів він свою любов - Стефанію.
Хочу подати кілька цитат із книги М. Зозулі про життя Буська у 20 столітті, як воно було, як виглядало ...
Шановні читачі, якщо Вас давно гризе питання: Чому Україні невдалося у 1917-1920 роках вибороти свою Незалежність , читаємо С. 277:
"Покликана поставити остаточну крапку у ,Першій світовій війні, й заложити основи нового порядку, Паризька мирна конференція виявилась ареною інтриг і торгів, аналізові яких присвячено чимало грубезних томів...  зазначимо лише, що 17 травня 1919 р. на засіданні Найвищої ради конференції постало питання несанкціонованого використання армії Галлєра у Галичині.... У Варшаві похапцем взялися замітати слідм перебування "галлєрчиків" у Галичині. Пізно ввечері 21 травня командир 2-ї дивізії "блакитних" (французький) генерал Модельон отримав наказ завантажитися у потяги на найблизчій станції та ви їхати до Львова".
С. 279 - усіма частинами 2-ї дивізії командували французькі офіцери і артилерією також .... Прийшлося їм іти пішки з боями до Львова. Все це відбувалося на землях Буська з північного боку.
Як бачимо, таке явище - "іхтамнєт" має давнє французько-польське коріння :))
А, думаєте через рік тут було інакше ? Ось цитати із Конноармейского дневника 1920 года Иссаака Бабеля, С. 296:
" Бой в Буске. Он на той стороне моста. Наши ранены. Красота - там горит местечко. Еду к переправе - острое ощущение боя, надо пробегать кусок дороги, потому что он обстреливается, ночь, пожар сияет, лошади стоят под хатами, идет совещание с Буденным, выходит Реввоеннсовет, чуство опасности. Буск в лоб не взяли..."
С. 299 :" Проезжаем ночью через мертвый , тихий Буск. Что особенного в галицийских городах ? Смешение грязного, тяжелого Востока (Византии и евреев) с немецким пивным Западом..."
Шановні, а можливо Ви думаєте, що у Другу світову війну (1939-1945 рр.) у Буську було якось інакше ?? С. 453 :
"Львівський обком КПбУ 25 липня 1944 р. інформуючи ЦК КПбУ про обстановку в районах, зазначав: " М. Буськ ... Під час визволення міста населення майже не було. Але вже 22 липня повернулося понад 700 чоловік". І це в місті, у якому до початку війни у 1939 році нараховувалось більше восьми тияч мешканців".
Зараз, нажаль, майже така сама кількість жителів Буська ...

10 коментарів:

  1. Якщо можливо,Тарасе Петровичу, розкажіть детальніше про ці дуже цікаві події 1917-1920-х років у Буську, виділивши в окрему розповідь саму Історію Буська тих років, (або її главу), яка мабуть, і розпочинається із питання розміщення і несанкціонованного використання армії Галлєра у Галичині..? Хто Її там розміщав з боку Правлячої Влади України ?
    Дуже коротко, будь ласка. А я і не знала, що такі значущі події проходили в Вашіх краях ....

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дані про Армію Галлєра взято із журналу львівського "Цитаделя" за 2010 рік , номер 1, автора Алекса Злич стаття називається : "Битва під Буськом 21-23 травня 1919 року". Армію Галлєра на українські землі напустила тодішня Антанта... - "Історія ,України" Львів Світ 1996 , С. 245--246 "Українсько-польська війна" там майже все написано ....

      Видалити
  2. Дякую, ЦЕ все добре! А було би ще краще, якби була би надрукована сучастним видавництвом окрема книга про всі тодішні події, включно, або починаючи з п.Галлєра, і без штучного зменшення Його ролі в Галичіні тих часів...Здається, під Вашим авторством це було би ще й авторітетніше, ну як Вам "нова" французька ідея, захоплює?!

    ВідповістиВидалити
  3. Такі книжки є - хто цікавиться - той знаходить. Ніхто галлєра не применшує - просто українці ще не дали йому і його війську адекватної, правдивої оцінки !!!

    ВідповістиВидалити
  4. То в чому справа, Тарасе, станьте першим таким Українцем !!!


    /тільки не пишіть його прізвище з маленької літери ?./

    ВідповістиВидалити
  5. Адміністратор блогу видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  6. Дуже вдячна "адміністраторові" блогу за вправне і спритне видалення звідси мого коментара : тепер стало чисто, як і зовсім не було - всі задоволені ...

    ВідповістиВидалити