Сталінський план щодо Польщі.

( стаття була написана ще  27.10-27.12. 2005 року)
Це було давно, ще у минулому тисячолітті. Коли світ, як писали тодішні газети: ділився на дві системи, на два способи життя, тобто на світ капіталізму і соціалізму.. У багатьох країнах того світу були комуністичні партії, як при владі, так і не при владі, а деякі країни таких партій мали навіть по дві. Але Польща чомусь випадала з цього ряду, у неї правила якась ПОРП (Польська об*єднана робітнича партія)?Правда часом виникала думка, а звідки у цій країні взялися такі сильно прокомуністично налаштовані робітники ??
І ось можна сказати, що відгадку цієї політичної загадки я знайшов цієї осені 2005 року. Але разом з цією відгадкою мені відкрився страшний Сталінський план щодо Польщі. Цілком можливо, що цей План історикам, зокрема, історикам польським відомий, а можливо, що й ні. На мою думку прямих документів по цьому Плані немає, тай скоріше всього, що їх і не було ! Але навіть, якщо цей Сталінський план і відомий світу, то мої пошуки, висновки, роздуми тільки ще раз підтвердять його реальність, а історики, які писали про нього отримають ще один аргумент на свою користь.
Потрібно ще сказати, що я тим питанням спеціально не займався - все сталося до певної міри випадково. Потягнуло мене цієї осені поритися у своїх старих книжках і знайти якісь нові історичні факти, які би відносилися до мого рідного міста. Отож зняв я з горища крім книжок, щей дві невеликі книжечки. Одна називається: "Сторінки історії КПЗУ" Ю.Ю. Сливки, видана у 1989 році в Львові,  сторінок менше сотні. У цьому ж році в Києві вийшла й книга М.І. Панчука "Білі плями" героїчного літопису" із підзаголовком" із історії Комуністичної партії Західної України", сторінок 130. Цікаво, що обидві книги були підписані до друку у серпні 1989 року.Радянська комуністична система вирішила привідкрити деякі сторінки своєї втаємничої історії. У далекому 1938 році, також у серпні 16 числа "Польський план" Сталіна почав здійснюватись. Цілком можливо, що у недалекому майбутньому цей день серпня буде занесено у мартирологіний календар  Польщі.
16 серпня 1938 року постановою Виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу, який на той час повнястю контролювався Сталіним була розпущена Комуністична партія Польщі, до складу якої на автономних правах входила Комуністична партія Західної України і Комуністична  партія Західної Білорусі. Партія звинувачувалася, що у її керівних ланках багато років працювали вороги, агенти польського фашизму, у постанові ще був цікавий пункт, що ці три партії загрожували безпеці СРСР !??
Дивно, адже у ці часи Москва мала повний контроль над цими партіями, в основному вона їх фінансувала, готовила кадри, допомагала іншими способами, сама міняла керівництво і т.п.
Як писав у своїй книзі Ю. Сливка С. 89: " Це був безпрецендентний  випадок в історії комуністичного та робітничого руху... Безглуздість і незаконність цього акту вже тоді була багатьом зрозуміла".
З сьогоднішніх позицій, знаючи, що після цього відбулося - не віриться у "безглуздя" Сталіна. Адже у серпні, але вже 1939 року був підписаний між Сталіним і Гітлером відомий Пакт Молотова-Рібентропа з таємним протоколом, який і поділив тодішню Польщу між двома підписантами.
Спочатку подумалося, що польська компартія була розпущена з метою, щоби не було критики на дії Сталіна щодо Польщі.  Приклад убивства Троцького на далекому Американському континенті,  говорить за те, що навряд чи Сталін мав таку боязнь перед польським комуністичним рухом, який повністю знаходився під його контролем і фактично під боком !?
Найбільш вірогідно, що Сталін хотів покарати Польщу за "старий гріх", яка у 1918-1920 рр. відокремилась і відстояла свою незалежність від Росії. Адже тепер відомо, що Сталін планував і все готував для захоплення Західної Європи і утворення, очевидно - Союзу Совєтських Соціалістичних Республік Європи ! При владі у яких і мали  б стати комуністичні партії, які плекались 3 Комуністичним Інтернаціоналом Сталіна. А за відсутністю компартії Польщі, польський народ втрачав мати "свою" комуністичну республіку у цьому Союзі. Усі корінні польські землі би знову вернулися під пряму опіку Москви.
Але Гітлер напавши першим на Сталіна, сплутав усі карти Світової комуністичної  Революції, яку готували у Москві. З вересня 1939 по червень 1941 року сталінський режим на Західних землях Білорусі і України провів справжню "зачистку" від представників польської еліти, вигубивши її у своїх таборах. Отож, знищення польських офіцерів у Катині та інших місцях Совєтського Союзу - це не була якась спонтанна акція, чи пароїдальний психоз сталінського режиму - це просто йшло виконання пункту Сталінського сатанинського плану щодо Польщі...
Німецький фашизм був світом засуджений у Нюрбергзі, де він начебто там народився, що ж почекаємо процесу і у  Петербурзі , де точно, втілився російський Комунізм.

до Всесвітнього Дня туризму .

Ще в далекому 1973 році у листопаді місяці, начитавшись Дитячої енциклопедії про Тура Хейєрдала і подорожі, домовившись із однокласником Євгеном З., на літо 1874 року ми запланували поїхати на Дністер, зробити там пліт із дерев*яних колод і спуститись рікою до Чорного моря. Я навіть завів таку бухгалтерську папочку із тасьомками, куди складав свої ескізи того плоту, вирізки з газет, перемальовані карти Дністра на прозорий папір. Зробив навіть із дощечок кубоподібну скарбничку для грошей на експедицію. Папка звалась "Кон-тікі" !
З експедицією не склалось, але у 1975 році перебуваючи в с. Розлуч Львіської обл. в туристичному таборі я відвідав початок Дністра, а в 1976 році був перший раз на Чорному морі, а ще купався в Дністровському лимані.
Потім були печери Поділля і Криму, а ще гори Карпати...
Літом 2005 року - я , Бодя та Ігор і Інна з Харкова обоє на трьох гумових лодках подорожували Дністром із Львівської області і далі ... добрались до Галича.
Біля одного невеликого острівка Бодя мало не втопився, пробив із страху балон лодки, і його літні тапочки понесла швидка  течія Дністра. Інна зашила пробоїну, ми наклали велику латку із прорезиненої тканини і продовжили подорож далі.
Трохи про екологію. На одній із зупинок на березі натрапив я на цілу полосу сміття, яке залишила висока вода Дністра. Знайшов там для Бодя пару взуття, правда із різних пар. Він спочатку запротестував проти такого взуття, але потім все владналося.
Трохи займаючись організованим    туризмом, то я знав, якби Бодя тоді втопився, то мені цілком можливо довелося посидіти у тюрмі, як організатору походу...
Ще у Львівській області, де багато сіл, міст, містечок, різних доріг, мостів, стовбів з електричними дротами - пробираючись річкою, задовго до ночівлі натрапили ми довгий гальковий пляж, далі висока трава, за нею ліс і якісь гори-горби... і більше нічого... а поперек пляжу лежала принесена великою водою Дністра ціла, велика верба із всіма коріннями і гіляками.
Ми наче попали в ці далекі часи, коли Всевишній творив цей Світ, світ первісний. А вечером і в ночі ніде не було видно людського світла, чи чутно якихось звуків цивілізації , тай стежок ми на цьому острові не бачили ніяких, як і слідів людських інших. Ніяких пастухів чи рибалок, які би йшли берегом ми також не бачили...
Потім повернувшись додому, я таки був задоволений тим, що хоч частину дитячої мрії про похід Дністром вдалося мені втілити у життя, хоч і через 32 роки.
А у вересні 2016 року на львівському Форумі видавців, я купив гарну книгу, із великими кольоровими фотографіями, яка називається : "Феєрія  пригод Тура Хейєрдала" , написали її Юлія Косинська та Олег Крук, вийшла ця книга у Києві 2013 року, Олег навіть поставив автограф. Щиро дякую авторам !!!
Останню свою подорож-дослідження Тур Хейєрдал здійснив у 2000-2001 роках до устя ріки Дон, що впадає в Азовське море ! (Ще є дві річки Дон у Англії - прошу не плутати !:))
За власні кошти в містечку Азов він провів археологічні розкопки, шукаючи тут початки скандінавських народів, королівським династіям, предкам вікінгів і праобраз бога Одина.
Товариш Тура випустив книгу, про підсумки, очевидно, Азовської експедиції , яка вийшла у 2009 році в перекладі на російську мову.
Переглянувши свої подорожі, досягнення я зрозумів, що можу таки написати Доповнення до останньої експедиції самого Тура Хейєрдала !!! Це вартує багато чого !

А так, Вітаю усіх українських туристів і неукраїнських із Днем Туризму ! Гарної усім погоди !:))

Таємниці пекторалі Мозолевського.

Із Словника-довідника з археології, Київ 1996, С. 195:
"Пектораль - ювеліона прикраса, яку носили на грудях... Пекторалі поширені у фракійських землях (знайдено 15 екз.)... У матеріалах скіфських пам*яток пектораль - рідкісна знахідка..."
При дослідженні скіфського кургану Товста могила Борисом Мозолевським у 1971 році була знайдена знаменита нині золота пектораль.
Що зображено на пекторалі Б.М. Мозолевський пояснював у своїй книзі "Скіфський степ" Київ 2005, СС. 127-165 :
" С.139 усе її поле було поділене на три місяцеподібні яруси. Нижній і верхній яруси заповнювали скульптурні композиції, середній оздоблювався насиченим рослиним орнаментом, закріпленим на плоскій платівці.
С.140 Буяння рослин на золотій платівці середнього ярусу посилюється великими квітками, інкрустованими блакитною емаллю, та п*ятьма скульптурками птахів, зображених у найневимушеніших позах, що створює настрій, росяної вранішньої тиші, пронизаної першими сонячними променями...
Фокусом усього твору є середня сцена верхнього ярусу, де двоє роздягнених до пояса чоловіків шиють хутряне вбрання, розтягнувши його за рукава. Для урівноваження композиції й заповнення вільного простору над вбранням повішено горит з луком і стрілами. Другий горит лежить біля ноги правої фігури....
Кучеряве волосся майстра відкинуте назад і перев*язане широкою стрічкою, як у царя з куль-щбського келиха...
С.145 Пошуки аналогій центральній частині із пекторалі привели нас до золотої чаші кінця 2 тисячоліття до н.е. із Хасанлу (Іран).
С.143 ... відсутність третього персонажа на пекторалі навертає до думки, що зображена на ній сцена передує сцені з таблички: тут двоє основних персонажів лише готують вбрання для майбутнього свята. Наголосимо, що воно готується із баранячої шкури - саме такі шкури широко вживались в різних процедурах елевсінських містерій."
   Б. Мозолевський датує пектораль 4 ст. до н.е., А Н. Гаврилюк датує її другою половиною 4 ст. ( 350-300 рр. до н.е.).
 Гаврилюк "Экономика Степной Скифии" Киев 2013, С. 533 пише:
"Четвертая четверть 4 в. до н.э. однозначно соотвествует стадии выпасу (5 стадия). Происходит деградация травостоя, распостраненние полынок и однолетних сорняков. Заметно сокращается количество погребений в степи".
На "травяному полі" пекторалі можна нарахувати 19 кручених вусів рослин чи кручених стебел.Більшість із родини бобових належить до рослин багаторічних, і мають вони вусика, і є добрим кормом для тварин.При багатолітньому випасі Степу в першу чергу зникають "смачні" корми, серед них і бобові...
Очевидно, що трава на пекторалі зображена ще на першій стадії "заповідниковій" - коли не було систематичного випасу Степу скіфами. Тобто тут зображено "ідеальний" давній Степ, яким він колись був !? В "пекторальній" траві можна ще побачити три види квіток ... які очевидно, ще чекають свого детального опису сучасними ботаніками.
Ось, двоє скіфів шиють куртку на "свято", але в одного біля самої ноги лежить горит із луком і стрілами, і він видно готовий в будь-який момент кинути цю "святкову" роботу і взятись за лук і стріли, за зброю.... Святом тут не пахне !?
Недавно мені на цю тему пригадалась розповідь про упокорення чуми у селі Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області, яку я почув ще в кінці 90-х 20 століття в хаті відомої буковинської поетеси Анни Дущак. Коротко, що запам*яталось:
За одну ніч жінки виткали полотно, пошили з нього сорочку і наділи її на дерев*яного хреста, який стояв на околиці села - і чума (чи холєра) завила  і покинула їхнє село...
Очевидно, що на пекторалі зображено скіфського царя із своїм довічним слугою-товаришем (Геродот 4,71) і вони шиють куртку, яка очевидно, має магічно допомогти в упокоренні ворогів, які напали на їх народ. Адже головна функція царя-вождя в давні часи - це був збройний захист свого племені-народу, а не свята...

Одесит про розвал Росії.

Він, справді народився у 1900 році у сонячній Одесі, а 21 серпня 1944 року у селі Бунів, більше 50 км на захід від Львова був убитий енкаведистами, які очевидно дуже боялись його, бо навіть не повезли на допити до Львова чи Києва, щоби чого не вийшло з ними потім...
Отож, Юрій Липа - письменник, публіцист, поет, лікар, останню свою книгу назвав "Розподіл Росії", вступі до цієї книги датує  він 22 червням 1941 роком. У 1954 році  цю книгу перевидають у США, втретє в Україні - 1995 році, а у 2014 вчерверте виходить у Києві. Книга варта того, щоби окремі кавалки її були перекладені навіть на російську мову і прокементовані і проілюстровані сьогодні у соцмережах, бо там така Історія... яка окремими і подібними кавалками повторюється навіть сьогодні...
Цитати взяті із четвертого видання, київського "Розподіл Росії" Юрій Липа 2014 р., ком.: - короткі коментарі мої (Т.Д.).
С.24 "Хто до Москви йде - голову свою несе"! Коли ж завчасу Захід не заверне з фальшивого шляху "примирення", "напередрішення" та всяких "контейментів" - то він понесе сам свою голову під московську сокиру.
ком.6 це із передмови американського видання 1954 р..
С.31 Від 1855 Росія терпить поразки за поразкою.
С. 33 Після обрахунків з 1906 року (Д. Менделєєв) нормальний розвій і зріст населення дав би у 1940 році 220 мільйонів людей на теренах Росії. В дійсності ж бракує коло чвертини того.
С. 68 Колекція грошових знаків, зібраних в 1920 р. з цілої російської території, складалась з 8000 зразків, була друкована в 23 мовах і репрезентувала фінансові інтереси 70 держав.
С.112 Навпаки, найбільше знищило Україну новітнє примирення з Московією.
С. 115 Далеко виразнішим був план Павла 1, що в 1800 р. укладав з Наполеоном проект походу Росії і Франції на Індію.
С. 124 В 1864 році петербуржський уряд відкрив існування сепаратистів в Омську, Томську, Красноярську і Іркутську... головним натхненником був Микола Ядринцев... Свої погляди на потреби Сибіру і розв*язок питань Ядринцев висловив у своїй книзі "Сибір як колонія" (1882рю). Ця кількасотсторінкова книжка стала обгрунтуванням сибірського сепаратизму.
С.131 Англія ще перед великою війною більше купувала сибірського масла, ніж Росія.
С. 132 Понад чотири роки тривала боротьба за Сибір. І коли 22 жовтня 1923 р. остання горстка борців за незалежність Сибіру покидала Владивосток, то востаннє піднесла на всіх урядових будинках свій біло-зелений прапор, як знак, що їх не полишає надія на кращу будучину.
С. 137 Коли в 1913 році Росія таки скасувала під натиском сибіряків "Челябінський переломний тариф"... Росія споживала сибірського масла не більше 10 процентів, а майже 9\10 - західні краї Європи.
ком.: добре було би знайти тогочасну рекламу сибірського масла в газетах і журналах Західньої Європи, пакувальний папір, обгортки пачок масла і т.п. Думається і в музеях і в приватних колекціях це можна знайти і кольорові фотографії виставити у соцмережах нинішніх...
С. 140 Російського патріотизму вони ніколи не мали. Недаром в війні 1812 р. Іркутськ побудував тріумфальну браму для прийняття Наполеона.
ком.: Іркутськ - це недалеко озера Байкал, від Москви тисячі кілометрів.
С. 170 Справа йшла про підготовку світової революції на мусульманських землях. Але і з*їзд у Баку 1920 р, і справа Енвера, і невдачі Комінтерну в Єгипті, Індії, Афганістані - змусили більшовиків покинути всяку надію на мусульманство.
ком.: більшовицького ІДІЛу тоді не вийшло ...

Око-замилювання....

14 вересня 2016 року 5 канал повідомив, що "Україна і Польща проведуть спільні історичні дослідження Волинської трагедії".
Дуже доречним було би зараз дослідження польсько-українське по мотивах і причинах голосування польськими парламентарями антиукраїнської Резолюції від 22 липня 2016 року !!!

"... період миру в Європі закінчується." !?

Так сказав президент сусідньої держави Анджей Дуда, який є доктором права, але в образі великого політолога, прогнозиста непомічений ??
Адже майже усі держави Західньої Європи об*єднані в Європейський Союз і НАТО, і об*єднались вони без всіляких територіальних притензій одна до одної. Тобто ніяких причин для війни великої у Європи немає !!!
Європа у 20 ст. пережила дві страшні Світові війни: 1914-1918 рр. і 1939-1945 рр.ю
Але коли уважно прочитаємо інтерв*ю Павла Фельгенгаура про російську воєнну доктрину, яка обіцяє Велику війну у Європі вже у 2025 році "за ресурси", то стає зрозуміло звідки такі страхи у пана Анджея...
Начитався він, цілком очевидно, російських і проросійських прогнозів на предмет війни у Європі...
Ці прогнози на газпромівські гроші і замовлення творили-писали очевидно всілякі діячі, політологи і політики із таких країн, як Німеччина, Франція, Англія, Італія, Іспанія і пр.
Ці статті-дослідження, також очевидно перенкладались на польську і видавались невеликими тиражами для польської еліти, істеблішменту, і подавалось все воно, як "одкровення боже".
Тепер стає зрозумілим, чому так польські парламентарі, без будь яких сумнівів дружно проголосували антиукраїнську Резолюцію за 22 липня 2016 року .
Відповідно до  Кремлівських марсових марень наші західні сусіди надіються, що в ході майбутньої Великої війни у Європі, їм трохи вломиться Волині разом із Львовом !..
Наївні, правда ж ???

Операція: Фельгенгаур - 25.

Львівська газета "Експрес" за 8-15 вересня 2016 року надрукувала велике інтер*ю з російським незалежним (?) військовим експертом Павлом Фельгенгауром, яке називається "2025-й. Точна дата великої війни."
Загальне враження від статті - нас лякають Великою війною ! Це не тільки моя думка...
Дев*ять років Україна має мучитись, чекаючи на Велику війну !?
А, що, хороший психологічний хід, чи удар ??
Генерал Герасимов розповів про "ресурсні війни" !??
Але для чого їх вести   проти Росії, коли вона і й так продає свої сировинні ресурси: газ, нафту ??????
Але закінчення інтерв*ю досить цікаве:
"Ще раз наголошу: росіяни живуть наближенням 2025-го."
Хотілось би прочитати аналіз сьогоднішньої Української Військової Доктрини !?
До 25-го року ще встигнемо внести поправки, чи ні ?:)))

Український "Центр Симона Візенталя".

Щоби вороги усього людства і порушники усіх можливих людських законів і звичаїв на Сході України не мали надії на Гааський суд, чи якісь Мінські домовленості, чи просто понадіялись на забуття - потрібно створити український варіант "Центру Симона Візенталя" на сучасних умовах...

300 спартанців із могікан.

24 серпня 2016 року Марія Стрельцова із "Українських національних новин" взяла ексклюзивне інтерв*ю у вченого серетаря Інституту археології НАН України, що у Києві в Олексія Корвіна-Піотровського. Ось одне тільки речення з цього інтерв*ю :
- Тут можна відверто сказати, що держава з часів незалежності повністю перестала фінансувати наші археологічні дослідження" !?
Далі п. олексій подає цифрові дані про кількість фахових археологів в Україні, Польщі і Грузії: 300, 8 тисяч, і майже 1200 чоловік. Потрібно пам*ятати, що Грузія в рази менша за Україну, як  по території, так і за населенням !
Ще з РАДЯНСЬКИХ  часів з 1987 року директором Інституту археології працює Петро Толочко !!? Навіть по кількості археологів у згаданих державах можна зробити висновок, що П. Толочко дуже успішно блокує розвиток української археології і в цілому історичної науки...
Дуже дивно, що у щорічних великих Бюджетах України не знайшлося рядка для фінансування української археології ??? Куди дивилось керівництво Академії Наук ??
Зараз в ході Російсько-Української Війни, добре видно, як українському суспільству гостро бракує простих історичних знань, навіть про Другу Світову Війну, про цю ж Волинь-43 року, про походження Русі, слов*янства, українського народу , державних символів і т.п.
Зустрічав у мережах, що нинішній директор Інститтуту має військове звання - полковник кгб !? За результатами роботи цього Інституту - це цілком можливо ...
Можливо, що буде проведена масштабна ревізія діяльності цієї наукової установи ?
Адже бачимо, як легко недопрацьовані і невисвітленні питання історії дуже успішно використовуються нашими сусідами, незалежно від їх географічного положення !!?...